ОСТАННІ НОВИНИ

Демократія напоказ?

Наталя ДУЛЯБА

|

Статут територіальної громади міста Львова затвердили ще 7 грудня минулого року. Тоді не обійшлося без скандалів, і навіть зараз, дев’ять місяців потому, баталії не вщухають: скасувати новоспечений Статут через суд хочуть активісти ГО «Народна дія Львів». Вони вважають, що документ суперечить нормам чинного законодавства та фактично нівелює можливість львів’ян впливати на рішення міської ради. Львівський портал з’ясував, що насправді змінила у житті львів’ян нова «Конституція» міста, і чому вони стали ще більшими заручниками політичної волі керівництва Ратуші.

Статут міста є основним документом міста, який описує повноваження органів влади, а також права й обов’язки львів’ян. На відміну від попереднього, який був прийнятий у 2002 році, цей документ чітко регламентує, яким чином міський голова та депутати ради мають звітувати перед мешканцями і як мешканці можуть брати участь у прийнятті мерією важливих рішень.

Вчора, 17 жовтня, під час підбиття підсумків перших дев’яти місяців дії нового Статуту, начальник управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський наголосив, що саме завдяки прийняттю цього документу у львів’ян з’явилось ще більше інструментів впливу на міськраду. Якщо до 2017 року мешканці могли висловлювати свою думку з конкретних питань лише під час громадських слухань, які організовувала виключно мерія, то віднедавна вони отримали нагоду самостійно їх ініціювати. Також львів’яни можуть писати електронні петиції до мерії, брати участь у консультаціях із громадськістю, виступати під час сесій міськради, реалізовувати власні ініціативи.

«Статут надав правову основу для цілого ряду інструментів, за допомогою яких люди можуть впливати на прийняття певних рішень, що є в компетенції міської ради. Це може бути електронна петиція, місцева ініціатива, можливість щось покращити у своєму районі через Громадський бюджет, підняти питання якоїсь проблеми, самостійно ініціювавши громадські слухання. Для цього потрібно зібрати 75 підписів, і місто з цього приводу проводить таке дискусійне обговорення, залучивши відповідних експертів. Тобто насправді тепер з’явився цілий набір інструментів, які львів’яни можуть щодня використовувати для того, щоб впливати на рішення міської ради», – розповів Юрій Лукашевський.

Так, із прийняттям нового Статуту і дотепер у Львові провели 15 консультацій з громадськістю, 47 громадських слухань, 10 із них ініціювали самі мешканці. Також протягом року львів’яни зареєстрували 142 електронні петиції, 11 із них набрали необхідну кількість голосів, і їх розглянула мерія.

Про те, що тепер львів’янам стало значно легше висловлювати свою позицію і доносити її до міськради, говорить і голова депутатської комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова Юлія Гвоздович.

«Станом на 2016 рік у нас не було жодного інструменту громадської участі, пам’ятаю, були лише громадські слухання, які не могла ініціювати громада. Зараз ми вже бачимо, наскільки львів’яни краще знають свої права і ними дуже активно користуються. І незважаючи на ті зауваження, які лунали щодо Статуту, стільки інструментів громадської участі і прав, які є передбачені для громади, досі не було», – зазначила Юлія Гвоздович.

Та чи настільки ефективними на ділі є всі ці запроваджені інструменти впливу? Адже навіть якщо електронна петиція набере 500 необхідних для розгляду голосів, ніхто не гарантує, що міська рада підтримає її і реально вирішить проблему, про яку в ній пише автор. Хоча коли мова йде про петиції, то якось однозначно говорити про них також не можна. Протягом року деякі з пропозицій міська рада досить успішно реалізовувала, а деякі були відверто провальними. Втім електронна петиція до міської ради для львів’ян все-таки є досить непоганою можливістю бути почутими, а із громадськими слуханнями тепер виникла справжня катастрофа.

