Матір загиблого в Україні солдата Антона Туманова Олена Петрівна розповіла, що 20 серпня отримала труну з тілом сина і копію свідоцтва про смерть з ростовського моргу
За її словами, там вказана дата смерті 13 серпня 2014 року, місце – “Пункт тимчасової дислокації військової частини 27777”, “Під час виконання обов`язків військової служби”, а причина – “Поєднана травма”. “Ноги відірвало йому, звичайно. Хлопці розповіли. Я відчувала, що в труні він не цілий”, – розповіла жінка російському виданню “Новая газета”.
Олена каже, що Антон пішов в армію за контрактом – у 18-у Окрему мотострілецьку бригаду, в/ч 27777. У селище Калиновське, в Чечню Антон поїхав 21 червня, передає Espreso.TV.
“Дзвонить і каже: “два місяці зарплати точно не буде”. Коли після похорону приїхали хлопці з його частини, виявилося, їм нічого не дали”, – заявила жінка.
Зарплату за півтора місяці служби Антон так і не отримав. Він говорив, що йому обіцяли 40-50 тисяч рублів. Друзі зі служби пояснили, що вони отримують не більше 30. На початку липня Антон розповів, що в частині запитують, хто хоче добровільно поїхати в Україну.
“Він потім розповідав, що у них в частині говорили: якщо протримаєтеся скільки-то днів в Україні – заробите 400 тисяч. Ніхто не погоджувався”, – каже жінка.
Потім Антон написав мамі, що його відправляють під Ростов.
18-річна Анастасія, наречена Антона, каже, що вона зідзвонювалася з хлопцем кожен день. “23 або 25 липня вперше сказав: “Їдемо на війну. Ми їдемо в ролі ополченців”, – заявила дівчина. Другий раз, як розповів Антон Насті, їх відправили в Україну 3 серпня на два дні.
10 серпня Антон подзвонив додому і сказав “Мама, нас відправляють в Донецьк. Послали на допомогу ополченцям. Не переживай, все буде чікі”.
11 серпня Антону видали дві гранати та 150 набоїв до автомата. О третій годині дня він надіслав мамі повідомлення “ВКонтакте”: “Телефон здав, в Україну поїхав”.
“Я не розумію: як їх могли відправити? Адже багато ж народу, 1200 чоловік. Я навіть не знала, кому дзвонити, ані цих майорів не знала, ані номерів.
Якщо б я знала, я б сказала: “Не смійте його відправляти!”, – каже жінка.
Повідомлення про смерть приніс співробітник Козьмодемьянского військкомату Будаєв.
“Він Антона і на строкову службу відправляв, і на контракт оформляв. Приніс – а сам плаче. Я тільки запитала: “Де це сталося?” – “Під Луганськом”. – “Але вони ж в Донецьк поїхали”. – “Не доїхали”. Дав мені номер частини, я подзвонила, сказала: “Може, помилка, це не мій син?” – “Ні, все точно, хлопці тільки що впізнали”, – додала Олена.
Фото: Вконтакте
