Щоб забезпечити себе водою, одеситам довелося побудувати найсучасніший в Європі і найдовший в Російській імперії водопровід.
Проблема з водою була найбільш болючою для міста з моменту його заснування. У пошуках вводи жителям доводилося викопувати глибокі колодязі. Вода з них, незважаючи на не дуже добру якість, була досить дорогою – до 15 копійок при ціні півкіло м`яса в 25 копійок. З часом домовласники стали встановлювати у себе на подвір`ях великі цистерни, в яких накопичувалася дощова вода, і заробляли на ній цілі статки.
Не врятувало ситуацію і виявленні у місті так званих фонтанів – відкритих джерел прісної води. Хоча за якістю вода там була краща, ніж з колодязів (звідси і вираз: «Це не фонтан»).
В результаті, від Великого Фонтану в 1853 році до Одеси провели чавунний водопровід протяжністю близько 12 кілометрів. Тим не менш, велика кількість і якість води поступово погіршувалася, що забезпечувало господарям старих цистерн стабільний заробіток. У 1873 році перший міський водопровід остаточно припинив своє існування, але в тому ж році відкрився новий водопровід, що бравш воду з Дністра. Для того часу це був найсучасніший в Європі (його потужності становили близько 24 мільйонів літрів на добу) і найдовший в Російській імперії (порядку 30 кілометрів, а з мережами по Одесі – понад 250 кілометрів). Більш того, вперше у всій Імперії вода централізована подавалася не лише в центр міста, але і в його передмістя. Такої системи не було навіть у Петербурзі. Що, природно, забезпечило бурхливий ріст і розвиток Одеси.
Нагадаємо, 20 серпня стартував конкурс «Зміни своє місто на краще!», В рамках якого кожен бажаючий може взяти участь в якісному перетворенні міста, де він живе, і допомогти вирішити його насущні проблеми.
Детально про можливості участі в конкурсі ти можеш ознайомитися на сторінці додатка ДТЕК і Comments.UA«Зміни своє місто на краще!».
Фото: veseliymakler.ru.
