Минулого тижня у політичному житті Львова сталась подія, котра нарешті розставила дещо на своїх місця. Громадська кампанія “ПОРА” після зустрічей із найбільш рейтинговими кандидатами в мери (яко Світлана Куспись і Петро Писарчук) визначилася зі своїм вибором, про що присутніх працівників ЗМІ поінформував лідер міських „пористів” Маркіян Іващишин.
Пан Маркіян запевнив журналістів, що для членів його спільноти головним критерієм у відборі претендента стали невідворотні зміни, які він принесе зі собою до старовинного Львова. Саме таким достойником пан Іващишин і його сподвижники визнали Андрія Садового. Останній не залишився в боргу і визнав, що він після того, як дізнався про підтримку своєї особистості “ПОРОю” остаточно заспокоївся, бо, виявляється, “ПОРА”… ні на що не претендує. Яка прекрасна і амбіційна програма новоствореної політичної сили!!! Андрій Іванович запевнив: „пористи” не бажають від гіпотетичного мера ні посад, ні грошей, ні будь-яких преференцій. Головне – якісні зміни. Не те, що якесь НСНУ, про партійну підтримку якого пан Садовий ще нещодавно казав, мовляв, добре, що вони мене не підтримали, такий, знаєте, тягар… А перед “ПОРОю” які можуть бути зобов’язання?! Вони мені – підтримку, я їм – … (це питання, якось на прес-конференції глибоко не обговорювалось.) Єдине, про що згадав Андрій Садовий, – спільні виїзди до стражденних львів’ян „ПОРИ” і „Самопомочі” (панове, стану мером – прапор „Самопомочі” підхопить „ПОРА”).
Маркіян Іващишин, у свою чергу, розповів ЗМІ про „глибоку співпрацю „ПОРИ” з „Самопоміччю”, і станеться це відразу після того… як Садовий стане мером”. А як не стане? Останній гнівно відбив усі натяки про власну безперспективність, укотре нагадавши: за нього мають проголосувати 55 відсотків львів’ян! І – крапка! І, взагалі, його посада в “Самопомочі” – лідер! Це мимоволі нагадало анекдот про негра, котрий мріяв стати білим і постійно бачити оголених жінок. Врешті-решт джин-чарівник перетворив його на біде в жіночому туалеті…
Наступний перебіг подій відкрив ще багато цікавих моментів. Виявилося, що бренд “Самопоміч” зареєстрований на ім’я Андрія Садового. Не зрозуміло лише, чому знаючи про це, той самий Садовий ще нещодавно заявляв – скоро на прю з ним стануть кілька організацій із назвою “Самопоміч”? І ще одне незрозуміло: що в передвиборний період отримала, власне, “ПОРА” від підтримки п. Садового? Медіа-підтримку? І до того її мала. Гроші? Що ви – як можна… Підтримку громадськості? Сумнівно, що людина, яка мала намір голосувати, скажімо, за Гудиму і за “ПОРУ”, дізнавшись про нові тенденції, тепер голосуватиме за Гудиму і за цю ж політструктуру. Найвірогідніше, електоральна одиниця просто змінить свої уподобання і проголосує, скажімо, за ПРП. Хоча тут теж є нюанси…
М. Іващишин проголосив: вони не бояться втратити якусь частину електорату, бо… не бояться і все. А ще вони вважають, що звинувачувати студентство, яке не має за що жити, у тому, що воно розповсюджує по Львову “чорний піар”, це, знаєте, якось неморально… А штаб Куйбіди, який не називає точно замовника цих брудних листівок, а натякає на когось (наголошуючи, що спійманих на гарячому студентів вночі прибіг рятувати юрист “Самопомочі”), треба засудити. Хай назвуть ім’я! От, скажімо, „ПОРА”! Тільки-но “пористи” дізнались про те, що молоді „есдеки” розповсюджують по Львову стилізовані під „ПОРУ” листівки, як вони відразу ж, не маючи доказів, назвали головного замовника цієї провокації пана К. І готові були йти в суд і програвати, бо правда – річ незмінна. А чіпати Студентське Братство, переконаний п. Іващишин, – гріх…
…Отут хотілося б з ним посперечатися, попри навіть його імідж героя „революції на граніті”. Почнемо з темної історії. На вулиці Римлянина близько опівночі затримали групу студентів, які випадково зайшли в приміщення Студентського братства і випадково мали при собі 20 тисяч „чорнушних” листівок антикуйбідівського спрямування, які дійсно невідомо звідки там взялися. Хто ініціатор цього шоу – з’ясує час, бо пригода ця справді не вельми певна. Але усі розповіді про те, що хтось когось страшенно бив (що не підтверджують ні свідки, ні відеозапис, ні відсутність синяків), чи про те, що хтось комусь замовив опівночі за 300 гривень вивезти кудись „якусь” макулатуру, давайте залишимо для психіатрів Фільца і Березюка. Вірю – матюкалися (традиція), махали руками (рефлекси), один одному погрожували – це життя… Полишивши всі нез’ясовані аспекти цієї надзвичайної події на фантазійні випади тих ЗМІ, які остаточно перетворилися на прислужників і лакеїв свого господаря, спробуємо проаналізувати цей урок аргументовано.
