В Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького УКУ стартувало Бієнале довіри. Серед почесних гостей заходу — Чарльз Лендрі, провідний британський фахівець з розвитку міст, автор численних книг щодо міського розвитку, у тому числі книги «Креативне місто».
Під його керівництвом були реалізовані міські проекти у всьому світі — від Албанії до Гонконгу, від Нової Зеландії до Мексики. Учасників Бієнале довіри привітав також міський голова Львова Андрій Садовий та Тарас Добко, перший проректор УКУ.
«Для нашої спільноти справді велика честь і радість, що відкриття першого Бієнале довіри відбувається в стінах Центру Митрополита Андрея Шептицького, в стінах нашого університету. Андрей Шептицький умів довіряти і я певен, що тут зібралися люди, яким також не бракує відваги довіряти. Я певен, що довіра творить дива і ми в УКУ пересвідчуємося в цьому вже двадцять чотири роки. Університет не міг би існувати без довіри: без довіри міста, без довіри академічної спільноти, без довіри церкви, без довіри жертводавців і без довіри студентів. Мені пригадалося, як в далекому 1994 році, перші 40 студентів переступали поріг маленького приміщення від напівзруйнованого садочку на вул. Клепарівській і довірили свою освіту тодішній Львівській богословській академії. Довіра будує, вона нам дуже потрібна. Ми вчимося також довіряти Богові, коли, наприклад, приймаємо дуже непрості і ризиковані рішення, як це було 11 грудня 2013 року, коли університет проголосив громадянську непокору тодішньому президенту і урядові. Дива трапляються, коли ми починаємо довіряти один одному. Тому я бажаю нам успішної, плідної праці, щоб ми разом з вами цей радіус кола довіри постійно розширювали», — зазначив перший проректор УКУ Тарас Добко.
«Я радий бути тут. Як ви вже знаєте, цей проект не був створений для заробляння грошей. Він був створений для розповсюдження довіри в світі. Якось я розмовляв зі своїм колегою і він сказав, що Львів прагне бути креативним містом і ми маємо щось робити, щоб він був відкритим до світу», — сказав у своїй промові Чарльз Лендрі.
Нагадаємо, 19−21 жовтня у Львові відбувається Бієнале довіри. Бієнале довіри — це суспільних рух, який об’єднує підприємців, науковців та митців, аби разом поміркувати про засади і принципи побудови довіри у суспільстві.
Організатори хочуть переосмислити український досвід у світовому контексті і подумати, якими способами можна відновити соціальну звичку довіряти.
Барометр довіри Едельмана у 2018 зафіксував рекордне падіння довіри до медіа у світі. Зневіра у «четвертій владі» призводить до того, що люди нездатні відрізнити якісну журналістику від чуток (63%), визначити правду (59%), довіряти лідерам уряду (56%) та бізнесу (42%). Натомість експерти та підприємці стають все більше вартими довіри у очах громадськості — часто саме тому, що не лишаються осторонь нагальних проблем сучасності, і відстоюють важливі для них цінності.
Бієнале довіри не претендує дати одразу готові відповіді — як відновити довіру вже і зараз? — бо це навряд чи можливо. Але організатори хочуть розпочати публічну розмову про довіру (і роботу над її відновленням) у форматі інтелектуальних дискусій, майстер-класів, тренінгів, мистецьких проектів.
Кінцева мета такого проекту — дещо ідеалістична, і може здаватися недосяжною. Але тут важливим є саме процес, а не тільки його результат. Адже побудова суспільної довіри — це щоденна практика, соціальна звичка, злагоджена робота цілої низки інституцій, які забезпечують прозорість і громадський контроль над роботою усіх систем та служб. Для цього існуватиме Бієнале — щодворічна зустріч для моніторингу практик довіри, обміну досвідом, презентації найкращих кейсів.
Міжнародний конкурс плакату як одна з частин Бієнале покликаний зібрати найцікавіші візуалізації ідеї довіри і поширити їх Україною та світом. Плакат — одна з найбільш масових форм мистецтва, яка зараз переживає свій ренесанс. І оскільки відбудова довіри значною мірою також передбачає освітню роботу зі спільнотою, мова плакату буде доречною і влучною. Надійшло близько 500 заявок на участь з усього світу.
«Критичне мислення і здатність до емпатії разом дозволять людям обґрунтовано відрізняти, кому можна і варто довіряти, і тоді повсюдна презумпція недовіри стане непотрібною. Ця мета — недосяжна вповні, але кожен великий шлях починається з перших маленьких кроків. Україні найближчим часом доведеться дуже багато працювати над методиками і практиками правдивого порозуміння, побудови глибокого діалогу, пошуками спільних компромісних рішень. А важку і довготермінову роботу, як відомо, варто починати заздалегідь», — зазначають організатори.
Бієнале довіри вже розпочало свою роботу: до самої події 19−21 жовтня відбулося ще чимало інтерактивних акцій, виступів та різних інших подій, які акцентують довіру (або її нестачу) у нашому повсякденні.
Після Бієнале будуть видані підсумкові матеріали дискусійної та практичної частин, а також завдяки цілеспрямованому і спланованому медіасупроводу буде забезпечено поширення корисних висновків Бієнале серед різноманітних груп цільових аудиторій.
Конкурс плакатів та його подальша демонстрація у різних містах України є частиною поширення сфери впливу Бієнале довіри: через візуальну мову можна зачепити тих, кого не переконують тексти.
Впродовж усієї підготовки Бієнале (кожні два роки подія буде повторюватися у Львові, а між тим, вірогідно, матиме інші міста-партнери) фактично будується і живо промацується міжнародна спільнота зацікавлених темою практиків, теоретиків та потенційних учасників майбутніх проектів. Бієнале — це відкрита платформа; тож йдеться про стабільний майданчик, а не лише про триденну подію.
Олександр Косик