Багато львівських рестораторів намагаються відновити рецепти страв та напоїв, які були популярні у довоєнному Львові, однак в більшості випадків це перетворюється на «якусь пародію». Про це сьогодні під час прес-конференції на тему «Які цукерки їли у Львові до 1939-го року: реконструкція історичних смаків за архівними рецептами» зазначив відомий письменник та журналіст Юрій Винничук.
«Ще кілька років тому у Львові важко було порадити людям, які приїздили до нас, куди піти і де можна з’їсти якісь львівські страви. Можна було лише порадити спробувати по одній страві в різних закладах. Сьогодні все міняється, пішла тенденція повертатися до витоків (галицьких страв – ред.). Але дуже часто відбувається якась пародія. До прикладу, у Львові є заклади з цісарсько-австрійською кухнею і там подають «кнедлі», хоча насправді це були «книдлі». Але чомусь їхні «кнедлі» це звичайні картопляні крукети, обсмажені у фрітюрі – ну це повний маразм. І такого у місті є багато. Люди просто не розуміють, що вони роблять, і не зрозуміло, де вони такі рецепти дістають», – зауважив Ю.Винничук.
Водночас письменник зазначив, що за радянський час було створено багато кулінарних книжок, в яких було дуже багато сфальсифікованих рецептів. «До прикладу, знаменитий борщ по-львівськи з сосисками – це просто якесь жахіття. Я не знаю яка хороша господиня буде варити таке. Звичайно, є й якесь покращення, бо багато власників хочуть внести львівський колорит у сучасну кухню», – сказав він.
Що стосується алкогольних напоїв, то за словами Юрія Винничука, у довоєнні часи лікери та настоянки до Львова привезли австріяки. «І вже на місцевому ґрунті це все розвинулось і з’явилось багато смаків горілок, тобто настоянок, на різних складниках – на кардамоні, родзинках, гвоздиці, мигдалю, кісточках персика, цитрині, редьці, селері та тмині. Були також горілки парені – «Варенуха», яка прийшла від козаків. Вона запарювалась в глечику на різних ягодах і фруктах.
«Австріяки також поширили на Галичині й різні коктейлі. Але ці коктейлі виглядали дещо інакше, ніж сьогодні. До прикладу був такий коктейль «Крамамбуля», який складався з кількох різних горілок. Популярність коктейлів дійшла й до передмістя. Там у корчмах пили коктейль «Чорт» – самогон, заправлений гвоздикою, цинамоном, медом і соком, а іноді й тютюном. Коли спалахувала епідемія, цілий Львів пив «Холерівку» – настоянку на лікарських травах та «Аїрник», який настоювали на корені аїру», – розповів письменник.
Ю.Винничук також розповів, що у той час у Львові славились не лише фабрики з горілки, але й окремі кнайпи, які виготовляли свою продукцію. Кнайпа «Галицька» на площі Ринок подавала безліч різних напоїв – «Ожинівку», «Порічняк», «Горіхівку», «Вишняк», «Деренівку», «Сметанківку», тощо. А ось широкий асортимент популярних настоянок виробляла заснована у 1864 році фабрика лікерів на Левандівці та фабрика горілок та лікерів Бачевського на Знесінні. «Я знаю список зі 100 видами горілок і наливок, які виробляла фабрика Бачевського», – додав письменник.
