У Львівській мерії бідкаються, що не можуть повернути вкрадені з-під носа 17 приміщень

Суд відмовляється накладати арешт на незаконно привласнені приміщення комунальної власності Львова, а нові власники майна не втомлюються його перепродавати. Про це сьогодні, 29 березня, під час прес-конференції повідомила начальниця департаменту комунальної власності Інна Свистун, передає кореспондент Львівського порталу.

Так, у листопаді 2016 року управління комунальної власності виявило, що на приміщення, які перебували у комунальної власності, зареєстроване право приватної власності фізичних та юридичних осіб. Інформація про те, що на ці приміщення зареєстровано приватне право  власності, підтвердилася інформацією з відкритих реєстрів.

Зокрема, йдеться про 17 приміщень:

пл. Св. Теодора, 5, площею 25,9 кв. м.;

вул. Стецька,11, площею 339,3 кв. м;

пр. Свободи, 49, площею 33,8 кв. м.

вул. Б. Хмельницького, 37, площею 19,7 кв. м., 10,5 кв. м.

вул. Свєнціцького, 7, площею 382,6 кв. м.

вул. Зелена, 202, площею 238,7 кв. м.

вул. Дністерська 16, площею 597,9 кв. м.

вул. Півколо 14, 4 цілісні майнові комплекси,

вул. Сихівська 14, площею 671, 7 кв. м.

вул. Старознесенська, 194, площею 104,6 кв. м.

вул. Кониського, 1, площею 36,6 кв.м.

вул. Личаківська, 47, площею 105, 8 кв. м.

вул. Пекарська, 93, площею 135,4 кв. м.

вул. Мазепи, 11, площею 69, кв. м.

вул. Шота Руставелі, 24, площею 61,6 кв. м.

вул. Лазаренка, 25, площею 106,4 кв. м.

вул. Левицького, 22 площею 38,9 кв. м.

«Об’єктів, які було вкрадено і над якими працює юридичний департамент на подання позовів на витребування, є 17. Практично по кожному об’єкту в управлінні були договори оренди або це було приміщення вільні, по деяких були навіть ухвали про проведення аукціонів. Слідчим управлінням Національної поліції проводиться досудове розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні за ознаками кримінального порушення, передбачено ч.4 статті 190 ККУ «Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою». В межах цього розслідування слідчі двічі подавали клопотання про те, щоб судом було накладено арешт на майно в рамках цього провадження, щоб  уникнути в подальшому повторних відчужень майна. Проте ухвалою суду було двічі відмовлено у клопотанні», – повідомила посадовець.

Окрім того, І. Свистун нагадала про дві схеми, за якими приміщення були вкрадені.

«Перша – це коли відчуження відбувалося через суди, коли двоє осіб мали між собою штучний спір, в якості відступного використовувалося майно, і суд ухвалою затверджував право власності за новим власником, а нотаріус уже вносив дані до реєстру. Друга – коли нотаріуси вносили зміни в реєстр на підставі виданих нібито документі Галицькою районною державною адміністрацією, яких в природі не існувало», – пояснила вона.

За словами керівника юридичного департаменту міськради Львова Гелени Пайонкевич, нові власники приміщень постійно їх перепродають, незважаючи на рішення судів.

«Для нас роботу ускладнює те, що в процесі судових засідань, навіть при наявності ухвал про забезпечення позову  і в подальшому відбуваються перепродажі приміщень. Наприклад, по Дністерській, 16  було накладено забезпечення позову. Поки це рішення було внесено у реєстр, це приміщення перепродали. Для нас ідеальним виходом було б накладення арешту на всі відчуження приміщення. Ми будемо звертатися повторно»,- зазначила юрист.

Щодо власників відчужених приміщень, Г. Пайонкевич розповіла:

«По більшості з цих приміщень є два прізвища – Малькова і Сандул. З загальновідомих джерел інформації, це є рідні працівників Державної фіскальної служби. Також ще є ПП «Шрифт» – це підприємство в незаконний спосіб привласнило не менше 5 приміщень комунальної власності. Ми не встановили зв’язок між ПП «Шрифт» і цими двома особами. Ще є фізична особа Борис, яка також доволі часто виступає фігурантом таких справ».

Г. Пайонкевич вважає, що матеріалів  у кримінальний справі є достатньо, щоб ця справа була передана до суду.

Також вона висловила побоювання, що опублікований список вкрадених приміщень – не повний, адже у Львові є багато майна держав, яке також могли привласнити.

«Нам невідомо, скільки приміщень державної власності відчужено у незаконний спосіб, бо у них у  Львові також є велика кількість нерухомого майна», – уточнила вона.

Раніше повідомлялось, що пам’ятки архітектури у Львові нищать ті ж особи, які вкрали у міської ради вказані у цій публікації приміщення.