Річ у тім, що Статут 2002 року передбачав, що участь у громадських слуханнях мають брати також представники органів влади Львова і депутати. Більше того, якщо мешканці проголосували проти винесеної на слухання ідеї, то посадовці обов’язково мали її переробити таким чином, аби львів’яни схвалили кінцевий результат. Тепер ж результатом громадських слухань є просто подання пропозицій від мешканців. І при цьому ніхто з міськради не гарантує, що їх таки врахують. Відтак львів’яни можуть ініційовувати скільки завгодно слухань, які є нібито лакмусовим папірцем демократії, і при цьому абсолютно залежати від політичної волі Ратуші.

Через це мешканці стали абсолютно безсилі у боротьбі з масовою забудовою Львова, особливо його історичної частини, оскільки відстояти свої вимоги на громадських слуханнях вони більше не можуть, а пікети під мерією чи діалоги з посадовцями не дають жодних результатів.

«Тепер порядок проведення громадських слухань прописали чітко під забудовників, міська рада просто «лягла» під них. Слухання з питань містобудування відбуваються у формі подання пропозицій, тобто їх фактично замінили зверненнями громадян. І зараз на громадські слухання, які нібито є обов’язкові щодо питань містобудування, приходить архітектор, який не є представником органу влади, і просто презентує проект. Будь-які аргументи, відстоювання своєї позиції і своїх прав не дадуть жодного результату. Все, що залишається мешканцям, – лише подати свої пропозиції. А Садовий в ручному режимі сам вирішить, що з ними робити далі», – пояснила активістка ГО «Народна дія Львів», юристка Олеся Дацко.

Яскравим прикладом того, що львів’яни більше не можуть відстоювати свої права, є громадські слухання щодо зведення сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій, які відбулися у липні цього року. 325 із 352 зареєстрованих людей виступили категорично проти, однак це рішення мешканців жодним чином не вплинуло на плани мерії. Міський голова Андрій Садовий, незважаючи на задекларовану позицію жителів, заявив, що місто не відмовиться від запланованого будівництва. Не допомогли жителям мікрорайону й електронні петиції, – ті, які набрали достатню кількість голосів, депутати просто не підтримали.

«Маємо ще одне безпрецедентне громадське слухання щодо детального плану мікрорайону Знесіння, яке провели мешканці відповідно до нового статуту. Вони виступили проти забудови цілого кварталу, зробили протокол голосування, подали на розгляд міській раді. Натомість комісія законності, депутатської діяльності та свободи слова своїм рішенням визнає ці громадські слухання такими, що не відбулись. Це взагалі повний нонсенс, адже комісія не вправі приймати такі рішення», – зауважила Олеся Дацко.

Як бачимо, всі ці інструменти участі львів’ян у прийнятті рішень, прописані у Статуті, абсолютно не гарантують, що їхні пропозиції чи прохання міськрада таки виконає. Фактично всі ці громадські слухання, консультації, електронні петиції мають дуже формальний характер і слугують, радше, окозамилюванням. І як підтвердив Юрій Лукашевський, остаточне рішення щодо пропозицій та ініціатив мешканців приймають депутати під час сесії та мер Львова.

«Інструменти участі дають певні гарантії, що рішення і пропозиції мешканців певним способом розглянуть, а також у певній формі нададуть відповідь на них. Наприклад, якщо мова йде про громадські слухання, то мають бути пропозиції мешканців та результат їхнього розгляду міською радою. І виконавчий орган, людина, яка підписує цей результат розгляду пропозицій, несе навіть певну юридичну відповідальність за те, чи така пропозиція приймається чи ні. Але кінцеве рішення прийматимуть ті люди, які обрані громадою на виборах. Будь-який інструмент не може підміняти собою депутатів чи міського голову», – пояснив Юрій Лукашевський.

Водночас активісти наголошують не лише на тому, що львів’яни втратили будь-яку надію на те, що в Ратуші почують їхні проблеми. Вони зауважують, що сам Статут міста приймали з численними порушеннями.

«Статут 2002 року каже, що він є єдиним. Потрібно було не приймати новий Статут, а внести зміни в попередній, навіть якщо поміняти збиралися 100% тексту. Відтак зміни у Статут 2002 року не внесли, тобто формально він є чинний. Депутати просто зробили приписку зі словами «визнати статут 2002 року нечинним» у додатку ухвали про Статуту 2017 року.

