Від сесії до сесії – кому живеться весело?

Ефективність роботи депутатів Львівщини у порівняльному розрізі: мовою цифр і без пафосу

 Кажуть, що студенти живуть від сесії до сесії. Мабуть, не буде великої помилки, коли, перефразовуючи цей вислів, ствердимо, що й депутати живуть від виборів до виборів. Адже хіба не чуємо від народних обранців перед кожними черговими виборами численні обіцянки, патріотичні гасла та красиві слова. Мовляв, «виберіть мене, і я перетворю ваше життя на казку». Дослуховуємось, обираємо і… чекаємо ще п’ять років поки все це не почнеться спочатку.

От і зараз вкотре лунає знайома пісня: чи не кожен кандидат, одягнувши вишиванку, розказує нам, який він патріот. Та чомусь, як народні представники, так і їхні виборці забувають, що ті п’ять років, які парламентарі проводять у стінах Верховної Ради, важко працюючи над покращенням нашого життя, за логікою мають приносити якісь відчутні результати. А чимало із нинішніх кандидатів вже встигли посидіти під скляним куполом на Грушевського три, п’ять а дехто навіть шість каденцій (більше 20 років!).

Дослідження того, наскільки ефективною була їх робота впродовж останніх п’яти років, представили експерти ГО «Інститут досліджень соціального капіталу».Особливість даного дослідження в тому, що для аналізу депутатської діяльності використано лише ті дані, які є у відкритому доступі на сайті Верховної Ради (кожен при бажанні може їх перевірити).

«Дослідження роботи депутатської діяльності – досить цікава тема. Коли проводили дослідження, то виходили з того, що рівень ефективності їхньої роботи повинен корилюватись з рівнем довіри до них виборців і з їхнім бажанням віддати свій голос за тих чи інших депутатів.

До вибірки було залучено лише тих депутатів, які або раніше обирались на Львівщині, або асоціюються з Львівщиною. Це 6 депутіатів від БЮТ-«Батьківщина», п’ять від – НУНС, два депутати від ПР.

Ми опирались винятково на ті дані, які представлені на сайті ВР України, щоб не виникало питань з приводу ефективності та неефективності, ми вирішили обмежитись цими даними», – розповів автор дослідження, кандидат політологічних наук Віталій Литвин.

Нагадаймо, що інтереси Львівщини у Верховній Раді VI-го скликання представляють 13 нардепів – В. В’язівський, О. Горошкевич, І. Гринів, О. Гудима, С. Давимука, Я. Кендзьор, М. Ковзель, М. Косів, С. Курпіль, А. Парубій, П. Писарчук, Т. Стецьків та А. Шкіль.

Шестеро з них входять до фракції БЮТ-Батьківщина (І. Гринів, О. Гудима, М. Ковзель, М. Косів, С. Курпіль та А. Шкіль), п’ятеро – до фракції НУ-НС (В. В’язівський, С. Давимука, Я. Кендзьор, А. Парубій та Т. Стецьків) та двоє до фракції Партії регіонів (О. Горошкевич та П. Писарчук). Усі народні обранці мають вищу освіту, а О. Гудима, М. Косів та А. Парубій є кандидатами наук.

За кількістю каденцій у парламенті, “аутсайдером” є А. Парубій, для якого каденція 2007-2012 рр. стала єдиною. В. В’язівський, М. Ковзель та С. Курпіль встигли побувати у Верховній Раді по два рази, а О. Горошкевич, І. Гринів, О. Гудима, С. Давимука, П. Писарчук та А. Шкіль – по три. М. Косів та Т. Стецьків обирались аж п’ять разів, а абсолютним рекордсменом є Я. Кендзьор, який незмінно представляв інтереси виборців Львівщини впродовж усіх шести парламентських каденцій.

Відтак, можна було би припустити, що найефективнішою мала б бути діяльність таких депутатів як Я. Кендзьор, М. Косів і Т. Стецьків, адже саме вони є найдосвідченішими з-поміж усіх інших представників Львівщини у парламенті. Щоб перевірити, чи це дійсно так, перейдемо до показників.

 Як оцінити ефективність роботи народного депутата?

Для порівняння ефективності депутатської діяльності використано три показники – 1) відвідування засідань парламенту, 2) активність депутатської діяльності, що включає, зокрема, членство в комісіях і комітетах Верховної Ради, виступи з місця і трибуни та депутатські запити, та 3) оцінка законотворчої діяльності, до якої входить кількість поданих законопроектів та ефективність їх проходження. Усі отримані дані лягли в основу єдиного синтезованого показника – індексу ефективності депутатської діяльності, який власне і є оцінкою депутатської діяльності за п’ять років. Перш ніж перейти до представлення результатів дослідження, наведемо його вихідні дані.

