«Мій народ нездоланний!»: у Львові вшанували пам’ять дисидента Івана Геля

Сьогодні, 17 липня, минає 80 років з дня народження політв’язня та борця за волю Україну Івана Геля. Саме тому у Львові провели ряд заходів, які присвячені вшануванню пам’яті відомого дисидента, передає Львівський портал.

Відтак, біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Виставка містить 10 банерів із фотографіями, які розповідають про різні етапи з життя Івана Геля.

На представлених стендах можна  побачити світлини таборів, де перебував Іван Гель, дізнатися про те, як він розповсюджував самвидавний журнал «Український вісник» та окрім цього, побачити фото Івана Геля зі своїми побратимами.

За словами політв’язня концтаборів та соратника Івана Геля Ігоря Калинця, виставка є важливою, адже ця людина зробила багато для державності України.

«Ця виставка присвячена великій людині, яка чимало зробила для нашої країни, адже він був борцем за волю України. Я безмежно радий, що є така виставка і її звичайно можна доповнювати. Адже те, що  він зробив для виходу з підпілля людей і церкви – фантастично і цього ми ніколи не забудемо. Він завжди буде історією нашої церви, народу та держави», – розповів він.

Водночас політв’язень радянських концтаборів Зорян Попадюк зазначив, що Іван Гель – це геній української незалежності.

«Саме він розгледів в глибокому підпіллі потенціал української греко-католицької церкви та простягнув до неї руку і разом сформував колону і підштовхнув її для походу за українську незалежність. Ми повинні бути вдячні Івану Гелю за Україну», – зауважив він.

Окрім цього, сьогодні у Львові відкрили і освятили меморіальну таблицю в його пам’ять. Таблицю відкрили з ініціативи рідних Івана Геля на фасаді будинку на вул. Кастелівка, 16, в якому він разом з дружиною проживав близько 20 років.

Вшанувати дисидента прийшли представники влади, рідні, друзі та колеги Івана Геля, духовенство і небайдужі містяни.

За словами народного депутата України Ігоря Васюника, постать Івана Геля важко переоцінити на етапі створення української державності.

«Це була людина мужня та сильна духом, людина не прихованого, не прикованого патріотизму. В нього варто повчитися мільйонам українцям, з нього варто брати приклад: політикам і молоді. Бо чого тільки вартує той випадок, коли він відмовився вступати в комсомол. Хто розуміє ті часи той знає, яку мужність треба було проявити, щоб про це голосно заявити. Я жалію лише за одним, що не був у ті часи і не мав можливості споглядати, як він зі своїми соратниками розбудовував та відновлював нашу українську державу. Але переконаний в тому, що Іван Гель займає і буде займати достойне місце в історії української держави», – сказав народний депутат.

Довідка:

Іван Гель народився 17 липня 1937 р. у с. Кліцько Львівського воєводства.  У 1965 році був заарештований за антирадянську агітацію і пропаганду. 1966—1968 — відбував термін у таборах Мордовії, де познайомився з багатьма учасниками демократичного руху в СРСР.  Згодом у м. Самбір видрукував у самвидаві і поширив 11 книжок.

У 1972 році заарештований удруге. Засуджений на 10 років таборів особливого (камерного) режиму, 5 років заслання, визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Термін відбував у Мордовії (Сосновка) та в Пермській області (Кучино), заслання — в Комі АРСР (Троїцько-Печерський район, селище Милва). Загалом в ув’язненні провів 16 років, на засланні — 5.

Автор книжки «Грані культури». В Україні під справжнім іменем автора книжку вперше видали у Львові 1992 року. Автор дав глибокий аналіз становища української культури в умовах російської окупації.

17 січня 1987 р. повернувся в Україну. Навесні 1987 разом з В.Чорноволом, М.Горинем, П.Скочком відновив журнал «Український вісник», був його відповідальним секретарем. Співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління.

У 1987 році створив і очолив «Комітет захисту Української Греко-Католицької Церкви», редагував журнал «Християнський голос», організовував перші масові релігійні та політичні акції в Галичині, зокрема, збори 250 тисяч вірних УГКЦ 19 вересня 1989 року біля собору Святого Юра у Львові — тоді катакомбна церква леґалізувалася і дістала офіційне визнання. Брав активну участь у створенні «Меморіалу» і Народного Руху України.

Був депутатом, заступником голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання (1990—1994). Активний учасник громадсько-політичного життя. Очолював Львівську обласну комісію відновлення прав реабілітованих. Помер 16 березня 2011 року у Львові.

Фото: Львівський портал