Напередодні різдвяних свят, коли ринки «загинаються» від шаленої кількості покупців, а продавці ледве встигають розставляти товар на прилавках, у міській раді вирішили і собі створити комунальний ринок. І не просто побудувати новий і там господарювати, а «зайти» на один із найвідоміших у Львові базарів – «Привокзальний», урівняти усіх підприємців і створити «світле майбутнє» з ковбасою по три копійки…
«Привокзальний ринок» у Львові пережив не одне рейдерське захоплення, його історія повна кримінальних схем, та й про комуналізацію мова зайшла не вперше. Відтак Львівський портал дізнався, для чого місту знадобився цей ринок, і наскільки насправді світлими ідеями керуються ті, хто хоче там освоїтись?
Комунізм для м’ясників
Сьогодні «Привокзальний» ринок має складну структуру власності: частина його приміщень є у приватній власності ТзОВ «Привокзальний ринок», частина приміщень належить окремим підприємцям, декілька торгових місць є у власності територіальної громади міста, а близько 2,5 тисяч квадратних метрів вже декілька років «висять в повітрі». Власне ці 2,5 тис. кв. м вже 8 років є ласим шматком, через який міській раді довелось переживати судові позови, легальним торгівцям – постійні «встряски» від представників криміналітету, профспілкових активістів та бандитів. Та про це –пізніше.
Так, 1 грудня 2017 року міська комісія із врегулювання ситуації, що сталася на «Привокзальному ринку», прийняла рішення створити на його базі комунальний ринок. Але враховуючи, що на ринку господарює ТзОВ «Привокзальний ринок», просто прийти і відібрати майно не пасує. Відтак робоча група на чолі із депутатом від БПП Сергієм Івахом вигадала схему, за якою місто мало би зайти на ринок і відтіснити звідти сьогоднішнього орендаря.
Як розповів Львівському порталу голова комісії Сергій Івах, місто збирається зайти на територію 2,5 тис. кв.м, яка не була приватизована «Привокзальним ринком».
«Наша комісія прийняла позитивне рішення на користь підприємців, і ми рекомендували міській раді підписати довгострокові договори оренди земельних ділянок з їхніми об’єктами, а землі спільного користування закріпити за комунальним підприємством. Це комунальне підприємство створюється на базі тільки комунального майна, і поставить всіх у рівні умови. Воно визначало би тільки тарифи на об’єктах, які належать місту. А сьогодні на ринку місту належить великий м’ясний комплекс. Ще є 9 об’єктів на ринку окремих у комунальній власності», – зазначив він.
Проте з цією територією не все так просто, як каже депутат, оскільки ця частина ринку, яку хоче загосподарювати міська рада, перебуває в процесі приватизації уже 8 років, і місто розпоряджатися нею насправді не може. Як розповів Львівському порталу директор «Привокзального ринку» Віталій Гужва, у 2009 році ТзОВ «Привокзальний ринок», яке багато років орендувало об’єкти ринку, зголосилось викупити його. Тоді були підготовлені дві ідентичні ухвали, згідно яких ринок умовно поділили на дві частини, і ці частини підприємство мало би приватизувати. Тодішні депутати проголосували за дві ухвали, проте міська рада виконала лише першу з них, таким чином лише частина ринку перейшла у власність ТзОВ «Привокзальний ринок». А друга частина – оці спокусливі 2,5 тис. кв. м. – так і зависли в повітрі, чекаючи доленосного рішення Андрія Садового та його комісії.
«Вони хочуть скасувати наше право на ухвалу на приватизацію, відібрати це. І вони людям розказують, що вони заберуть це майно, створять на його базі комунальне підприємство і під це комунальне підприємство віддадуть усю землю під ринком. А якщо не буде цієї землі, то через 2-3 роки всім на ринку можуть сказати «до побачення». Земля під обєктами нерухомого майна має бути закріплена за власниками або користувачами цього майна. Ми подали усі необхідні документи на оформлення землекористування, ще у 2011 році. Але результату немає досі. І не надають оформити землю не тільки нам, але й іншим підприємствам, які тут є. Тобто місто свідомо затягує цей процес для того, щоб тримати всіх в підвішеному стані», – каже Віталій Гужва.
