Сьогодні, 9 березня, у 200-річчя Великого Кобзаря, Львів віддав шану безсмертному поету, прочитавши хором його поезії в центрі міста.
Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.
Сьогодні святкування 200-річчя Кобзаря у Львові розпочалось із відкриття біля Української книгарні НТШ символічної таблички «Проспект академіка Тараса Шевченка». Як зазначила завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, кандидат філологічних наук Наталія Хобзей, мало хто знає, що Шевченко мав звання академіка Петербурзької академії наук.
«Шевченко не просто академік, визнаний науковим світом. Він та людина, яка є для нас академіком слова. Він нас вчить багатьом речам. Насамперед вчить того, що у житті ми можемо досягнути всього, вчить розвінчувати міфи», – сказала Наталія Хобзей.
Вона додала, що Шевченко був людиною, яка уміла жити. Він був веселим і товариським. Сучасній молоді Наталія Хобзей побажала брати приклад з Кобзаря і ставати «українськими академіками в слові, науці, економіці й політиці».
У свою чергу міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що Тарас Шевченко ніколи не був насправді кріпаком.
«Шевченко завжди був вільною людиною. Адже не міг кріпак бути учнем найпрестижніших вчителів світу, не міг кріпак спілкуватися з найуспішнішими людьми світу. Він був вільним, бо лише вільна людина може писати такі мудрі й пророчі рядки», – сказав міський голова Львова.
Андрій Садовий передав учням львівських шкіл «Кобзар» Шевченка, який живим ланцюгом, із рук в руки, помандрував на львівський Євромайдан на проспекті Свободи. Учні різного віку стояли плече до плеча у вишиванках, з українськими атрибутами, передаючи книгу. Разом з ними були й їхні вчителі.
На майдані вони встановили «Кобзар» на почесному місці, відкривши таким чином у Львові рік Тараса Шевченка.
Зі сцени школярі зачитували безсмертні поезії великого генія українського народу, а люди їм хором допомагали. Звучали й уривки з поем, вірші, які відомі кожному ще змалку. Пізніше учні зробили справжній подарунок публіці. Вони зачитали «Заповіт» не лише українською, а й білоруською, азербайджанською, французькою, іспанською, вірменською, китайською, російською, італійською, німецькою, польською, англійською та грецькою.
Фото: ZIK
