Що цікавого покаже Львівська опера цього тижня?

Цього тижня у стінах Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької глядачів дивуватимуть музичною драмою, різноманітними операми та одноактними балетами. Про це Львівському  порталу повідомили у прес-службі театру.

ПЕРЕЛІК ПОДІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ОПЕРИ НА ТИЖДЕНЬ:

Середа, 16 травня – оперета «Весела вдова»

«Весела вдова» – одна з найкращих оперет композитора Франца Легара. Це історія про молоду вдову – мільйонерку Ганну Главарі і про аташе посольства країни Монтевердо, їх зустрічі, кохання, яке спалахнуло між ними, та обставини, що виникли на шляху до їх щастя. Фон, на якому розвивається дія, не менш колоритний: дипломатична метушня навколо проблеми – щоб мільйони Ганни не перепали чужинцеві, ліричні теми закоханих пар, місця, де відбувається дія: особняк посольства, маєток Ганни.

Початок о 18.00. Квитки за посиланням  – Весела вдова

Середа, 16 травня – Тихі пісні (Дзеркальна зала)

Вокальний цикл Валентина Сильвестрова «Тихі пісні» написаний для фортепіано на вірші класичних поетів. Цикл складають 24 пісні, в яких розкривається глибока любов композитора до української, до краси втілених у ній почуттів і оспіваної природи.

Сам автор сказав, що головним героєм циклу є «поезія серця». У «Тихих піснях» втілені найглибші, найзаповітніші роздуми композитора.

В усіх творах циклу простежується надзвичайно гармонійна єдність поезії та музики, схожість їх виражальних засобів, і тому він сприймається як нескінченне щире висловлювання, як необмежений, безупинний спів. Красу безперервної пісенності підкреслюють багатство відтінків та різноманіття мелодичних зворотів.

Початок о 20.30. Квитки за посиланням  – Тихі пісні

Четвер, 17 травня – опера «Запорожець за Дунаєм»

Перша українська опера «Запорожець за Дунаєм» прославила Семена Гулака-Артемовського на весь світ.

Сюжет опери переносить глядача у володіння турецького султана, який частенько, переодягнувшись в одяг простолюдина, прогулювався по своїх землях … Одного разу він зустрів запорізького козака Івана Карася і запросив його в гості. Славний запорожець, сном-духом не відаючи, у кого він гостював, випросив у султана вольну і собі, і всім задунайським запорожцям…

Опера продовжує жити повнокровним сценічним життям завдяки своїй неповторній красі і є  міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

Початок о 18.00. Квитки за посиланням  – Запорожець за Дунаєм

П’ятниця, 18 травня – одноактні балети «Шехеразада/Кармен-сюїта»

«Шехеразада» на муз. М. Римського-Корсакова – одноактний балет, який народився з колоритної музики, натхненої східним шедевром – казками «Тисяча й одна ніч». Пряний запах музики, вишукана архітектура східного танцю, зваба любовних сцен, орієнтальні костюми з їх блиском і шармом захоплюють своєю красою на фоні стилевих декорацій.

«Кармен-сюїта» – твір, що увібрав майстерність кількох творців. Це передусім музика видатного французького композитора–романтика Ж. Бізе – автора безсмертної опери «Кармен». Вона захопила своєю енергетикою і пристрасністю сучасного композитора Р. Щедріна, який по-своєму потрактував  її ритмічні епізоди і написав новий твір – хореографічний, присвятивши його видатній балерині сучасності М.Плісецькій. У Львівському оперному театрі можна побачити нову версію цього балету – модерну  в танці, декораціях і костюмах.

Початок о 18.00. Квитки за посиланням  – Шехеразада/Кармен-сюїта

Субота, 19 травня – музична казка «Попелюшка»

В основі нашого музичного твору лежить  добре відома казка «Попелюшка» – про працьовиту дівчинку, злу мачуху та її ледачих дочок – Колючку і Злючку. Добра повчальна історія продовжує радувати і дивувати маленьких і дорослих.

Початок о 12.00. Квитки за посиланням – Попелюшка

Неділя, 20 травня – опера-балет «Історія солдата» (Дзеркальна зала)

Музична драма заснована на легенді про Фауста, але також походить від старовинної казки зі збірки, складеної Афанасьєвим: бідний солдат продає свою душу (втілену в скрипці) дияволові за книгу, що дозволяє передбачати майбутнє. Про всі перипетії на шляху чоловіка до щастя та багатства, нерозділене кохання та трагічний фінал розповість ця сценічна постановка.

Виконавці:   Олег Ласка (солдат)

                       Ольга Фабіянська (принцеса)

                       Мирослав Мельник  (чорт)

 У цій виставі на глядачів чекає Львівський інструментальний септет у складі: Лідія Футорська (скрипка), Богдан Степко (кларнет), Андрій Бодай (фагот), Олег Петришин (труба), Олександр Мартинов (тромбон), Адріан Фединський (контрабас), Володимир Веретельник (ударні).

Початок о 15.00. Квитки за посиланням – Історія солдата

Неділя, 20 травня – балет «Симфонія танцю: світова класика і модерн»

«Симфонія танцю: світова класика і модерн» складатиметься з трьох одноактівок – ілюстрацій до шляху розвитку цього прекрасного виду мистецтва від романтизму до сучасності.  

Перша хореографічна вистава «Па де катр» Ц.Пуньї відображає епоху романтизму. Хореограф Жуль Перро поставив її ще 1845 року для королеви Вікторії. Задля фурору запросив на сцену чотири зірки балету – Марію Тальоні, Карлотту Грізі, Фанні Черріто та Люсі Гран. «Те, що ставить Львівська опера, – це наше враження від сприйняття тих талановитих балерин», – розповіла балетмейстер-постановник з Філадельфії Наталія Шарова.

Друга одноактівка  – «Видіння троянди». Цей балет романтичний за духом і музикою (композитор К.-М.Вебер), класичний – за стилем. Видатного хореографа ХХ століття М.Фокіна надихнула поезія французького поета-романтика Т.Готьє, зокрема перші її рядки: «Я – дух троянди, яку ти носила вчора на балу…». Буйна фантазія балетмейстера розвинула ці кілька слів у цілий сюжет!

Вечір одноактних балетів завершить композиція «Ближче, ніж кохання». Це робота молодого київського соліста балету Артема Шошина, який задумав створити свою постановку і здійснив її в стилі модерн. М’яка оксамитова музика бароко, під яку йде спектакль, ніяк не дисонансує з сучасним танцем, який розповідає про любов. Три пари артистів передають різні стадії любові: її  зародження, розквіт і затухання, повне гіркоти.

Початок о 18.00. Квитки за посиланням – Симфонія танцю