Боротьба. Олександра Когут: „Мрію вибороти олімпійське золото”

|

19-річна львів’янка Олександра Когут 2006 рік сміло може зарахувати собі у актив. Молода спортсменка впродовж цього року здобула „бронзу” на чемпіонаті Європи в Росії, перемогла на континентальній першості серед молоді в Угорщині та виграла „бронзову” медаль у фіналі Супер-гран-прі „Золота ліга”. До звитяг вихованки Андрія Пістуна можна зарахувати й п’яте місце на чемпіонаті світу у Китаї. Як наслідок – Міжнародна федерація боротьби (ФІЛА) визнала львів’янку найкращою борчинею року у світі в ваговій категорії 51 кілограм. Кореспондент „Ратуші” познайомився з титулованою мешканкою нашого міста.

– Як молодій львів’янці вдалося стати найкращою у світі й упродовж року демонструвати настільки стабільний і високий результат?

– Напевно, я виступаю вдало завдяки виснажливим тренуванням і постійній праці над собою. Завжди на килимі викладаюся на сто відсотків. Адже, як відомо, аби чогось в житті досягти, потрібно дуже багато працювати. От я і працюю, деколи навіть „пересилюючи” себе, після тренувань приходжу додому і падаю від утоми. Тренуюся двічі на день по дві години.

А визнання Міжнародної федерації боротьби найкращою у світі дало мені ще більше впевненості у своїх силах. Після цього хочеться досягати більшого: мрію поїхати на Олімпійські ігри і вибороти там „золоту” медаль.

– Коли потрапили у секцію боротьби?

– Захопилася боротьбою завдяки старшій сестрі, яка привела мене у секцію з цього виду спорту, коли мені виповнилося 12 років. Навчалася у звичайній школі, потім закінчила Львівське училище фізичної культури, а зараз навчаюся в Аграрному університеті. За спеціальністю буду екологом.

– Які якості потрібно мати, аби досягати вершин у спорті?

– Насамперед потрібно бути впевненою у власних силах. Виходити на килим із переконанням, що можеш перемогти будь-кого. Якщо буде страх, тоді дуже важко буде боротися. А ще потрібно наполегливо тренуватися.

Для мене кожні змагання, в яких я беру участь, є важливими. Цього року на першість Європи серед молоді я їхала фаворитом, була впевнена у перемозі. У Москві, на дорослому чемпіонаті Європи також хотіла здобути „золото”, однак мені чогось забракло, тож стала третьою. Трохи хвилювалася, це все-таки вже дорослі змагання. Нині більше змагаюся з молоддю.

– Вільний час буває? Як відпочиваєте?

– Полюбляю слухати музику, гуляти вулицями Львова, а також ходжу на каток кататися на ковзанах. Та багато вільного часу не маю. У музиці люблю різні стилі. Тому обираю радіо.

– Напевне, якщо захоплюєтеся музикою, ходите й на дискотеки?

– Буває, але дуже рідко, через брак того ж таки часу. Після тренувань приходжу додому настільки виснаженою, що нічого не хочеться, не те, щоб на дискотеку йти.

– Боротьбою можна заробити собі на життя?

– Як би не було, а спортивне життя надто коротке: виступати на найвищому рівні довго дуже складно, а ще бувають травми, тому потрібно і поза спортом чимось займатися. Думаю, лише боротьбою не заробиш достатньо грошей.

– Львівський борець Андрій Стадник в одному з інтерв’ю зізнався, що може невдовзі змінити львівську „прописку” через те, що перебуваючи у місті Лева, часто не знає, де ночуватиме…

– У мене наразі таких проблем не виникає. Зараз мешкаю з мамою. Та колись, думаю, з’явиться бажання жити окремо. Знаю, що в інших містах таких проблем із житлом для титулованих спортсменів немає. Не знаю, чому так: через владу чи ще щось. У Львові не хочуть допомагати спортсменам і багато з них, як от, Олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені, їдуть із міста.

– З Мерлені підтримуєте дружні стосунки?

– Так, часто дзвонимо одна до одної, але давно вже її не бачила. Вона нещодавно народила дитину і зараз вправляється з підгузками. Думаю, їй це добре вдається. У спорті хочу досягти того ж, що й Ірина.

Ще товаришую з львівською борчинею Наталією Синишин, із нею зустрічала Новий рік. А на Різдво була з сім’єю, за традицією.

– На яких змаганнях невдовзі виступатимете?

– Зараз готуюся до змагань, що відбуватимуться у Красноярську. Там буде дуже хороший і сильний турнір. Зі всього світу з’їдуться борці. Збір перед змаганнями триватиме 5 днів, завтра вирушаю на нього. У Красноярську боротимуться кращі українські спортсмени, зокрема, у змаганнях жінок буде 7 спортсменок у різних вагових категоріях.

Це перший мій турнір цього року і хочеться якнайкраще виступити. Потрібно увійти у трійку кращих. Тим паче, що це буде своєрідна підготовка до Кубка України і Київського міжнародного турніру.

Розмовляв Ярослав БІЛЯЧ, “Ратуша”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *