Чому українці гинуть у ДТП частіше за європейців?

Кожні три хвилини на дорогах України стається ДТП і близько 50% з них відбувається через перевищення допустимої швидкості водіями авто. Про це повідомила експерт з комунікацій та кампаній з безпеки дорожнього руху (КЕ) Рамона Лупу в межах інформаційної кампанії «Віч-на-віч» реалізації проекту технічної допомоги Європейського інвестиційного банку за підтримки проекту «Модернізація та підвищення безпеки дорожньої мережі в Україні» та в межах Всеукраїнської акції «Свідомі пішоходи».

За словами Рамони Лупу, мета проекту не вчити людей життю, а поінформувати про невтішну ситуацію із травматизмом і смертністю на дорогах Львівської області.

Вона також зауважує, що ДТП може статися із кожним, а швидкість руху у ньому матиме вирішальне значення для наслідків. Зменшення швидкості до 50 км на годину у населеному пункті неминуче приведе до зменшення аварійності на дорогах і врятує не одне людське життя.

За даними статистики, щодня в Україні гине близько 11 людей у ДТП. Ця цифра є вдвічі більшою за кількість загиблих в аваріях у країнах ЄС. При цьому збитки від ДТП в Україні оцінюються у 4.5 мільярда доларів.

У свою чергу голова Львівської ОДА Олег Синютка розповів, що за останні три роки на Львівщині зробили багато кроків, які пов’язані з покращенням інфраструктури. Але завжди поруч із покращенням інфраструктури постає надзвичайно важливе питання – питання безпеки.

«Не може не тішити інформація, що смертність на дорогах у порівнянні з відповідним періодом минулого року йде на зменшення. Попри те, вона залишається високою. І те, що ми розпочинаємо на Львівщині Всеукраїнську акцію «Свідомі пішоходи», свідчить про важливість і актуальність даної проблеми. І я б хотів, щоб вирішення цієї проблеми стало спільною справою різних дотичних структур, не лише органів влади чи поліції, але обов’язково справою громади», – зазначив Олег Синютка.

Завдяки інформаційним кампаніям за 1-й квартал 2018 року кількість ДТП зменшилася на 16 %, а їхня кількість з потерпілими та загиблими – на 50 %. Попри те у патрульній поліції Львівщини переконані, що можна би було врятувати більше життів, якби поліції повернули можливість контролювати швидкісний режим на дорогах.

Як розповів начальник патрульної поліції у Львівській області Роман Пилипенко, за 9 місяців 2018 року зафіксовано зниження кількості ДТП у порівняння із показниками 2017-го, у тому числі – зменшення кількості ДТП із потерпілими та загиблими. Водночас ці цифри залишаються досить великими і не такими, якими їх хотіли би бачити патрульні.

«Зниження аварійності відбувається не завдяки, а всупереч, адже вже майже 4 роки поліція не має права вимірювати і контролювати швидкісний режим на дорогах країни. Цьогоріч за правилами дорожнього руху знизили допустиму швидкість у межах населеного пункту (із 60-ти до 50-ти км на годину – ред.), але контролювати дотримання цієї швидкості водіями поліція не може… Ми прекрасно розуміємо менталітет нашого народу і переконані, що якщо не буде дієвого контролю, то люди не дотримуватимуться правил дорожнього руху. Так само зараз не відбувається автоматична фіксація порушень ПДР, і про це неодноразово згадувалося і наголошувалося, але на законодавчому рівні ніяк досі не вирішено. Ми ж не в змозі на кожному кілометрі дороги розміщати поліцейських», – апелює до законотворців Роман Пилипенко.

Також головний патрульний Львівщини зауважив, що спостерігається невтішна ситуація з ДТП з вини пішоходів.

«На сьогодні 51 гривня штрафу не застерігає їх від порушення правил дорожнього руху. І при цьому оштрафувати пішохода можна лише за наявності у нього документу, який засвідчує особу. Якщо правоохоронці за 3 години не встановлюють особу пішохода-порушника, то зобов’язані відпустити його. Звісно, що застерегти пішоходів від неочікуваного виходу на дорогу можна завдяки інженерним спорудам. Встановити додаткові парапети, щоб обмежити їх у переході вулиць у недозволених місцях. Сповільнити водіїв можна завдяки облаштуванню кругових перехресть та штучних звужень доріг при в’їзді у населенні пункти, але…», – каже він.

Сучасне українське законодавство зв’язало дії патрульних, і вони на ділі в багатьох ситуаціях не можуть нічого вдіяти.

«Сьогодні на законодавчому рівні не прописано в жодному нормативно-правовому акті алгоритму, як діяти поліцейському, який зупинив водія із явними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а він зачинився всередині транспортного засобу. Інструкції дій немає, водночас, є можливість у такого водія в суді притягнути до відповідальності цього поліцейського, за те, що він затримав його, утримував чи  розбив вікно автівки порушника, аби унеможливити його пересування. І в суді байдуже, що такий водій наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху», – зазначив Роман Пилипенко.

Цікаво, що ще один важливий аспект, який може зменшити аварійність на дорогах Львівщини, – їхнє освітлення та світлофори.

«Як не парадоксально звучить, що Львів вважають ІТ-столицею України, а 90% освітлення вулиць відбувається «лампочками Ілліча», у той же час у Києві активно впроваджують програму по заміні вуличного освітлення із застарілих ламп розжарювання на світлодіодні… Чим краще освітлено дорогу – тим краще водії бачать пішоходів, а пішоходи відповідно краще бачать автомобілі, що наближаються.

Також настав час провести реорганізацію світлофорних об’єктів, якими вже давно необхідно керувати централізовано. У залежності від часу доби та дорожньої обстановки оператор має мати змогу керувати світлофорами, аби в ручному режимі зробити зелену хвилю для екстрених служб швидкої чи ДСНС. У Львові ж лише у центральній частині міста незначна кількість світлофорних об’єктів здійснюється дистанційно», – повідомив він.

Більшість присутніх також зійшлася на думці, що у цивілізованому світі при скоєнні правопорушення має наставати й відповідальність. Українці це добре усвідомлюють, адже, як тільки вони перетинають кордон із ЄС, то обов’язково дотримуються швидкісних режимів, пристібають паски безпеки та пересуваються згідно правил дорожнього руху.

У ЄС за порушення правил дорожнього руху настане безповоротне покарання, а в Україні зберігається чимало можливостей, як вийти сухим із води.