Якщо виходити з постулатів, запропонованих паном Іващишиним, то львівське студентство не повинно мучити себе особливими моральними терзаннями: дали гроші – вперед! Можна спокійно клеїти ночами агітки Вітренко, Симоненка, Януковича? “Так, – відповів на це запитання пан Іващишин, – якщо їх ніщо не стримує, то чому б і не клеїти?” “Так, – хочу зауважити я трибуну, – кожна праця має бути оплачуваною. Але тоді давайте закриємо рот і більше не згадуватимемо героїзм львівського студентства під час Помаранчевої революції!” Якщо ми вийшли на Майдан (вбережи нас Боже від спекуляції цим словом!) саме за це, тоді ми дійсно заслужили те, що маємо! Тоді нам більш зрозумілими стануть ті київські спудеї, котрі за 50 гривень прийшли під Верховний Суд “стояти” за синьо-білих (кожна праця має бути оплачуваною)! І та юнь, яка продавала свої відкріпні (нічого, крім бізнесу)! І ті, хто підкинув гранати в Студентське братство Львова (теж вельми темна історія, так, пане Маркіяне, адже підкидала не міліція?) Я думаю, Ви не маєте сумніву, що стилізовані під “ПОРу” листівки розклеювали не керівники “есдеків”? Я теж так думаю. Тоді хто? А ви не здогадалися?! Та саме ті, хто для Вас сьогодні святий! А чого Ви дивуєтеся?! Адже кожна праця має бути оплачуваною, а студентству якось треба виживати… Я вже мовчу про те, що один із полум’яних захисників нібито незаслужено ображених студентів, голова Студентського Братства медичного університету Юрій Дмитришин, одночасно ще й давній активіст молодіжної організації СДПУ(о) Личаківського району. А ви не знали? Маю сумніви. Давайте звинуватимо у розклеюванні антипорівської стилізації його? Просто так. Адже правда – річ незмінна. Та звинувачувати його не можна, бо чіпати Студентське братство, очолюване переростками – гріх. Як кажуть на Сході: “Той, хто оголошує когось святим, має намір стати пророком цього святого”…
…Згодом добродій Садовий вдався до порівнянь і задекларував: „Сьогодні Львів – літак, який увійшов у піке, і наше завдання – його з цього піке вивести”.
Згодом цей камікадзе задекларував: „Зараз ми йдемо дорогою правди”. У нього відразу ж поцікавилися: як могли студенти вночі додзвонитися юристу на телефон „Самопомочі”, в чому Садовий щойно всіх переконував, коли вночі „Самопоміч” не працює? Спершу „той, що йде дорогою правди” трошки розгубився, але зрештою опанував себе: „А ви самі спитайте у того юриста”. І всі почали розуміти, чому “ПОРА” від пан Садового нічого не вимагає. А що ж ти з нього, за великим рахунком, візьмеш?
Микола САВЕЛЬЄВ, “Ратуша”
