14 грудня відбувся аукціон «Укренерго» щодо права експортувати електроенергію до сусідніх країн на 2012 рік. Для «Західенерго», а саме для Бурштинської ТЕС та Добротвірської ТЕС це добра новина, оскільки саме ДТЕК, котрий є акціонером ПАТ «Західенерго», виборов право експортувати електроенергію в країни Європи. Отже працівники Бурштинської ТЕС, з якої саме і поставляється енергії до Румунії, Словаччини та Угорщини, та Добротвірської ТЕС, що може виробляти електрику для Польщі, будуть гарантовано забезпечені роботою. І йдеться не лише про наступний рік, оскільки електроенергія є і залишиться стратегічним продуктом у світі.
Адже за даними Європейського союзу електроенергетичної промисловості EURELECTRIC, енергоспоживання у 27 країнах ЄС зросте до 2020 г до 3,464 трлн кВт годин на рік і значно перевищить докризовий рівень 2008 року. Україна також не є винятком – для покриття попиту на електроенергію до 2030 року країні необхідно приблизно 20 ГВт нових потужностей. Це дорівнює чотирьом таким енергогенеруючим компаніям, як ПАТ «Західенерго».
НЕК «Укренерго» продала компаніям «Східенерго» та «ДТЕК Пауер Трейд» (обидві входять у холдинг ДТЕК) і Держпідприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» доступ до пропускної спроможності міждержавних ліній електропередачі для експорту в 2012 році електроенергії загальною потужністю 2,380 тис. МВт за 220 тис. гривень. Відповідний доступ до потужності був реалізований на торгах. «Укренерго» реалізувала «Східенерго» доступ до перетину Бурштинського енергоострова загальною потужністю 545 МВт, а також доступ до перетину «Добротворська ТЕС – Замость (Польща)» загальною потужністю 235 МВт. «Укренерго» також продало «ДТЕК Пауер Трейд» доступ до україно-молдовського перетину потужністю 700 МВт.
Європейський вектор ДТЕК
Після придбання «Західенерго» компанія ДТЕК, ймовірно, збільшуватиме експортний потенціал «Бурштинського енерго-острова», з якого струм поставляється до Угорщини, Словаччини і Румунії. За словами Сергія Невмержіцкого, аналітика «Трійка Діалог», потенціал може вирости з 650 до 1000 МВт. Але на практиці для цього потрібно повністю відновити Бурштинську ТЕС, витративши не менше $1 млрд.
«За рік на станції відбувається близько 50 аварійних зупинок. Тому з 2300 МВт її встановленої потужності реально можна виробляти лише 170 МВт. З них 1000 МВт використовуються для потреб споживачів «Бурштинського острова», значить, експортна потужність станції — 650 МВт — наразі є максимально можливою», — оцінює поточну ситуацію аналітик.
Раніше генеральний директор, голова правління ДТЕК Максим Тімченко заявляв, що ДТЕК міг би реконструювати в рік два-три блоки «Західенерго», витративши на це близько $5-6 млрд. за п`ять років. Таким чином, перші роки підуть на роботу з блоками Бурштинськой ТЕС. Наступна на черзі — Добротвірська ТЕС, з якою електроенергія експортується до Польщі по прямій лінії. Проте польський попит на український струм традиційно поступається угорському і словацькому. Нарешті, наймолодша Ладижинськая ТЕС, також дочекається на реконструкцію.
Компанію “ДТЕК Пауер Трейд”, що відповідає в енергетичному холдингу ДТЕК за експорт і торгівлю електроенергією на цільових ринках Європи і СНД, нещодавно прийняли як асоційованого члена в Європейську федерацію енергетичних трейдерів (EFET). На думку експертів, членство в EFET дозволить ДТЕК стати активним учасником Європейського ринку електроенергії і, відповідно, збільшити експорт електроенергії в ЄС.
Сьогодні компанія ДТЕК вже є учасником Європейського ринку електроенергії. Холдинг експортує до Східної Європи, включаючи Білорусь, близько 4 млрд. кВтг електроенергії в рік. Проте членство в EFET відкриває нові експортні можливості для компанії.
“Членство в EFET є свого роду входженням в клуб європейських енергетичних трейдерів і визнанням того, що “ДТЕК Пауер Трейд” будує свою роботу, ґрунтуючись на принципах і підходах, які відповідають загальноєвропейським вимогам. Поза сумнівом, тепер у нас значно розширюються можливості безпосередньо взаємодіяти з найбільшими європейськими виробниками і споживачами електроенергії”, – вважає директор ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” Андрій Фаворов.
Приватизація надасть «Західенерго» крила
Як відомо, у жовтні 2011 року було оголошено про приватизацію 45% державного пакета акцій «Західенерго». Його ціна була встановлена Фондом держмайна у 1,932 млрд грн. Можливо, велика цифра відлякала інвесторів, які знали, скажімо, що аналітики відомої аудиторської компанії Еrnst&Young у своїх зовсім недавніх оцінках давали на 15% менше. Як і те, що якби акції «Західенерго» продавалися на фондовому ринку, то згідно з останніми котируваннями за них можна було б отримати не більше 1,4 млрд грн.
Наприклад, президент асоціації «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини» Ярослав Шпак вважає, що західних інвесторів від участі в приватизації нашої західної енергогенеруючої компанії відлякала «значна зношеність основних фондів української енергетики поряд з високими соціальними та інвестиційними зобов`язаннями». Відомо, що інвестору понад сплату за пакет акцій належить у шестимісячний термін погасити 2,7 млрд грн кредиторської заборгованості «Західенерго» перед бюджетом, Пенсійним та соціальними фондами, через що підсумкова ціна неконтрольованого пакета акцій (держава залишає за собою блокуючий пакет у 25% + 1 акція) перевищить 4,6 млрд грн, не рахуючи мільярдних інвестицій, необхідних для модернізації виробництва.
