ОСТАННІ НОВИНИ

Врятувати рядового львів’янина: як містяни дають собі раду без Садового і Гройсмана

Вероніка РОЙ, Львівський портал

|

Сміттєва опера у Львові триває вже більше року, то затихаючи на певний час, то спалахуючи з таким резонансом, що відлуння котиться не лише містом Лева, а й Печерськими пагорбами. Допоки представники міської та державної влади чубляться, проблема сміття у Львові залишається не вирішеною. Частина розлючених людей перекривають дороги міста, інші мовчки клянуть усіх на світі, дехто намагається дистанціюватися не звертати уваги на те, що діється.

Однак, багато мешканців Львова все ж знаходять виходи з такої непростої ситуації на своєму рівні та застосовують методи, які їм допомагають уникнути проблем зі сміттям.

Тож, Львівський портал вирішив дізнатися, як львів’яни самостійно переробляють та сортують сміття, куди мешканцям міста можна здати відходи та як на цьому заробити?

Не викидай, а сортуй та переробляй!

У контексті сміттєвих проблем міста у багатьох свідомих громадян Львова виникає бажання щось змінити власними силами. Саме тому містяни беруть приклад зі своїх західних сусідів та активно починають сортувати та переробляти сміття.

Як розповів Львівському порталу співзасновник маркетингової агенції Readyto Всеволод Поліщук, проблема сміття у Львові є критичною. Тому мешканцям міста варто навчитися самостійно переробляти вторинні побутові відходи. Та додав, що сьогодні львів’яни самі придумують  альтернативні методи, які можуть покращити екологічний стан Львова та сміттєву ситуацію.

«Насправді ситуація зі сміттям у Львові є доволі критичною, і якщо ми самі не почнемо щось робити, то можуть бути серйозні епідеміологічні проблеми. Дії людей, які вже щось почали робити з вторинними побутовими відходами, можуть нас підштовхувати до якихось альтернативних вирішень проблем. Тому що якщо говорити про будівництво заводу, то це займе досить часу. А якщо говорити про розблокування сміттєзвалищ, які знаходяться в інших містах та областях, то там очевидно потрібна політична домовленість. Відповідно варіант багатьох мешканців Львова – це робити все самим. Адже у Львові є досить багато приватних фірм, які переробляють твердий пластик, пляшки та папір.

Нещодавно я спілкувався з екологами, які відслідковують цю тему, і, на їхню думку, потужність таких підприємств є достатньою, аби переробляти весь папір, пластик, пляшки, скло та поліетиленові пакети. І це може зменшити нашу проблему зі сміттям до 40%. Зрозуміло, що це не є остаточним вирішенням, але умовно кажучи, мінус 40% – це серйозне полегшення для міста», – розповів пан Всеволод.

Досить оптимальне вирішення сміттєвої проблеми знайшов директор ОСББ, що у Львові, на вулиці Роксоляни, 57 Василь Прусак. Аби не заповнювати контейнери, які стоять біля будинку, мешканці вирішили сортувати вторинні побутові відходи: на папір, скло та пластикові пляшки. Адже жителі будинку вважають, що сортування в контейнерах біля будинку не допомагає, оскільки перевізники приїжджають і скидають все сміття разом.

«Якщо рахувати у грошах, то якщо ми будемо відділяти хоча б суху сировину, то зекономимо 40% за рік, а це 30 тисяч гривень за відходи. І виходить, якщо сортувати це сміття, то ми можемо зекономити близько 12 тисяч гривень на вивезенні твердих побутових відходів», – зазначив керівник ОСББ.

Також він додав, що жителі будинку вже звикли до такого сортування, і майже 25% квартир регулярно викидають сміття до картонних контейнерів.

«Ми вирішили збирати відходи в межах свого будинку, який складається з 116 квартир. Для збору через Центр ресурсоефективного та чистого виробництва було закуплено шість спеціальних картонних контейнерів. Відтак двічі на тиждень проводиться збір картону та паперу у під’їздах біля поштових скриньок. Контейнери для збору відходів є картонними, однак передбачені для багаторазового використання. Але тут важливо, щоб мешканці звикли туди викидати лише папір. Потім все зібране я несу у приймальний пункт, який знаходиться біля будинку. Кілька разів по 10-15 кг паперу.

