Вечір Костика Москальця зібрав аншлаг у театрі імені Марії Заньковецької. Щоправда, поет не зміг через хворобу приїхати до міста, у якому не був 15 років. Але на вечорі читали його поезію у виконанні Василя Герасим’юка і слухали старі й нові пісні.

“Кость Москалець — насамперед поет. І хоча нині поезія не дуже популярна, але поет — це передусім знак, мірило. Адже не кажуть про філософів і прозаїків нації, а про філософів і поетів”, — сказав Василь Герасим’юк.

Двічі звучала знакова композиція “Вона”: вечір почався з відео 1989 року, на якому зафіксовано авторське виконання Костика Москальця. Щемлива й носталь­гійна “Вона” залишається актуальною, адже, за словами Василя Герасим’юка, уже друге покоління прощається з молодістю під цю пісню.

Виступив того вечора гурт “Файно”, у репертуарі якого — пісні на вірші поета.

На кілька днів “запізнився” вихід нового альбому Віктора Морозова на слова і музику Костя Москальця “Армія світла”. Те, як зал сприймав пісні з нього (“Армія світла”, “Дощ”, “Маки”, “Останній воїн”), дає змогу спрогнозувати успіх альбомові. Особливо зрезонувала того вечора балада “Зірка ясна”.

Були на вечорі й імпровізовані дуети — Віктор Морозов і організатор вечора Соломія Чубай, Віктор Морозов і Тарас Чубай. А під “Ти втретє цього літа зацвітеш” кілька пар відгукнулося на пропозицію Тараса Чубая і танцювали в залі білий танець...

“Є ще, виявляється, поети, вечори яких з таким успіхом проводять за їхнього життя і за їхньої відсутності. Це справжня слава”, — сказав Тарас Чубай. Лідер гурту “Плач Єремії” спершу виконав пісню на слова свого батька Грицька Чубая, зазначивши, що Костик Москалець формувався на цій поезії.

Гарячими оплесками зал ви­кликав музикантів на біс — Віктор Морозов і Тарас Чубай заспівали “Оh, my dear Ukraine”.

Наталя ДУДКО, "Ратуша"