Президент “Енергетичної асоціації України” Василь Котко вважає, що необхідно завершити приватизацію теплових енергогенеруючих і енергозабезпечуючих підприємств України. “Процес приватизації у нас затягнувся на 15 років. Ще в середині 90-х років було вирішено, що потрібно теплову генерацію і обленерго приватизовувати. В результаті, частину приватизували, а частина залишилося у власності держави”, – заявив він.
За словами Василя Котко, рішення про приватизацію енергетики в Україні дало свої плюси. “Приватизовані енергокомпанії стали працювати краще аніж ті, що залишилися в держвласності”, – відзначає він.
Аналогічної думки дотримується і Ярослав Шпак. «У 1995 році ми свідомо пішли на новий курс розвитку енергетики України, вивчивши досвід Австрії, Франції, Німеччини, створили ринок, — говорить він. — Але для того, щоб ринок ефективно працював, треба, щоб суб’єкти ринку були приватними. Тоді визначили, що під приватизацію не підпадають лише атомні електростанції, великі гідроелектростанції та високовольтні лінії електропередач. За той час приватизували лише частину обленерго. Частину — ні. І це, на мій погляд, ненормально, бо треба, щоб усі були в однакових умовах. За цим планом потрібно було приватизувати і генерації. Але ми лише почали це робити і серйозно відстаємо від тих планів, які були у 1995 році. Тому приватизація «Західенерго» – це стратегічно правильне рішення. Інвестор не прийде для того, аби накопичувати збитки. Якщо компанія купує пакет акцій, отже має певні плани і стратегію розвитку».
Приватні енергокомпанії працюють краще
Україні необхідна приватизація енергетичних об`єктів, оскільки держава не в змозі ефективно управляти і проводити модернізацію енергоблоків. Вважає колишній міністр енергетики України, генеральний директор “Енергетичної консалтингової групи” Олексій Шеберстов.
“В Україні здійснюється реформа енергоринку саме для того, щоб провести приватизацію енергетики. Тому що держава не в змозі ефективно управляти і проводити модернізацію енергоблоків”, – сказав він.
За його словами, навіть в разі повної приватизації теплової генерації в держави залишиться досить механізмів контролю за ринком і його регулювання. “В держави є важіль, який дозволяє контролювати ринок, – це НКРЕ – державний орган, який регулює ринок. Тому небезпеки від приватизації жодної немає”, – говорить Шеберстов.
Кажучи про перспективи галузі після приватизації, Олексій Шеберстов відзначив, що на сьогоднішній день приватні енергокомпанії працюють значно краще державних. “Наприклад, ДТЕК володіє “Східенерго”. І сьогодні “Східенерго” працює краще за всі генерації в Україні. Тому що приватники проводять реконструкцію, заміну казанів, вузлів, енергоблоків. А в ДТЕК є і технічна і фінансова можливість для розвитку “Західенерго”, – відзначив він.
Європейські експерти «за» приватизацію
Українська модель приватизації енергетичного сектора, на відміну від польської, передбачає залучення стратегічного інвестора. Про це під час VI Енергетичного форуму в Сопоте заявив заступник голови фонду Держмайна України Юрій Яковлєв.
“Приватизація енергетичного сектора в Україні передбачає залучення стратегічного інвестора, якому продається контрольний або близький до контрольному пакет акцій. При цьому, за державою закріплюється 25% плюс одна акція статутного фонду енергетичних компаній. Цим українська модель приватизації відрізняється від польської, що передбачає розміщення акцій енергетичних компаній на фондовій біржі”, – відзначив Ю.Яковльов.
У свою чергу депутат польського Сейму, колишній заступник міністра Держзначейства Польщі Ян Бури відзначив, що приватизація енергетичного сектора в Польщі по справжньому почалася лише в 2007 році. Тоді були створені 4 енергетичних компанії з 100% державного капіталу, акції три з них розміщені на Варшавській фондовій біржі. Після цього почався процес приватизації цих компаній із збереженням державою пакету акцій компанії. “Без участі держави існування крупних фірм неможливо. У Польщі успішно функціонують ті фірми, де є лише частка державного капіталу”, – констатував Я.Бури.
Приватизація, як підкреслив польський політик, забезпечить реструктуризацію компаній і можливість отримання кредитів для власного розвитку. Він додав, що справжній ефект від приватизації енергетичних компаній в Польщі можна буде відчути через 4-5 років.
Представники Європейського парламенту і Європейського енергетичного співтовариства дали позитивну оцінку процедурам по підготовці до приватизації державних пакетів енергетичних компаній в Україні. «Ми чекаємо від України швидких кроків вперед щодо поліпшення законодавчої бази відповідно до вимог Договору про Європейське енергоспівтовариство. І приватизація у сфері енергетики – це дуже серйозний тест в цьому відношенні і стимул-реакція для просування вперед. Таким чином, зусилля по забезпеченню прозорості приватизації є сповна правильними», – такий коментар дав директор Секретаріату Європейського енергетичного співтовариства Славчо Нейков.
Європейські експерти також позитивно оцінили прозорий і зрозумілий пакет вимог, що висуваються державою до потенційних покупців державних акцій енергокомпаній. Зокрема експерти вважають обґрунтованою вимогу купувати не менше 70% вугілля для теплових станцій генеруючих компаній, що приватизовуються, на українських шахтах.
Львівський портал