ОСТАННІ НОВИНИ

В окупованому Криму різке погіршення ситуації з правами людини, – Amnesty International

|

Через три роки після незаконної анексії півострова Росією спостерігається швидке погіршення ситуації із правами людини у Криму. Відсутність будь-якого ефективного міжнародного моніторингового механізму з доступом до півострова поглиблює цю проблему. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі організації Amnesty International.

На думку правозахисників, забезпечення ефективного міжнародного моніторингу ситуації з правами людини у Криму, у тому числі узгодження практичних деталей безперешкодного доступу релевантних моніториногових механізмів до півострова, має стати головним пріоритетом міжнародної спільноти.

«Це жахливо, що міжнародні спостерігачі не можуть отримати доступ до Криму і що міжнародне співтовариство змушене покладатися на інформацію про порушення прав людини на півострові, отриману не безпосередньо на місці. Міжнародні учасники повинні вивчити всі наявні можливості для ефективного моніторингу ситуації з правами людини у Криму, та для безперешкодного доступу спостерігачів; і там, де цих можливостей немає, вони мають бути створені», – зазначила директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.

Також, вона розповідає, що кримінальне переслідування членів та лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, який російська влада таврувала як «екстремістську» організацію, досягло нового рівня. Судовий процес щодо заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу та в’язня совісті Ахтема Чийгоза наразі триває. Від початку судового процесу у його справі, з 2 серпня 2016 року, Ахтему Чийгозу відмовили у можливості особисто відвідувати засідання суду. Він має брати участь у засіданнях через Skype-зв’язок, незважаючи на факт, що його тримають під вартою у СІЗО, що знаходиться неподалік від будівлі суду. Такий захід було застосовано через «небезпеку», яку Ахтем Чийгоз начебто становить, якщо буде присутнім особисто.

Активістам, яких за надуманими підставами було обвинувачено у членстві у ісламістській організації «Хізб ут-Тахрір», що в офіційному списку терористичних організацій у Росії,  були висунуті додаткові обвинувачення. Є лише кілька адвокатів, що наважилися взяти справи осіб, обвинувачених за екстремістськими та терористичними статтями у Криму, і двоє найпомітніших з них (один – з Росії, інший – мешканець Криму), стикаються із все більшим тиском з боку де-факто влади та російської влади.

«Де-факто і російська влада в Криму демонструють верх неповаги до фундаментальних прав на свободу слова, мирних зібрань та асоціацій. Етнічні кримські татари: правозахисники та інші активісти піддались переслідуванням та насильницьким зникненням; щодо них були порушені кримінальні справи за безпідставними обвинуваченнями, звичайні кримські татари піддаються обшукам і незаконним затриманням. Стан справ стає дедалі гіршим, але де сильна міжнародна реакція на це, де реакція української влади?», – наголосила Оксана Покальчук.

Тим часом, пересічні кримські татари також стикаються із новими рівнями цькування, зокрема у формі обшуків їхніх осель службами безпеки, які, судячи з усього, безпідставно спрямовані на їхню спільноту. Збільшилося використання адміністративних затримань проти користувачів соціальних мереж, які публікували контент, що вважається «екстремістським» у Росії, навіть коли публікації були зроблені до анексії Криму Росією.

Після окупації Криму Росією, міжнародним та регіональним правозахисним механізмам було відмовлено у доступі до півострова де-факто владою.

Відтоді як Росія встановила кордон між Кримом та материковою Україною, вона стала вважати відвідування півострова в’їздом до Російської Федерації. Це, не кажучи про необхідність отримання дозволу від російської влади, що унеможливило доступ до Криму для міжнародних та регіональних правозахисних механізмів на умовах, що є прийнятними для України та не вважаються порушенням територіальної цілісності України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.