Шлях до Лозанни
Міжнародний резонанс від будь-яких судових розглядів, в яких однією зі сторін є українці, завжди прямо і, зазвичай, болісно відображається на репутації нашої країни у світі. Не стала виключенням і «Лозаннська справа», в результаті якої двом популярним українським футбольним клубам зараз доводиться захищати своє чесне ім’я за межами рідної держави.
Нагадаємо, що визнати матч «Металіст» – «Карпати» (Харків, 19 квітня 2008 року) договірним ФФУ вирішила тільки майже два роки після самої події, у лютому 2010 року. Як повідомив швейцарських суддів телефоном почесний президент «Карпат» Петро Димінський, про «договірняк», що інкримінується львів’янам та харків’янам, він вперше почув від президента ФФУ Григорія Суркіса. Щоправда, у 2010 році про це ніхто не знав, і справа виглядала як ініційована львів’янами. Згодом з іскри розгорілось полум’я: на світ Божий з’явились дві відеоплівки, що суперечили одна одній, в яких головний герой скандалу Сергій Лащенков то підтверджував, то заперечував договірний характер матчу. Потім, як того вимагає українське законодавство, підключились правоохоронні органи. Генпрокуратура не виявила «складу злочину», підтвердивши чесний характер горезвісного матчу. А суд закріпив це рішення. Проте ФФУ це не зупинило. Контрольно-дисциплінарний і апеляційний комітети винесли у відношенні «Карпат» та «Металіста» однозначний вердикт «винні», су проводивши його покаранням у вигляді зняття з клубів по 9 очок в наступному сезоні та іншими дисциплінарними санкціями.
Після цього харків’яни та львів’яни, обурені упередженістю українського футбольного правосуддя, пішли скаржитись до Лозанни. Де і відбулися події, після яких іноземці вочевидь почнуть ставитись до України ще гірше.
Плями на мундирі
Здавалося б, затіваючи в українському футбольному господарстві скандал, який може призвести до судових розбирань на міжнародному рівні, Григорій Суркіс мав би з самого початку проаналізувати всі репутаційні ризики. Але, як бачимо, цим підготовчим етапом в українській футбольній федерації знехтували, а наслідки не змусили на себе чекати.
Заява представників ФФУ, що прозвучала на Лозаннському процесі, стосовно того, що Генпрокуратура України поставилась до справи формально, а рішення українських судів не варто навіть коментувати, вже скомпрометувала вітчизняну правову систему. А зокрема і судову, правоохоронні органи, систему прокурорського нагляду. Більш того, вона поставила під удар репутацію всієї України! І чим би не закінчились Лозаннські слухання, наслідки для нашої країни будуть однаково сумними.
Якщо «Карпати» і «Металіст» програють апеляцію, це автоматично буде означати, що українська правова система – Генпрокуратура та суд України – некомпетентна. А значить, її рішення не можна брати до уваги. Буде створено небезпечний прецедент, тінь від якого ляже на всі судові розгляди, які коли-небудь проходитимуть за кордоном за участі українських юридичних та фізичних осіб.
Якщо ж футбольні клуби-апелянти виграють справу, то репутація української судової системи, правоохоронних органів, прокурорського нагляду постраждає меншим чином. Але постраждає все одно! Тому що «ложечки знайшлись», а неприємне відчуття залишилось.
Не кажучи вже про те, що ні в кого у світі не залишиться сумнівів у неадекватності вітчизняного футбольного правосуддя. У Лозанні міжнародна футбольна громадськість побачила підроблені підписи на документах, поставлені ФФУ в якості доказової бази. Отримала можливість помилуватись тим, як генерал-майор СБУ Ігор Кочетов (голова Комітету з етики та чесної гри ФФУ) поправляє замасковані під виглядом канцелярських тек та годинників приховані камери. І упевнитись в тому, яка вибіркова пам`ять у Григорія Суркіса та його заступника Віктора Старовойта: «тут пам’ятаю, тут не пам’ятаю». При тому, що президенту ФФУ, що не є учасником судового процесу, взагалі не було ніякої потреби бути присутнім на засіданні. Як, власне, не було ніякої необхідності доводити справу до Лозанни, маючи на руках висновки Генеральної прокуратури та суду, які підтвердили відсутність вини львівського та харківського футбольних клубів.
І дай Боже, щоб іміджеві наслідки «Лозанни» для України не виявились ще більш сумними. Тому, що всі допитані Спортивним арбітражним судом особи давали свідчення під присягою. І були попереджені про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення, яку доведеться нести вже не відповідно до вітчизняного законодавства, а у відповідності до законів Швейцарської Конфедерації.
Фото: ShutterStock
Максим Остапенко, Коментарі