А в січні цього року я вирішив трішки змінити концепцію, і закупив ще 15 контейнерів та встановив їх через поверх на сходових клітках. З того часу мешканці будинку можуть здавати пластикові пляшки, але вони повинні бути обов’язково спресовані. Після того, як контейнери вже є заповненими, до нас приїжджає організація, яка займається вивозом пластикових пляшок. Ось, до прикладу, сьогодні у нас забрали 40 кг спресованих пластикових пляшок. Варто сказати, що 40 кг – це дуже багато, адже це – більше 1000 пляшок. Тож, на мою думку, важливим є бажання людини щось змінювати, а не сидіти, склавши руки», – зазначив Василь Прусак.

У свою чергу, керівник центру поводження з ТПВ Андрій Яременко розповів, що сьогодні в країні є багато підприємств, які утворюють великий об’єм відходів, і важливим є те, щоб вони вміли правильно поводитися з ними.

«При виробництві кожного підприємства утворюються відходи. І ці відходи багато підприємств хочуть  утилізовувати. Скажу більше: їх необхідно утилізовувати. На базі цього було вирішено утворити центр поводження з промисловими відходам. Щодо всіх відходів ми пишемо програми. Наприклад, відходи: папір, картон та упаковки мають свою програму, де залучена логістика, транспорт, контейнери. Наразі у нас написана программа по утилізації паперу, картону та упаковок, також зараз стартує програма по переробці пластику та поліетилену. Незабаром планується програма по переробці деревних відходів і, можливо, органіки. Такі програми дозволяють підприємствам не просто викидати сміття, а навпаки його утилізувати і не забруднювати навколишнє середовище.

Також хотів би додати, якщо підприємства хочуть стати учасниками наших програм, то повідомляю: відходи наш центр забирає, а підприємства отримують компенсацію відповідно до ринкових цін. Наприклад, за папір, картон, упаковки на першому етапі можна отримувати від 2,45 до 3 гривень за кг, на другому – розмір компенсації становить від 5 до 6 гривень. Все залежить від об’ємності та цінності відходів», – резюмував він.

Також Андрій Яременко додав, що центр поводження з ТПВ співпрацює з європейським та українськими організаціями, які займаються утилізацією і відповідально ставляться до поводження з відходами.

«Ми маємо співпрацю з підприємствами, які здійснюють переробку або утилізацію відходів згідно з європейських норм і стандартів. Тобто, це підприємства, які не спалюють відходи, а займаються піролізним способом переробки», – розповів він.

Компостери, хробаки та красиві речі

А допоки міська влада в особі міського голови Андрія Садового розповідає про всеукраїнську блокаду та малює туманні перспективи незрозуміло якого сміттєпереробного заводу, львів’яни самі починають вчитися економніше та раціональніше поводитись із своїм відходами. Допомогти може сортування сміття та навіть хробаки, які переробляють органіку.

Як розповіла Львівському порталу засновниця спільноти «Львівський хробороб» Ірина Миронова, спосіб переробки органічних відходів за допомогою хробаків є досить популярним за кордоном, адже хробаки утворюють дуже цінне екологічне добриво.

«Я завела хробаків аби зменшити та переробити органічні відходи, які утворюються у мене вдома. Це є основна мета. А з іншого боку, я вважаю, що органіку потрібно повертати на поля. У мене є присадибна ділянка, тому продукт життєдіяльності хробаків йде на вирощування їжі для моєї сім’ї.

Переробкою за допомогою хробаків я займаюся вже понад півроку. Органічні відходи – це  щонайменше 25% нашого смітника. Відповідно це на чверть може зменшити відходи. Варто зазначити, що органічні відходи, це ті, які найбільше дошкуляють, тому що вони швидко псуються і від них йде неприємний запах. В результаті гниття на сміттєзвалищі утворюється дуже агресивний клімато-змінюючий парниковий газ метан, який у 24 рази сильніший за СО2. Саме тому така практика дозволяє не лише зменшувати кількість сміття, але й покращувати родючість ґрунту та зменшувати наш вплив на зміну клімату», – розповіла пані Ірина.