Ще одним меседжом, на який покладається депутатська комісія у своєму «комуналізаційному» рішенні, є гучна заява про те, що місто недоотримує кошти. Це означає, що ТзОВ «Привокзалньий ринок» платить занадто малу орендну плату за 2,5 тис кв. м, які не викупило. За словами Сергія Іваха, місто отримує за цю велетенську площу усього 25 тисяч гривень в місяць. І все ніби звучить красиво і можна кричати «ганьба» такому підприємцю і так далі. Проте тут постає питання: чому місто не могло протягом майже 10 років підвищити орендну плату і стягувати з підприємства мільйони? А ось чому: ухвала про продаж, яку не виконує місто, досі діє, скасувати її не можна, а згідно «Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова», якщо майно перебуває в переліку об’єктів, що підлягають приватизації, орендар «не зобов’язаний звертатися щодо продовження договору оренди на новий строк перед закінченням терміну дії договору» . Тобто фактично ТзОВ «Привокзальний ринок» могло всі ці роки взагалі не платити за користування цим маном , якби ЛМР вчасно виконала своє ж рішення про приватизацію майна… І ні виграні підприємством суди усіх інстанцій, ні виконавча служба, ні законодавство не змусили чиновників міськради виконати свою роботу . Втім якщо не вникати, то картинка про «негідників», які «не платять» громаді міста і визволителів, які покладуть цьому край, лягає гарно і вигідно. Не зле придумали, хіба ні?!
Та і це ще не все. На ринку ще з 2014 року працює близько 50 нелегальних торгівців-м’ясників. Вони не сплачують податків, не платять за оренду, не мають документів, є абсолютно недоторканими зі сторони правоохоронців, бо мають кваліфікованих адвокатів і мудре «кришування». Власне «кришування» змінювалось впродовж останніх років декілька разів, а сьогодні під свою опіку нелегальних працівників, виходить, бере міська влада з утопічними ідеалами про світле майбутнє і рівні умови праці для всіх.
«Зараз там залишилось три сектора людей, активних – людей 10, і чоловік 40 (введених в оману) – за принципом «можна не платити- треба не платити», – коментує директор ринку Віталій Гужва.
Рейдерські набіги і вмивання рук
Різноманітні активісти з комуністичними гаслами на кшталт «Земля-крестянам, фарбики –рабочим!» «трясуть» час від часу цей і не тільки цей ринок. На «Привокзальному ринку» комунізм намагалися найактивніше пропхати у лютому 2014 році – саме у цей період палали райвідділи, папери у прокуратурах, міліціонерів ставили на коліна. 18 лютого на територію ринку, скориставшись радикальними настроями у населення та заблокованою роботою правоохоронців, прийшли представники Львівської обласної асоціації Вільних профспілок на чолі із знаною скандалісткою Оксаною Козловою та її колегою із міста Сєвєродонецьк Ларисою Брильовою. Активісти, серед яких були люди у балакалвах, пообіцяли торгівцям звільнення від сплати оренди, нульові тарифи, повне народовладдя, і частина торгівців таки приєдналась до локальної революції. Майже одразу профспілки «притягнули» до себе «Автономний опір» та хлопців з УНСО, які відбили частину ринку, витіснили керівництво та змусили торгівців платити «добровільні» профспілкові внески, натомість видавали торгівцям фальшиві чеки. У цей ж час подібним методом були спроби захопити й інші ринки Львова («Південний», «Торпедо», «Новий», та інші) та України, проте урешті-решт рейдери терпіли фіаско.
А на «Привокзальному» рейдери влаштували собі ціле поселення і без будь-яких документів збирали «данину», рахунки ж за комуналку лишали на власників ринку, яких водночас і кляли у всіх антимайданівських гріхах. 
«Коли у березні я приїхав на місце, то побачив картину, коли люди всі торгують на вулиці, борги ростуть. Активісти бігали за нами, вибивали і крали касові апарати, причали на людей, щоб ніхто нам не платив. Десь півроку ми намагалися з цим боротись: кримінальні справи, міліція, звернення у всі інстанції – навіть столичні. Через те, що не було оплати, влітку «Львівобленерго» вимкнуло світло, півроку не було світла на ринку. У грудні 2014 року ми більш-менш змогли тут працювати. За весь цей час «роботи» Профспілки накопичились шалені борги за світло, воду, вивіз сміття, і рахунки за це виставлялися нам», – згадує директор ринку.
У розмові з кореспондентом Львівського порталу працівники ринку розповідають, що протягом наступних півроку за допомогою правоохоронців власники ринку потрохи почали відтісняти рейдерів з території, активісти «Автономного опору» і УНСО полишили цю справу, а ринком зацікавились люди з кримінального світу.
Цей набіг став останнім серед масштабних, і на початку 2016 року діяльність ринку його власники відновили на близько 70%.
Уже тоді активісти Профспілок почали підтягувати до себе народних депутатів-радикалів, але з цього нічого не виходило, тому що вивчивши документи вони розуміли, що то незаконно і відходили, і ситуація зависла на місяці. Допоки на підтримку активістам із сумнівною репутацією не підтягнулись вельми стурбовані депутати та Львівська міська рада.
Цікаво, що впродовж усієї цієї боротьби доволі розмитою є позиція місцевої влади. Зокрема, міський голова Львова Андрій Садовий ще у 2014 році заявив про готовність викупити «Привокзальний ринок» для міста, паралельно просуваючи укладення договору, згідно якого плату із торговців та оплату комунальних послуг мало здійснювати комунальне підприємство «Муніципальна дружина». Але після декількох невдалих спробі і програних судів Андрій Іванович «вмив руки» від голослівних заяв і переклав усю відповідальність на створену спеціальну комісію, мовляв, депутати і громада самі вирішать долю ринку, а справа мера – дослухатись до їх рішення.
