ОСТАННІ НОВИНИ

У МОЗ бідкаються через низьку підготовку медичних кадрів у вишах

|

У Міністерстві охорони здоров’я України нарікають на низький рівень підготовки медичних кадрів у вишах. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі відомства.

Як зазначається, щорічно вищі медичні (фармацевтичні) навчальні заклади випускають понад 8 тисяч студентів: у 2014-му – 9,1 тисяч спеціалістів, 2015-го – 10,2 тисяч. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки, з населенням близько 319 мільйонів, загальна кількість випускників усіх медичних шкіл коливається від 17 до 19 тисяч осіб (2015-го – 18,704 осіб, торік – 18,938).

Держава, у свою чергу, щороку на підготовку фахівців витрачає сотні мільйонів бюджетних коштів: у 2015-му – 556,8 мільйонів грн, а 2016-го – 649,8 мільйонів грн.

“Всупереч таким значним видаткам на підготовку медичних кадрів, якість навчання студентів на сьогодні залишається на низькому рівні”, – йдеться у повідомленні МОЗ України.

Водночас наголошується, що показовим є факт, що протягом 2015 – І півріччя 2016 років із різних причин (академічна неуспішність, невиконання навчального плану, власне бажання студентів тощо) з ВНЗ МОЗ України відрахували 450 осіб, які навчалися за державним замовленням. Як наслідок, на їхнє навчання держава неекономно використала 18 932,0 тис. грн. Також щорічно 3–5% студентів-медиків не йдуть працювати за фахом.

Вартість року навчання студента-медика в Україні коливається від 13 до 27 тисяч грн, залежно від спеціальності та ВНЗ. Це фактично становить максимум 1000 доларів на рік.

Міжнародні розрахунки є кардинально іншими. Так, у Великій Британії навчання коштує 50 тис. фунтів стерлінгів (62 тис. доларів), а в США вартість підготовки студента-медика може доходити до 90 тис. доларів на рік. На фоні цього, наші видатки на одного студента виглядають заниженими та апріорі означають неможливість якісно готувати майбутніх лікарів.

МОЗ України наполягає на запровадженні різного рівня фінансування для різних спеціальностей. Адже зараз підготовка студентів гуманітарних спеціальностей обходиться країні у півтора раза дорожче, ніж інженерів. Медики приблизно в тому ж діапазоні. Для порівняння, Польща витрачає на підготовку лікаря майже у 4 рази більше, ніж на підготовку гуманітарія.

“Ще один яскравий приклад – у період з 2000 по 2008 роки лише 4 українські випускники отримали від Медичної ради Канади дозвіл на медичну практику.

Низький рівень підготовки підтверджують і результати складання ліцензійних іспитів «Крок». При прохідному балі у 60,5% (Крок 2) та 70,5% (Крок 3) щорічно близько 10% студентів-медиків не долають прохідний бар’єр”, – зауважили у відомстві.

“ЩО МИ МОЖЕМО ЗМІНИТИ В СИСТЕМІ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?

Перше, що потрібно зрозуміти: «Жодне навчання, жоден тренінг не здатні ліквідувати дефекти відбору».

Попри великий конкурс при вступі у медичні ВНЗ (10–30 осіб на місце залежно від спеціальності та ВНЗ), рівень абітурієнтів медичних ВНЗ часто поступається іншим спеціальностям.

Наприклад, під час вступної кампанії 2015-го до одного з ВНЗ на спеціальність «лікувальна справа» зараховували абітурієнтів, які здали ЗНО з профільних предметів на 140–160 балів. У порівнянні, на економічний факультет одного з університетів, де конкурс становить в середньому 30 осіб на місце, у 2015-му зараховували абітурієнтів із прохідним балом від 180 з профільних предметів.

Оскільки немає адекватного механізму позитивного відбору на медичні спеціальності, в результаті, «якість» медичного студента є низькою.

На вступному етапі:

– Встановлення жорстких критеріїв вступу абітурієнтів до медичних ВНЗ (підвищення прохідного балу ЗНО з профільних предметів).

– Визначення фіксованої квоти на набір студентів-контрактників, яка не повинна бути більшою за обсяг державного замовлення.

– Необхідність контролю за зарахуванням студентів-іноземців. Наразі серед осіб, які навчаються на умовах контракту – 21 206 іноземних громадян.

– Обґрунтована кількість державного замовлення.

Наступний крок – підвищення якості навчання. Необхідно усвідомити, що наука та навчальний процес мають бути нерозривно пов’язані.

– Cтворення мережі університетських клінік, які забезпечуватимуть якісну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації медичних працівників.

– Відмова від визнання публікацій, виданих у наукових фахових виданнях, затверджених Міністерством освіти та науки України.

– Визнання публікацій в англомовних peer-review виданнях.

– Перевірка на академічну доброчесність викладачів при прийомі на роботу в ВНЗ.

– Зміни у викладанні загальноакадемічних предметів студентам-медикам. Відмова від загальноакадемічних кафедр у медичних університетах, і передання цих повноважень викладачам відповідних ВНЗ.

На етапі випуску:

– Проведення ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок».

– Підвищення якості екзаменаційних завдань (використання екзаменаційного тесту з клінічних дисциплін IFOM (International Foundations of Medicine – «Міжнародні основи медицини») та запитань іспиту USMLE – United States Medical Licensing Examination – «Екзамен з Отримання Медичної Ліцензії Сполучених Штатів Америки»).

– Впровадження практичного оцінювання студентів-медиків – OSCE (Objective Structured Clinical Examination).

– МОЗ України виступає за західний стандарт оцінювання медичних знань.

Післядипломна медична освіта:

– Запровадження механізму визнання післядипломної освіти, здобутої медиками за кордоном.

– Перегляд системи нарахування балів.

– Створення конкурентного середовища серед провайдерів медичної освіти.

– Зміна системи фінансування закладів післядипломної освіти. «Гроші мають йти за курсантом».

У сучасному світі постійно зростають вимоги до системи охорони здоров’я. Разом із тим, розвиток медичної науки вимагає від лікарів постійного навчання, самовдосконалення, вміння аналізувати дедалі більший обсяг знань і застосувати їх у своїй лікарській практиці.

Без впровадження таких рішучих змін у системі медичної освіти, Україна ризикує перетворитися на країну, яка випускає неконкурентоспроможних спеціалістів”, – зазначають у міністерстві.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.