Головний лікар Львівського обласного клінічного перинатального центру Лариса Янів розповіла, чому медичний персонал центру, вагітні жінки та жінки, які народили у цій медустанові вийшли на пікет під стіни Львівської обласної ради. Також лікар розповіла у чому полягає причина скандалу навколо перинатального центру:
«Відповідно до реалізації проекту з ініціативи президента «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства» за прикладом Львівської області, де створено перший перинатальний центр у 1990 році, потрібно було створювати такі центри у кожній області. За період реалізації проекту по Україні створено 12 центрів. ЛПКЦ, на жаль, увійшов в останню хвилю реалізації проекту, це кінець 2013 року – 2014 року.
Тобто в 2014 році мала відбутись реконструкція. На цю мету на кожну область виділялося приблизно по 100 млн грн., а деяким більше. Нам було виділено 99,8 млн грн., з яких 26 млн йшло на придбання апаратури і 980 тис на виготовлення проектно-кошторисної документації.
Роботи розпочалися 4 жовтня 2013 р., але свою діяльність (медичну практику – ред..) ми призупинили 15 вересня. Замовником реконструкції ЛОКПЦ виступає УКБ ЛОДА. Після проведення повторного тендеру у вересні фірма «АероБуд» його виграє. В жовтні починаються демонтажні роботи, які фактично проводилися не настільки інтенсивно, і абсолютно не проводилися якісь будівельні, реконструктивні роботи. По всіх трьох корпусах, які ми звільнили, бо було таке завдання, розпочався демонтаж.
У нас був розроблений і погоджений план та графіки виконання робіт, які з перших днів почали порушуватися. Спершу почалися відставання на тиждень, а потім – на місяці. Фірма, яка отримала аванс – 7 млн грн., фактично проводила демонтаж, а тепер проводить за ці ж кошти монтаж впродовж фактично 10 місяців. Трагедія полягає в тому, що по-перше – порушилися графіки, відповідно не було показано актів виконаних робіт, відповідно не приходило фінансування. До прикладу, при влаштуванні даху, металоконструкції, приїжджали з Києва, бо казали, що там дешевше виготовлять. Але вони не їхали ні в жовтні, ні в листопаді, ні в грудні і фактично демонтаж даху розпочався в січні 2014 року, якраз під час опадів. В результаті знятої покрівлі у двох корпусах вода затекла до приміщень установи, до підвалу. Все вкрилося пліснявою, грибком уражені стіни, намокло – все це призвело до жахливого стану. Особисто я вважаю, що в деяких частинах демонтаж даху проводився зайво.
Фірма «АероБуд» наполягає на влаштуванні чистих приміщень, але зараз їх неможливо робити, бо в нас немає даху. То яким чином ми можемо говорити про облаштування дороговартісного обладнання зі спеціальними фільтрами в той час, коли триває ремонт?
По-друге – відбуваються затримки фінансування, раніше ми терпеливо ставились до того, бо розуміли, що січень важкий місяць. Окрім того, тривала революція Гідності, ми терпляче чекали. З кінця березня – квітня ми вже почали звертатися до департаменту охорони здоров’я ЛОДА, а вони в свою чергу скеровували листи до в.о. президента, і до відповідних міністерств – охорони здоров’я, фінансів та економіки, а також до народних депутатів від Львівщини. Від усіх ми отримували відповіді, в яких йшлося про те, що постановою Кабміну призупинені усі будови та реконструкції на важливих об’єктах. Також у цих відповідях містилась інформація, з яких джерел можна взяти кошти на реконструкцію, щоби роботи фінансувалися за кошти Державного регіонального розвитку. Але в останньому листі від Кабміну ми отримали відповідь, що наш об’єкт не включений як пріоритетний. І це великий біль, бо реально соціальна ситуація загострюється.
Зокрема, жінок нереально вчасно госпіталізувати, бо навантаження, яке ніс перинатальний центр – 4 тисячі пологів, 8 тисяч стаціонарних хворих, величезна кількість проведених операцій і технології по виходженню діток від600 грам, – лягло на інші медичні установи. Оскільки це соціальне загострення, то наша вимога – відновити швидким темпом реконструкцію перинатального центру. Люди хочуть отримати свої робочі місця, а жінки – адекватну допомогу».
Фото: ЗІК
