Франковий університет проти зведення підземного паркінгу перед вишем

Комісія Вченої ради  Львівського національного університету імені Івана Франка оприлюднила висновки щодо запропонованого будівництва підземного паркінгу перед вишем: і викладачі, і студенти виступають категорично проти такої реконструкції університетської площі. Про це повідомляє Львівський портал.

Подаємо висновки комісії Вченої ради без змін:

1.В проекті відсутнє належне обґрунтування доцільності реконструкції площі, прилеглої до навчального корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, і, особливо, будівництва підземного паркінгу. Головним мотивом, поданим у меті проекту, є “… створення сприятливих умов для пішоходів та учасників дорожнього руху … із збереженням ландшафтного комплексу парку ім. Івана Франка – пам’ятки садово-паркового мистецтва”. Це означає, що наявні умови на площі перед Університетом несприятливі ні для пішоходів, ні для студентів, ні для учасників дорожнього руху. Будівництво ж паркінгу у межах природно-заповідного об’єкту, яким є парк ім. Івана Франка – один з найдавніших парків України, заборонено Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Пропоноване будівництво паркінгу на 350 автомобілів жодним чином не вирішує проблеми паркування у центральній частині міста, де щодня паркуються тисячі автомобілів (за прогнозними оцінками Львівавтодору потребують паркомісць 7200 автомобілів).

2.Проектом практично ігнорується розташований впритул до майбутнього паркінгу головний корпус Університету – пам’ятка архітектури. Університетська будівля і партерна частина парку ім. Івана Франка формують надзвичайно важливий природно-історичний ансамбль, який потрібно зберегти для прийдешніх поколінь.

3.Ділянка проектованого будівництва розташована у складних інженерно- геологічних умовах. Геоморфологічно це сильно антропогенно змінена заплава р. Полтва. Тут до господарського освоєння була низка забагнених старичних озер і джерел, перекритих пізніше шаром техногенних грунтів значної потужності, води яких у вигляді окремих потоків рухаються у бік русла р. Полтва і формують суцільний (четвертинний) водоносний горизонт, який залягає на глибині 2,6-4,0 м у чутливих до зневоднення заторфованих суглинках. Зниження рівня цього горизонту може призвести до нерівномірного осідання будівель і споруд.

4.На глибинах 2,3-4,7 м залягають тріщинуваті мергелі верхньої крейди різної міцності та кора їхнього звітрювання, складена мергелистими глинами.

5.У мергелях поширений артезіанський водоносний горизонт з висотою напору 0,8-2,7 м. П’єзометричний рівень вод цього горизонту фіксується на абсолютних позначках 270,0-273,0 м. Широкий діапазон коливання рівня дає підставу говорити про вірогідність меншої глибини його залягання у місцях, не зафіксованих свердловинами.

6.Як вказано у висновках Геотехнічного інституту, цей водоносний горизонт залягає на глибинах на 3,0-4,0 м вище підошви проектованих фундаментів, тому при влаштуванні котловану потребує виконання промислового водозниження. Його проведення призведе до формування депресійної лійки, у межах якої, як показав досвід будівництва стовбура шахти підземного трамваю, що був розташований в аналогічних умовах, за Палацом Потоцьких, зазнали різного ступеня ушкодження понад 100 споруд. У зв’язку з цим роботи з прокладання тунелю були припинені. У межі депресійної лійки, яка утвориться внаслідок відпомповування води з котловану, потрапить не лише корпус Університету, але й низка прилеглих до нього будинків по вул. Листопадового Чину та Січових Стрільців, значна частина яких є пам’ятками архітектури. Найбільше занепокоєння викликає стійкість будівлі Університету, яку може чекати доля Палацу ГІотоцького, який був розташований в епіцентрі водозниження і тривалий час знаходився в гостро аварійному стані. Як показують спеціальні спостереження деформаційні процеси у його будівельних конструкціях не припинилися дотепер. Не зважаючи на обґрунтовані застереження Геотехнічного інституту щодо недопустимості заглиблення споруди понад 4,5 м, проектом все ж передбачається її глибина до 6,0 м, що тягне за собою великі ризики. Жодних превентивних заходів із запобігання такому сценарію проектом не передбачено. Натомість уже зараз університетський корпус знаходиться у незадовільному технічному стані, а на забезпечення його стійкості та функціональної придатності Міністерством освіти і науки України виділено понад 78 млн. грн.

7.Проектом не передбачено жодних заходів із забезпечення функціонування потужного каналізаційного колектора, площею поперечного перерізу понад 4 м2, що проходить поблизу пам’ятника Іванові Франку, виведення з ладу якого може загрожувати важкими наслідками. На нинішній час однозначно не встановлена навіть глибина його закладання.

8.В проекті відсутні дані про систему вентиляції паркінгу, яка відіграє дуже важливу екологічну роль.

9.Оцінка наявного екологічного стану навколишнього середовища в районі будівництва практично не проводилася. Наведені дані про викиди в атмосферу від автотранспорту в цілому для міста Львова не мають жодного відношення до району забудови. Ділянка будівництва розміщена у межах глибокої улоговини, яка дуже погано провітрюється, а ступінь забруднення атмосфери у її межах набагато вищий ніж,по^за її межами. Проектований паркінг буде додатковим, достатньо потужним, притягальним для автотранспорту об’єктом, функціонування якого призведе до суттєвого погіршення екологічного стану атмосфери у парку та біля Університету.

10.Проектом передбачається зрізування 54 дерев із 68 – розташованих у партерній частині парку. Натомість у задекларованій меті наголошується на збереженні існуючого ландшафтного комплексу парку. Яке ж це збереження?

11.Враховуючи розташування проектованого паркінгу в історичному ареалі, наявність численних пам’яток архітектури, а також пам’ятки садово- паркового мистецтва, підвищену пожежну (екологічну) небезпеку самого об’єкту, проект повинен містити Оцінку впливу проектованого будівництва на навколишнє середовище і пройти екологічну експертизу, що передбачено п. 5 інвестиційного проекту. Ні першого, ні другого в проекті немає. Жодних екологічних заходів, окрім робіт з озеленення та благоустрою, також не передбачено.

12.Влаштування грандіозного будівельного котловану потребуватиме вивезення від 40 до 50 тис м3 ґрунту (у залежності від прийнятого варіанту), а також спорудження бетонних конструкцій, що буде здійснюватися важким транспортом, генеруватиме потужне (недопустиме) газове та віброакустичне навантаження на дороги, будівлі, мешканців цього району, працівників і студентів Університету, створюватиме серйозні труднощі в реалізації навчального процесу впродовж майже 2-х років (терміни будівництва). Це, по суті, великий будівельний майданчик з довготривалим, комплексним негативним впливом на нормальне функціонування мешканців прилеглих вулиць, Університету і парку ім. Івана Франка.

13.Пропоноване авторами проекту створення сприятливих умов для пішоходів та учасників дорожнього руху насправді призведе до суттєвого погіршення існуючого стану для парку, будівлі Університету, прилеглих до нього територій і жодним чином не вирішить ні транспортної проблеми, ні проблеми паркування.

14.Враховуючи вище наведене, академічна спільнота Університету, його студенти і працівники категорично проти реалізації пропонованого проекту плану реконструкції території.