 Відвідуваність засідань парламенту

Перший показник – відвідуваність засідань парламенту, яка обчислюється на основі кількості пропущених електронних та письмових поіменних реєстрацій. Найменший відсоток пропущених електронних реєстрацій продемонстрували такі депутати, як О. Горошкевич (4,82% або 27 пропущених електронних реєстрацій), П. Писарчук (5,54% або 31) та С. Давимука (13,04% або73).

Найбільше засідань пропустили – Т. Стецьків (50,71% або 284), А. Шкіль (21,43% або 120) та І. Гринів (20,36% або 114). За кількістю пропущених письмових реєстрацій ситуація виглядає наступним чином: найбільш дисциплінованими є С. Давимука (1,35% або 2 пропущені письмові реєстрації), О. Гудима і С. Курпіль (2,78% або 4) та А. Шкіль (3,38% або 5), найменш ж дисциплінованими – І. Гринів (52,03% або 77), М. Ковзель (42,57% або 63) та О. Горошкевич (25,00% або 37).

Проаналізувавши дані на сайті Верховної Ради, В. Литвин дійшов до висновку, що найкращі показники відвідуваності продемонстрували такі депутати, як П. Писарчук, С. Курпіль, Я. Кендзьор, О. Гудима та М. Косів, які пропустили менше 10% електронних і письмових реєстрацій. Найгірші – І. Гринів та Т. Стецьків, які «прогуляли» понад 30% засідань парламенту.

Як відомо, зі шкіл, ВНЗ та будь-якої роботи за таку кількість прогулів, як правило, виганяють. Цікаво, яке оправдання придумають собі панове Гринів та Стецьків, щоб пояснити таку більш ніж незадовільну відвідуваність (останній, до речі, в одному з ефірів передачі «Прямим текстом» за липень заявив, що був присутній на понад 80% засідань ВР).

Отже, за даними дослідників за кількістю відвідуваність засідань парламенту – найвищі бали здобули: П. Писарчук та С. Давимука – 9,6, С. Курпіль – 9,5, О. Гудима, Я. Кендзьор та М. Косів – 9,3, а найгірші – Т. Стецьків (6,6), І. Гринів (6,7).

 Активність депутатської діяльності

Другий індикатор, який порівнювали експерти, – оцінка активності депутатської діяльності. Вона, у свою чергу, складається з таких показників: 1) членство в групах міжпарламентських зв’язків і делегаціях Верховної Ради; 2) членство в комітетах і комісіях ВР; 3) кількість виступів з місця і трибуни; 4) кількість депутатських запитів.

За участю у групах міжпарламентських зв’язків лідирують А. Шкіль (був членом 25 таких груп), А. Парубій (17) та С. Курпіль (13). Найгірші ж результати демонструють Т. Стецьків, О. Гудима та І. Гринів, які були членами лише однієї групи міжпарламентських зв’язків. Членами парламентських асамблей були В. В’язівський, М. Косів, С. Курпіль, А. Парубій та А. Шкіль, решта депутатів із Львівщини у парламентських асамблеях участі не брали.

Іншим важливим показником депутатської активності є кількість депутатських запитів. За цим показником лідирує А. Шкіль, який зробив 63 запити у різні органи влади, Я. Кендзьор (45 запитів) та А. Парубій (33 запити). Найменша кількість запитів належить М. Ковзелю (3), І. Гриніву (8) та М. Косіву (11).

За кількістю об’єктів, до яких подавалися депутатські запити (Президент, апарат ВР, Кабінет Міністрів, міністерства та відомства, Генеральна Прокуратура та органи місцевого самоврядування) лідирують В. В’язівський та А. Шкіль, які подали свої запити до всіх зазначених об’єктів, а найгірші результати показали І. Гринів, М. Ковзель (лише запит до ГПУ), М. Косів, П. Писарчук та Т. Стецьків, які зверталися із запитами до половини і менше органів державної влади і місцевого самоврядування.

З-поміж депутатських запитів важливою є кількість запитів до органів місцевого самоврядування, адже вона безпосередньо демонструє, якою мірою народний депутат займається справами свого виборчого округу. Найтісніше прив’язаними до своїх округів виявилися В. В’язівський, Я. Кендзьор та П. Писарчук, що зробили по 4 запити до органів місцевого самоврядування; менше – О. Гудима та А. Парубій (по 3); ще менше – І. Гринів (2) та А. Шкіль (1 запит), а О. Горошкевич, С. Давимука, М. Ковзель, М. Косів та Т. Стецьків не поцікавилися, чим живуть їхні виборці взагалі.

