ОСТАННІ НОВИНИ

ТОП археологічних цікавинок Львова 2017 року. Що розкопали на території Високого замку і у дворику Чорної кам’яниці

Соломія Головіна

|

Львівські археологи прозвітували під час прес-конференції про свою роботу за 2017 рік і похвалилися своїми відкриттями під час розкопок. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу.

 

«Напевно, цей рік видався не дуже плідним на виявлення якихось цікавих музейних знахідок, але, тим не менше, він став переломним в археологічному дослідженні самого міста. Оскільки в 2017 році ми розпочали дослідження одразу на кількох ділянках, які мають надзвичайно важливе значення для історії міста. Зокрема, чи не перше в історії археологічних досліджень Львова було розпочато розкопки на двох Високому та Низькому замках», – сказав директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук.

Отож, до Вашої уваги найбільші археологічні відкриття під час розкопок 2017 року у Львові:

Розкопки на території парку Високий замок

Високий замок – це територія пам’ятки археології національного значення – Городище літописного міста Львова. Дослідження на території парку Високий замок відбувались на замовлення ЛКП «Зелений Львів» на кількох ділянках, які планують відвести під будівництво канатної дороги. В ході досліджень було закладено 7 траншей загальною площею 50 м2 . Три з них розплановані на нижній оглядовій терасі. Кількома траншеями було підтверджено факт відсутності культурного шару, до якого спричинились роботи по насипанню копця.

В одній з траншей, закладеній на північному схилі копця, простежено збережений культурний шар. У ньому виявили фрагменти керамічного посуду ХІІІ ст. Також вдалось натрапити на кілька уламків ліпної кераміки, що датуються періодом енеоліту. Цікаві результати були здобуті в траншеї, закладеній при південно-західній стороні копця, неподалік місця де раніше стояв лев Лоренцовича. Тут вперше археологічно було виявлено фрагмент цегляної стіни, ймовірно, від захаби (в’їзної частини) замку. За параметрами цегли, а це 13 х 8 см можемо говорити, що це мур XIV століття. Найраніші матеріали представлені княжою добою – ХІІІ ст. Також встановлено залягання недослідженого культурного шару починаючи від відмітки -2,5 м.

Дослідження на площі Звенигородській,3 у Львові

Площа Звенигородська є однією із найстаріших і одночасно найменших та найбільш затишних львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста. Тож не дивно, що археологічні роботи тут дали цікаві результати.

Перші досідження на площі Звенигородській провели ще у 2013 році. Тоді під час археологічного нагляду за будівництвом закладу громадського харчування на площі Звенигородській,4 археологи на невеликій ділянці посеред решток забудови XVI-XIX ст. розкопали три дерев’яні конструкції: колодязь ХІХ ст; дерев’яний водогін цього ж часу; та колодязь XVII–XVIII ст. Серед розмаїття типових для міста знахідок найцікавішою була колекція великих (до 34 см в діаметрі) полив’яних поліхромних мисок, іноді з сюжетним орнаментом. Нагода продовжити дослідження трапилась у 2017 році. Під час робіт на пл. Звенигородській,3 було закладено три розкопи загальною площею 36 м2 і вдалось виявити 8 археологічних об’єктів – водозбірники, господарські ями тощо, а також значну кількість рухомого археологічного матеріалу, найдавніший з якого датується ХІІІ ст. Матеріал ХІІІ ст, здебільшого це уламки керамічних форм, траплявся і під час досліджень на сусідній ділянці 2013 року. Ці знахідки ще раз підтверджують теорію про початки Львова саме з території цього передмістя.

Дослідження на території Низького замку

Перша згадка про Низький замок датується 1292 роком. Замок був побудований князем Левом, сином Данила Галицького, в 1270-х роках, і згодом саме сюди перенесли княжий двір з Високого замку. З історичних джерел відомо, що Низький замок спершу був дерев’яний, а потім його збудували з каменя і цегли. Він мав власні мури і вежі, рови і вали. Всередині був палац, каплиця Святої Катерини з дерев’яною дзвіницею і житлом пароха, судові та архівні приміщення, в’язниця. Спершу пожежа 1565 року, а пізніше і постійна волога від ріки, суттєво знищили замок. На початку XIX ст замок перестає існувати. Сьогодні тут працює мистецький ринок «Вернісаж». Через брак архівних матеріалів та археологічних досліджень цієї території, нині дослідники мають обмаль інформації про зовнішній вигляд та точне розміщення замку.