Львів’яни, які зацікавились таким методом переробки відходів, можуть ознайомитись з ним на сторінці у Facebook «Львівський хробороб».

Окрім того, поки велика частина сміттєвих майданчиків міста Лева стоять переповненими, деякі львів’яни здають відходи у лабораторію ресайклінгу, де його переробляють у красиві та потрібні речі.

«Я здаю твердий пластик в Zelenew – лабораторію ресайклінгу, де з нього виготовляють потрібні речі. Насправді здати річ на переробку – дуже просто, і це не потребує занадто багато зусиль. Ось, до прикладу, я стараюся щомісяця здавати твердий пластик на обробку, і в мене це займає дуже мало часу, оскільки працівники фірми під’їжджають до мене на роботу та забирають пакет з відходами. Вже на підприємстві пластик сортують, а згодом відсортовані відходи подрібнюють на спеціальній машині на порошок та згодом пластик перетворюють на корисні речі (світильники, вази тощо). На мою думку, сортувати сміття і віддавати його на переробку нескладно, радше навпаки: це може принести користь, а в майбутньому ще й милувати око», – розповіла львів’янка Юлія.

Інша львів’янка Тетяна Чучко координує проект компостера органічного сміття в Парку культури і зазначає, що основна мета цього проекту – переробити біовідходи, зменшити сміття в місті та отримати якісне добриво.

«Цей компостер призначений як для переробки листя та трави в Парку культури, так і для харчових відходів дев’ятиповерхового будинку, який розташований поруч. Він зроблений спеціально з деревини, щоб показати, що такий компостер може зробити кожен, і таким чином самостійно переробляти відходи. Ми для побудови брали «супер-економічні» дошки, тобто ті, які не вимагають багато витрат. Він є досить великим – майже на три куби, адже відходів у парку багато. Перероблені відходи будуть у вигляді компосту використовуватися в урбан-саду для вирощування рослинок. Переробка відбувається за допомогою мікроорганізмів і хробаків. Вони дозволяють пришвидшити переробку органічних відходів десь на два місяці», – розповіла пані Тетяна.

Є й набагато тривіальніші випадки. Враховуючи те, що багато сміттєвих майданчиків у Львові місяцями стоять вщент переповненими, у мешканців увірвався терпець, і вони вирішили брати все у свої руки та самостійно боротися зі сміттєвим хаосом біля їхніх будинків. Мешканці вулиці Дунайської вийшли прибрати гори розкиданого сміття біля своїх помешкань.

«Кажете це неможливо? Гуртом стали, гуртом зробили! Вітаємо чисту вулицю Дунайську!», – зазначає активіст ГО «Завтра» Михайло Катрук.

На смітті треба заробляти!

Люди, викидаючи сміття, не задумуються над тим, наскільки це негативно впливає на екологію. Як відомо, час переробки вторинних відходів у грунті займає досить багато часу. Ось, наприклад, папір розкладається близько трьох місяців, а скло аж чотири тисячі років.

За кордоном діє принцип: «що менше сміття викидається – то краще». І зараз у Львові він був би дуже актуальним. Адже те, що ми викидаємо, інколи можна використати повторно, а за дещо отримати гроші. Порожні пляшки, банки, папір, скло можна здавати у пункти прийому.

Сортувати сміття вдома не є складною справою. Варто дізнатися, які види вторинних відходів приймають у вашому районі, а також де розташовані пункти прийому.

Якщо ж ви вирішили все-таки здавати вторинні відходи у пункти прийому, то перше, з чого слід почати, – це сортування відходів. Ми підготували для вас декілька загальних правил сортування вторинних відходів:

– органічні і вторинні відходи потрібно зберігати у різних ємкостях чи пакетах;

–сплющувати металеві банки, пляшки, упаковки – так вони будуть займатиь менше місця;

–місця, де зберігаються відходи потрібно регулярно прибирати та мити.

– збирати окремо пластикові кришки;

Щодо пунктів прийму відходів, то, для прикладу у Львові цим займається компанія «Екоест». Принцип їхньої роботи полягає у тому, що кур’єр фірми сам приїжджає до вас додому чи офіс та забирає вторинну сировину.

