Ми не можемо поставити танки і будувати сміттєвий завод, – Назарій Романчук
Сміттєва сага. Львівська ОДА vs мерія Львова
Ситуація із будівництвом сміттєпереробного заводу на Львівщині нагадує темний тунель, де поки нема ні найменших проблисків світла. Як пояснюють у Львівській ОДА, без згоди громад нічого будувати не можна, а переконати мешканців «дати добро» на зведення такого комплексу по сусідству – справа нелегка.

Львівський портал поспілкувався з директором департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА Назарієм Романчуком про перспективи будівництва першого сміттєвого заводу у області. Також ми розпитали посадовця про те, чи не повториться колапс у разі повернення «сміттєвих повноважень» Львову назад, адже домовленості щодо управління ТПВ, яке облдержадміністрація перебрала на себе від мерії з 2017 року, завершуються вже через півтора місяця.


Львівське сміття. ОДА припиняє «опікунство» з 1 липня
– У порядку денному наступної сесії Львівської облради, яка відбудеться 21 травня, заслуховування інформації щодо львівського сміття. Так, договір про передачу міською радою Львова повноважень управлінням твердими побутовими відходами Львівській ОДА діє до 1 липня цього року. Чи зможе, нашу Вашу думку, місто самотужки контролювати сміттєву ситуацію?

– У мене є великі сумніви щодо цього. Не бачу від міста реальних кроків, крім слів. І видимість, що вони починають будувати завод, – це, як на мене, поверхнева річ, яка насправді не наповнена змістом і практичними кроками.

– Чи будуть при передачі «сміттєвих повноважень» далі діяти домовленості з «точками», які приймали львівські відходи, коли ними опікувалась Львівська ОДА?

– Ми передаємо їм абсолютно налагоджену схему вивезення відходів, треба лише працювати з територіями і контролювати. При цьому додам, що приблизно 43% львівського сміття розвозять по полігонах області, решта – прямує за її межі. Все залишається, просто місту доведеться їхати туди на місця і домовлятися, як це робимо ми.
Дай Бог, щоб сміттєвого колапсу не було. Не думаю, що він можливий вже з липня. Але якщо міська рада далі нічого не робитиме, то це, на жаль, може повторитися.
– Взагалі співпрацюєте якось зараз із Львівською міськрадою, зважаючи на завершення цього договору? Чи відомо Вам, чи готова вона перебрати назад курування сміттєвою ситуацією?

– До нас ніхто не звертається за якоюсь консультацією. Я не бачу роботи, яка ведеться.

– Вся Україна пам'ятає сміттєвий колапс у Львові, чи не повториться це знову після 1 липня?

– Дай Бог, щоб цього колапсу не було. Не думаю, що він можливий вже з липня. Але якщо міська рада далі нічого не робитиме, то це, на жаль, може повторитися.

– Чи готова буде область в разі чогось продовжити договір?

– У нас нема проблем, аби надалі цим займатися, але ми виконуємо не свої функції. Тоді варто піднімати питання про те, щоб ми займалися дорогами у Львові, фестивалями. Це безпосередньо функція міської ради, яку вона має виконувати. Чому з'явилась ініціатива голови Львівської обласної ради? Депутати не бачать реальних кроків, які робить місто, щоб вирішити цю проблему і не мати її в майбутньому. Зі сторони це виглядає так, що їх влаштовує, коли область цим займається. Місто платить гроші за це, передаючи субвенцію, а потім говорять, що це вони вивозять, що їм доводиться платити данину ЛОДА і що ми такі погані. Це неправильно.

Сміттєва стратегія області до 2030 року і Регіональний план
– Також депутати 21 травня заслухають інформацію про виконання Регіонального плану та Стратегії управління відходами у Львівській області до 2030 року. Так, Стратегію обласні обранці погоджували ще у 2017 році, вона, зокрема, передбачає облаштування на території області 7 базових полігонів, будівництво не більше 4 комплексів з переробки та утилізації сміття. Що за цей час зроблено?

– Стратегією передбачена низка заходів, серед них – теоретичні та прикладні. Якщо почати з прикладних, то станом на сьогодні ми встановили дві сортувальні лінії у Самборі та Новояворівську. Також змонтована лінія у Буську. Якщо це все запрацює, то наші стратегічні полігони, за винятком того, що у Брониці Дрогобицького району, будуть обладнані сортувальними лініями, зможуть заробляти на цьому, завдавати менше шкоди довкіллю.