Більше того, яким чином формували склад робочої групи, яка працювала над статутом, невідомо. Я приходила на засідання цієї робочої групи, там практично ніколи не було кворуму, тобто всі пропозиції розглядали невідомо як. Протоколи засідань не велися, я неодноразово просила їх мені надати, цього ніхто так і не зробив. Також велику кількість пропозицій від первинної редакції невідомо хто вніс. Я особисто подавала власні, мені прийшла відповідь про те, що їх у мерії врахували. Хто їх врахував і яким чином, теж невідомо. У день голосування за Статут міста на сайті міської ради були опубліковані три різні варіанти статуту, навіть самі депутати не знали точно, за який із них вони голосували. Тобто це була підкилимна гра», – наголосила Олеся Дацко.

Відтак активісти ГО «Народна дія Львів» хочуть через суд скасувати прийнятий у грудні минулого року Статут міста. Натомість Юрій Лукашевський зауважив, що підстав для цього він не бачить і запевнив, що «Конституцію» міста розробляли цілком публічно і прозоро.

«Секретаріат міської ради координував роботу робочої групи зі створення Статуту територіальної громади. Цей документ розроблявся публічно і відкрито, пройшов три експертизи незалежних інституцій… Підстав говорити про те, що цей Статут є якимось незаконним чи спірним, немає. Навпаки ми маємо хороший досвід перших дев’яти місяців його роботи. Ми побачили, що це є живий документ, яким користуються на щодень. Тобто у нас є багато електронних петицій, місцевих ініціатив, консультацій з громадськістю, з’явилась бюджетна резолюція. Ті норми, які вводили у Статуті, починають працювати, вони фактично створюють нову юридичну площину у житті міста. А це є добре», – додав Юрій Лукашевський.

На захист Статуту міста став і екс-очільник юстиції Львівщини Ярослав Жукровський, який підписував наказ про його державну реєстрацію та був членом робочої групи, яка займалась створенням  цього документу.

«Я жодного дня, жодної хвилини не сумнівався в тому, що прийняв правильне рішення, будучи державним службовцем. Перед державною реєстрацією цього Статуту ми ґрунтовно аналізували правові аргументи всіх сторін. Переконливих, чітких аргументів щодо того, що не варто реєструвати цей Статут, не було. Станом на сьогодні він діє, державна реєстрація не скасована. Так, зараз тривають судові процеси, але я впевнений, що цей Статут і наказ, який я підписав, вистоять всі процедури», – розказав Ярослав Жукровський.

Водночас він заявив, що прийнятий торік Статут вважає одним із кращих в Україні, оскільки передбачає процедуру підзвітності органів місцевого самоврядування перед громадою.

«Статут, напевно, не є панацеєю. Всі проблеми в місті він не вирішить, але це є певний дороговказ, як Конституція України, яка визначає основні засади діяльності і функціонування держави. Щодо Львова, то це є початок нормативного вирішення питання щодо розвитку місцевої демократії як такої. Основна візія Статуту мала б полягати як і в механізмах участі громадян, членів територіальної громади у прийнятті рішень, так і в реальному громадському контролі. А найбільша функція Статуту – у підзвітності обраних посадових осіб громаді. Думаю, що Статуту є ще куди рости і вдосконалюватись, адже меж для цього немає. І якщо такі ідеї є, то, безумовно, їх потрібно розглядати», – підкреслив Ярослав Жукровський.

Вочевидь новий Статут Львова вносить у життя міста й позитиви, зрештою, це – основний документ, на основі якого працює місцева влада. Де-факто він розширює можливість львів’ян висловлювати свою думку і впливати на мерію під час прийняття важливих для громади рішень. Проте де-юре таке право реалізувати сповна неможливо, адже у грі під назвою «громадські слухання» мешканці – всього-на-всього пішаки. Тому й не дивно, що люди, яких не чують у Ратуші, здебільшого від безвихідності беруться за радикальні дії. І вони, до речі, теж нерідко переходять за межу здорового глузду. Тому чи перетвориться теперішня розмова глухого з німим назад у конструктивний діалог влади і мешканців, залежить від них самих.

Фото: Travel and more, samoorg, ZIK

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...