Яке майбутнє ринку?
Уже найближчим часом депутатам Львівської міської ради представлять до розгляду рішення про створення комунального ринку на базі «Привокзального». І тут у депутатів та міського голови буде вибір: продовжити реалізацію схеми захоплення під соусом «рівні умови для всіх», чи покласти край цій заплутаній та затягнутій історії.
Як зазначив у коментарі Львівському порталу керівник фракції «Самопомочі» у Львівській міській раді Юрій Мельник, депутати Львівської міськради можуть проголосувати за втрату чинності ухвали 2009 року про приватизацію 2,5 кв. м ринку.
«Законодавство говорить, що орган місцевого самоврядування не має права самостійно скасовувати акти, які вичерпали свою дію. У цьому випадку ця ухвала ще не вичерпала свою дію, тому що договір (з ТзОВ «Привокзальний ринок» – ред.) не укладено. Тобто ухвала не реалізована до кінця, тому я вважаю, що у цьому випадку міськрада може прийняти рішення про втрату чинності», – зазначив депутат.
Приблизно таку думку поділятиме, як це прийнято у міськраді, більша частина міських обранців, які так чи інакше знаходяться в орбіті впливу міського голови. Якщо депутати таки проголосують це рішення, то розпочнеться довго судова тяганина з підприємцями, які абсолютно не налаштовані програвати цю війну, а це означає, що ситуація знову «зависне». А поки підприємство ТзОВ «Привокзальний ринок» судитиметься із міською радою і відвойовуватиме свою територію, сам ринок буде повільно і впевнено загнивати. І навряд чи чиновники міської ради це не змогли передбачили! То, може, історія із Галицький ринком і появою на його частині ТЦ «Роксолана» повториться? Може, хтось лишень потирає рученята і чекає, коли ринок доведуть до повного краху?
«Насправді законодавством України, що регулює діяльність органів місцевого самоврядування не передбачено можливості ,правових механізмів, повноважень місцевої ради визнавати власні рішення такими, що втратили чинність, а отже вирішення такого питання є неправомірним.
Окрім того, вони підбурюють людей, аби ті далі не платили. Бо поки люди не платять, ринок занепадає. І завтра Андрій Іванович скаже: подивіться на цю клоаку ,треба її закрити. Потім будь-хто може це все викупити, створити торговий центр абощо.
Також у них немає механізму створення комунального підприємства, бо всі комунальні підприємства – це надання послуг. Підприємству треба передавати майно, а у них його реально немає, тому що цей корпус, які вони хочуть, зараз наш. У майні міста декілька невеликих приміщень», – каже директор ринку Віталій Гужва.
Ще один незручний момент: для того, щоб комунальний ринок міг вести свою діяльність, у нього має бути статутний капітал, коротше кажучи, місто має вкласти в нього гроші. І знову усе в найкращих традиціях – поки на садочки, стадіони грошей немає, на створення ринку зайві кілька мільйонів без проблем знайдуться.
Директор ринку нам також розповів, що свого часу міський голова Львова був зацікавлений у реконструкції ринку і навіть рекомендував своє підприємство «Зелемінь», яке розробило проект нового ринку.
«Зробили вони нам непоганий ескіз, але значно зменшувалась торгова площа, тому зараз ми переробляємо проект. У нас є бачення зберігати це тільки у форматі ринку. Є план зробити такий самий відкритий чистий пасаж. Будуть так само стояти торгові ряди, окультуримо кафе, які тут є біля ринку. Також плануємо зробити квітковий гарний ряд. Оформити вулицю Алли Горської, щоб там був нормальний доїзд до будинків і гарний громадський простір», – поділився планами В. Гужва.
Також, згідно проекту реконструкції, планується зробити підземний перехід до ринку, щоб люди не бігали вулицею. Окрім цього частина ринку зможе почати працювати цілодобово.
«Є план зробити цокольний поверх, де облаштувати паркування, складські приміщення, і зробити там цілодобовий ринок для селян. Тоді перший поверх – це будуть крафтові, органічні, локальні львівські продукти. Другий поверх – сфера побутових послуг, кафе, дитяча зона», – розповідає директор ринку.
Втім реалізація проекту зі створення нового європейського ринку нереальна, допоки там твориться той хаос, який ми бачимо сьогодні. Постійні рейдерські набіги, нелегальні працівники, ігнорування міськрадою рішень судів, та нечистоплотні схеми – усе це знищує і сьогоднішнє життя ринку, і його майбутнє. А хто ж захоче дати старт такому потужному інвестиційному проекту, якщо невідомо, хто захоче віддяпати шмат території завтра?!
Фото: Сегодня, Вікіпедія, Zaxid.net
Єва КОРНІЙЧУК