Окрім того, завдяки різним джерелам, в тому числі субвенції, яку ми даємо від коштів, зекономлених при вивезенні відходів зі Львова, ми закупили низку спеціалізованої техніки для наших ключових полігонів. Це дає можливість підтримувати їх у належному стані: робити пересипку, прогортання, рити канави тощо.

Також розроблено проектно-кошторисну документацію для реконструкції полігону ТПВ у Самборі. Проведений тендер, підрядна організація вже розпочала роботи з реконструкції і доведення цього полігону до сучасних вимог, щоб він був безпечним і міг нормально функціонувати в майбутньому. Такі ж документи розроблені для полігонів у Стрию та Новояворівську. Цього року плануємо залучити кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, щоби почати реалізацію цих проектів.


Серед теоретичних заходів – підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення у сфері поводження з ТПВ. І минулого, і цього року ми проводили низку уроків у школах та дошкільних навчальних закладах, де розповідали про необхідність сортування, правильного поводження з відходами. Крім того, коштом обласного природоохоронного фонду були виготовлені екологічні зошити, які роздали школярам. Окрім цього минулого року ми провели низку форумів, круглих столів, зокрема, за участі іноземних делегацій.

Що стосується запровадження системи роздільного збору ТПВ у області, то вона налагоджена в 41 місті обласного та районного значення. Так, облаштовано 1804 контейнери для збору ПЕТ-пляшки. Цьогоріч ми плануємо забезпечити роздільний збір ще в трьох містах районного значення – Глинянах, Золочеві та Ходорові. Надалі маємо намір впроваджувати роздільний збір у селах…

Важливим моментом є затвердження схем санітарної очистки. Цей документ дуже важливий для територій: там чітко розписано хто, коли і як має прибирати, куди це має вивозитися. Станом на сьогодні 94% населених пунктів області вже мають такі схеми, і ми щоквартально відслідковуємо, щоб вони дотримувалися графіків. Схеми санітарної очистки, правила благоустрою дають можливість притягувати до адміністративної відповідальності горе-перевізників, які не дотримуються вимог.

Протягом 2018-го і з початку цього року в області ліквідували вже 124 несанкціоновані сміттєзвалища. На цей рік стоїть завдання ліквідувати ще 30. Відтак уже майже вийдемо на те, що таких великих стихійних сміттєзвалищ в області не буде в природі. Хоча ще два роки тому у нас їх було майже 500. Нині їхня кількість скорочується, менше виникають нові. Це так само є результатом виконання цієї Стратегії.

– Під час засідання членів президії облради перший заступник голови ЛОР Андрій Білоус нарікав на те, що у Львівській ОДА досі не розробили Регіональний план поводження з ТПВ, хоча національний вже затверджений. За його словами, створена відповідна комісія, яка має займатися його розробкою, за чотири місяці збиралась лише раз…

– Стратегія передбачає розробку Регіонального плану управління відходами, однак через те, що Мінприроди не змогло вчасно забезпечити розроблення методичних рекомендацій, а вони були затверджені лише в першому кварталі цього року, тільки зараз маємо можливість на основі цієї методики братися за розробку нашого обласного Регіонального плану. Він подаватиметься на затвердження Мінприроди та сесії Львівської облради, далі під нього можна просити кошти.

Зараз Львівщина разом зі ще двома областями включена в пілотний проект із залучення коштів міжнародного європейського гранту. Завдяки ньому і залученню їхніх фахівців ми в найближчий час приступимо до його розробки. Думаю, це питання двох-трьох місяців.

Ситуація така що, ми не можемо силою проти волі громадян йти і будувати сміттєпереробний завод
Сміттєпереробні заводи: реальність чи ефемерність?
– Все-таки серед наймасштабніших речей у Стратегії – базові полігони для ТПВ та сміттєпереробні заводи. До 2030 року встигнете все, що передбачено?

– Мова йде уже про шість базових полігонів: без того, що у Брониці, оскільки мешканці виступили проти. Коли впорядкуємо їх, тоді плануємо закривати локальні. Тут варто додати, що всього у області діє 19 сміттєзвалищ.

Як відомо, в межах децентралізації передбачається укрупнення територій і, відповідно, зменшиться кількість районів. Наша Стратегія має кластерний підхід. Наприклад, для трьох-чотирьох наближених територій діятиме один полігон, вони вкладатимуть кошти у нього, щоб він був безпечним. Це довготривалий процес, тому що насправді в нас довгий час нічого не робилося в цьому напрямку, і ми починаємо з нуля.