Що і за скільки приймають?

  • макулатура всіх видів – 2,20 грн/кг
  • плівка, стрейч плівка – 6 грн/кг
  • скляна тара, білий склобій, кольоровий склобій – 0,35 грн/кг
  • пластмаса – 3 грн/кг
  • корки від пластикових пляшок – 4 грн/кг

Не приймають:

  • упаковку та залишки їжі (фантики від цукерок тощо),
  • використаний посуд (пластиковий або паперовий),
  • пачки з-під сигарет, молока і ін. вологоміцні, картонні, паперові відходи та тетрапак: вкриті поліетиленом та іншими полімерними плівками (ламінування), лаками, смолами, тканиною, фольгою, парафініровані, бітуміровані, промаслені, гумовані, металізовані, просочені хімічними речовинами, з сургучем, наждачні, прілі і горілі.

Детальніше ознайомитись з графіком роботи компанії можна тут.

Якщо ж у вас не має великого об’єму вторинних відходів, то ви можете скористатися ще одним варіантом – це дрібніші пункти прийому відходів, які розкидані районами Львова. Для прикладу, мешканці Франківського району можуть здати свої вторинні відходи у пункті прийому на вулиці Лазаренка, 29.

Що приймають?

  • плівку поліетиленову (стрейч, термо) – 6 гр/кг
  • макулатура (крім яєчних лотків та шпалер) – 2,2 гр/кг
  • склобій – 0,35 гр/кг
  • пластмаса: тазики, бочки, каністри; труби чорні; лом ящиків, відра, лотки, корзини; кружки; флакони; меблі пластикові.

Варто додати, що вся сировина приймається лише в чистому і сухому вигляді!

Мешканці Сихівського району можуть здати вторинне сміття на проспекті Червоної Калини, 52.

Що приймають?

  • макулатура (картон, книги, газети) – 2,3 грн/кг
  • скло (склобій, шкляні пивні пляшки) – 0,3 грн/кг
  • пластик (поліетилен, плівка прозора) – 6 грн/кг

Також мешканці Львова вторинні відходи можуть здати у Шевченківському районі, на вулиці Шевченка, 136.

Що можна здати туди?

  • скло (склобій) – 0,3 грн/кг
  • пластик (каністри, флакони від миючих засобів шампунів, відра, тази,горшки, вазонки) – 5 грн/кг
  • макулатура (картон, газети, журнали, книги, зошити) – 2,3 грн/кг

Слід зазначити, що цей пункт прийому організовує самовивіз сміття. Тобто, якщо Вам самому важко вивезти вторинну сировину, то можете звернутися за телефоном 068 416 94 83, і це зроблять за Вас.

Насправді сьогодні створено декілька онлайн-мап, де львів’яни можуть ознайомитися з пунктами прийому вторинної сировини. На мапах можна знайти точки прийому ламп, що містять ртуть, батарейок, макулатури, тканин, ганчір’я тощо.

Хорошим прикладом таких ресурсів є Recyclemap.org, Recycle.lviv.ua, Epochtimes.com.ua.

За словами керівника проекту Recycle map Івана Затварського, сайт є абсолютно безкоштовний і покликаний на те, щоб допомогти вирішити питання сміття у Львові та привчити сортувати сміття наших громадян по всій Україні.

«На даний момент на сайті є мапа із позначеними точками вторсировини. Сайт є зручним і корисним для будь-якого жителя України, якщо в його місті є точки збору вторинних відходів. На даний момент ми відкрито повідомляємо про точки у Львові, але вже незабаром ми поповнимо локації Києва і навколишніх містечок. Великою перевагою сайту є те, що він є простим, зручним. Отже мешканець Львова може знайти на ньому повну інформацію про пункти здачі вторинної сировини. На карті представлені не тільки пункти збору, але й спеціалізовані контейнери для збору пластика, скла тощо. На даний момент представлено 183 точки пунктів прийомів, які зараз є у Львові», – зазначив він у коментарі Львівському порталу.

Фото: Facebook-сторінки: Михайла Катрука, Тетяни Чучко, “Львівський хробороб”;  UROK-UA.com550, inlviv.in.ua

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...