Загалом за депутатською активністю результати порівняльного дослідження виглядають наступним чином. Безумовним лідером є А. Шкіль (10 балів). Від нього суттєво відстали «срібний» та «бронзовий» призери – Я. Кендзьор (5,1) та А. Парубій (5,0). Найменш активними виявилися такі народні депутати: І. Гринів (0,6), М. Ковзель (0,9) та П. Писарчук (1,5).

 Законотворча діяльність

Як зазначають самі дослідники, «законотворча діяльність – це прямий обов’язок, який повинен виконувати кожний народний депутат, адже вона позиціонується з концептуальною функцією парламенту як органу законодавчої влади».

За період роботи Верховної Ради VI-го склилання найбільшу кількість законодавчих ініціатив запропонували такі депутати – А. Шкіль та С. Давимука (40 і більше), а найменшу – О. Гудима, І. Гринів та М. Ковзель (5 і менше).

За кількістю прийнятих актів найкращі позиції обіймає С. Давимука (16), а найгірші – О. Гудима, П. Писарчук та Т. Стецьків (жодного акту не було прийнято).

За час останньої каденції у парламенті жодного колективного проекту постанови не запропонували О. Гудима та О. Горошкевич; жодного індивідуального проекту закону – Я. Кендзьор та М. Ковзель; жодного індивідуального проекту постанови – Т. Стецьків, І. Гринів та М. Ковзель.

Хто ж таки з народних депутатів Львівщини найменш ефективний?

Проаналізувавши депутатську діяльність за трьома параметрами – відвідуваність засідань парламенту, депутатська активність та законотворча діяльність, – дослідники, звели до єдиного спільного показника – індексу ефективності депутатської діяльності, який, як уже було сказано, є «оцінкою» п’яти років роботи депутата у парламенті.

Отже, найефективніше з-поміж депутатів Львівщини у Верховній Раді шостого скликання працював представник БЮТу А. Шкіль, який отримав оцінку аж у 8,0 бала. На другому місці – депутат від НУНС С. Давимука (6,7 бала), а на третьому – ще один представник НУНСу Я. Кендзьор (6,3 бала).

Найменш ефективною у Верховній Раді VI скликання була робота І. Гриніва та М. Ковзеля (обоє від БЮТу) – 3,4 та Т. Стецьківа (НУНС) – 3,8.

Водночас, науковці вивели ще один показник ефективності, відповідно до якого вони врахували не лише відвідуваність, роботу в комісіях законотворчі ініціативи, але і додали до цього ще депутатських досвід деяких народних депутатів.

«Деякі депутати працюють в парламенті вперше, до прикладу А. Парубій, деякі – 5-6 каденцій. В політологічній науці є така річ яка називається досвідом парламентської діяльності. Якщо депутат перебуває в парламенті 5 скликань, тоді в нього є більший досвід. Відповідно він мав би більш ефективно працювати», – говорить автор дослідження, Віталій Литвин.

В результаті стає очевидно, що лиш чотири депутати у даному відносному вимірюванні долають бар’єр у половину (чи п’ять) балів, виконуючи свої повноваження достатньо ефективно: С. Давимука, С. Курпіль, А. Парубій, А. Шкіль. Ще декілька депутатів знаходяться в “пограничні” розрахунковій ситуації – мова йде про В. В’язівського, Я. Кендзьора і М. Косіва (в межах від 4 до 5 балів). Найменші ж результати отримують такі народні обранці: Т. Стецьків й І. Гринів (менше 3 балів).

«Індекс ефективності депутатської діяльності говорить про те , як депутати не працюють на максимум своїх можливостей і від них можна було очікувати кращого», – додав В. Литвин.

Проведене дослідження, показало нам реальну роботу наших представників у Верховній Раді за останніх п’ять років – без риторичних прикрас, ідеологічних гасел та пафосного намулу, – мовою самих лиш цифр. Цей науковий аналіз водночас може стати непоганим дороговказом для виборців на майбутніх парламентських виборах, який, якщо й не дасть нам змогу остаточно визначитися зі своїм вибором, то принаймні змусить замислитися: навіщо вкотре обирати тих політиків, ефективність роботи яких по суті дорівнює нулю?

Фото: PHL