Стосовно сміттєпереробних заводів – це складне питання. Мешканці територій через неосвіченість, маніпуляції з боку політичних сил, осіб, які хочуть заробити на цьому якісь бали, на жаль, чинять супротив щодо будівництва сучасних комплексів з переробки відходів. Але така ситуація була і в Японії, і в Польщі: там люди також противилися цьому. Наша просвітницька діяльність якраз і покликана, щоб люди почали розуміти, що це все може бути збудовано правильно.

– Можна детальніше про будівництво сміттєпереробних комплексів на території області, яке у Львівській ОДА обіцяли ще кілька років тому. Які станом на зараз є конкретні домовленості з інвесторами і щодо яких ділянок? Через скільки часу чекати реального старту робіт?

– Мова йде про землі Новороздільської «Сірки», які мають інвестора, готового заходити на цю ділянку. Крім того, є ще один інвестор, що так само пройшов конкурс, який ми проводили, йому також надали низку ділянок і він нині займається документацією. Є також китайський інвестор, який зайшов до нас на урядовому рівні. Ми вже подали документи в Мінекономіки на оформлення договору державного приватного партнерства, щоб залучати кошти КНР і реалізовувати цей проект в Червонограді. Крім того, знаю, що є зацікавленість інвесторів на землях Великомостівської ОТГ.

Стосовно сміттєпереробних заводів – це складне питання. Мешканці територій через неосвіченість, маніпуляції з боку політичних сил, осіб, які хочуть заробити на цьому якісь бали, на жаль, чинять супротив щодо будівництва
– Але це все вилами по воді писано…

– На жаль, воно так і є. Ситуація така що, ми не можемо силою проти волі громадян йти і будувати. Це не мілітарна держава, не можемо поставити танки і будувати завод. Якщо сказати зараз, що завтра на такій-то вулиці буде зводитися комплекс, на наступний день вийде вся вулиця і скаже, що цього не допустить. Тому треба працювати з мешканцями, активістами, це дуже кропітка робота. При цьому фірми паралельно працюють над розробкою документації, отриманням технічних погоджень, які передбачені законодавством у сфері поводження з відходами.

– Мешканці довколишніх вулиць також постійно виступають проти будівництва сміттєвого заводу на Пластовій, але Львівську міську раду це не зупиняє…

– Міська рада розповідає, що вона залучає кошти, але побачимо, що буде через рік. Ми не проти будівництва, але з урахуванням вимог всіх екологічних нормативів. Тоді варто збирати людей, пояснювати кожний їхній аргумент і дискутувати, а не збирати громадські обговорення, які проходять просто для галочки, формально.

Я був на навчанні щодо поводження з ТПВ у Японії, вони також через це проходили: люди перекривали вулиці, протестували. Але там було дещо простіше з цим, бо мешканці мали більше довіри до влади. Якби не популізм міськради, то би і наші містяни могли повірити, і було б менше противників цього будівництва. А коли люди постійно чують якісь обіцянки, гарантії, які ніколи не виконуються, відповідно, ніхто не буде вірити. Тому я розумію людей, які бояться, що збудують якийсь свинарник, що отруюватиме все довкола.

– У квітні вісім міст (Бориславська, Дрогобицька, Трускавецька, Пустомитівська, Східницька, Новороздільська та Городоцька міські ради) на чолі зі Львовом підписали меморандум про співпрацю задля вирішення питання комплексного поводження з ТПВ. Зокрема, вони вимагають виділення земельної ділянки під регіональний полігон: 17 ділянок, які пропонувала раніше ЛОДА, не підходять, бо, як наголошує заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак, жодна з них не відповідає Державним будівельним нормам. Чи готова область запропонувати інші землі?

– Перед тим, як пропонувати ці ділянки, ми їх об'їздили та дослідили з експертами. У нас нема ні одного документу, який би свідчив про те, що вони не відповідають нормам. Вони просто приїхали туди, люди сказали їм «до побачення», а звідси і «нам не підходить ця ділянка». Нехай ці мери міст, які підписали меморандум, відправляються на ті ділянки, які ми їм запропонували, збирають людей і домовляються. Що заважає, умовно кажучи, тим міським головам виділити в себе ділянку для заводу?! Вони хочуть, щоб ми приїхали і спілкувалися з людьми. Ми готові це робити, але при умові, що керівник міста так само туди мусить їхати і спілкуватися. Але коли нашими руками хочуть зробити чужу роботу, то пробачте, це – неправильно.

Автор, верстка: Соломія Головіна
Фото: fakty.com.ua, greencubator.info