Розкопки 2017 року стали першою спробою заглянути в історію ділянки, де колись стояв замок князя Лева. Дослідження відбулись на замовлення управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. З метою простежити стан збереження пам’ятки в західній частині площі було закладено траншею і шурф загальною площею 26,5 м2 . У результаті зафіксовано фрагменти мурів, два з яких пов’язані з Низьким замком, решта ж – залишки будинку ХІХ ст. Культурні нашарування представлені двома горизонтами: середньовіччя (ХІІІ-ХV ст.) та нового часу (ХVІ-ХІХ ст.). Серед найцікавіших з наукового погляду знахідок – уламки керамічного посуду ХІІІ ст. Через малу площу цьогорічні дослідження дали небагато наукової інформації, однак дали розуміння, що у майбутньому археологів очікують дуже складні умови досліджень. Вже наступного року разом з архітекторами планується розробити план досліджень території Низького замку.

Дослідження під час реставрації церкви св. Миколая

Церква святого Миколая вважається найдавнішим храмом Львова і є пам’яткою архітектури національного значення. Точна дата будівництва храму невідома, однак, за деякими джерелами, у 1300 році церква уже існувала, однак потім кілька разів перебудовувалась. Археологічні дослідження на прицерковній території відбувалися в рамках проведення реставраційних робіт храму.

Зокрема, тут облаштовуютьвали водовідведення, що має запобігти замоканню фундаментів. Замовником робіт було управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Під час досліджень було закладено вісім шурфів, з них сім – в місцях колодязів для водовідведення та один безпосередньо при самому храмі, поблизу входу. У ході археологічних робіт встановлено, що пам’ятка не зберегла свого первісного вигляду, від храму XIII-XIV ст, ймовірно, збереглися тільки фрагменти фундаментів.

На ділянці зафіксовано понад шістдесят поховань, півсотні з яких виявлено під час нагляду за земляними роботами зі спорудження підпірної стінки схилу на схід від церкви. Більшість з них датуються ХVІ-ХVІІІ ст, а окремі – ХІV-ХV ст.

Покійники лежали орієнтовані головами на захід, переважна більшість поховань – безінвентарні. Матеріал (намистини, хрестик та перстень) виявлено лише у трьох похованнях. Після антропологічних досліджень усі рештки перепоховали на прицерковній території.

Дослідження на площі перед ЛНУ ім. І.Франка

Археологічні дослідження на ділянці провели на замовлення ЛКП «Зелений Львів». Вони стали частиною передпроектних робіт перед реконструкцією площі та будівництвом тут підземного паркінгу. Метою досліджень була експертиза ділянки на предмет наявності об’єктів культурної спадщини. Для цього було відкрито площу у 83 м2 . Площа протягом багатьох століть була малозаселеною територією. Єдина споруда, яку було виявлено, — будівля прямокутної форми XVIIІ ст з кам’яним фундаментом і дерев’яними стінами. Її приблизні розміри — 4 х 5 метрів. За результатами досліджень вдалось з’ясувати, що культурний шар лише у деяких частинах ділянки сягає до 2 метрів.

Найцікавіша знахідка — відрізок керамічного водогону XIX ст. У той час у Львові вже масово використовували дерев’яні та металеві водогони. Керамічним водогоном у Львові користувались лише короткий проміжок часу у XV ст, відмовившись від нього через ненадійність. Знахідка поблизу університету — перший відомий кермічний водогін XIX ст на території Львова. Діаметр труби — 0,12 м. Його особливістю є те, що внутрішня частина покрита поливою. Водопровід був скерований від входу до парку Франка у напрямку університету. Ймовірно, використовувався у парковому господарстві. Під час досліджень також виявили фрагменти керамічного посуду ХVIII–XIX ст: горщиків, глеків, тарілок, глибоких мисок, сковорідок на ніжках. Серед інших знахідок — уламки фаянсового посуду, фрагменти пляшок, тютюнові люльки, поодинокі монети, кулі, мідні ґудзики.

Дослідження у дворику Чорної кам’яниці

Будинок на пл. Ринок, 4 – унікальна пам’ятка архітектури, житловий будинок, так звана “Чорна Кам’яниця”. Це один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Будівля зведена у 1588—1589 роках і впродовж XVII—XIX ст неодноразово перебудовувалася. Археологічні дослідження у внутрішньому дворику пам’ятки розпочали у 2016 і продовжили у 2017 році.

Роботи провели на замовлення комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський історичний музей» в рамках проекту реставрації пам’ятки. Найбільш ранні матеріали, які вдалось виявити за два роки досліджень, – фрагменти керамічного посуду, що датуються кінцем ХІІІ–XIV ст. Двома розкопами площею по 5 м2 вдалося з’ясувати стан збереження фундаментів будинку та простежити його історію у різні часи. Дослідження дали більше інформації про саму будівлю та про давнє заселення цієї ділянки від у ХIII ст. Сенсаційним можна вважати відкриття кам’яного склепіння та фундаментів будівлі готичного Львова ХV ст. Адже велика пожежа 1527 року знищила майже все тогочасне місто та його готичну забудову, і до нашого часу майже нічого не дійшло.

Фото: «Рятівна археологічна служба»

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...