ОСТАННІ НОВИНИ

Це зробили вони: зради, перемоги та незручні моменти прем’єрного року у сесійній залі Ратуші

Катерина РОДАК, Львівський портал

|

24 листопада – рівно рік з того дня, коли депутати львівської міської ради 7-го скликання вперше урочисто засідали у стінах міської Ратуші. Саме того дня у політичному житті міста почалась нова сторінка: прийшло багато молодих, активних та ініціативних людей; відбулась зміна фракційної більшості у раді («Свобода» поступилась «Самопомочі»); словом, все йшло до того, що міська рада почне працювати якось по-новому.

І хто би що не казав, нові депутати за цей рік дійсно зробили немало: змінили структуру та кількість чиновників, двічі прийняли бюджет (на 2016 та 2017 роки), повиділяли купу грошей на потрібні і не дуже речі, набрали кредитів… А скільком львів’янам надали земельні ділянки і приміщення! За таку клопітку працю Миколай їм навіть принесе планшети.

Окрім того, цьому колективу депутатів позвалювалося на голови купа застарілих проблем міста, як от каналізація чи ті самі Грибовичі – і все-таки якось вони раду собі з цим намагаються давати. Чи якісно – покаже час і результати наступних виборів.

Львівський портал вирішив згадати рішення депутатів та події у стінах Ратуші, які найбільше схвилювали суспільство та самих обранців.

501

Перемоги

Передсвяткова заборона

17 грудня 2015 року львівські депутати зробили гарний передсвятковий крок – заборонили використовувати у місті феєрверки та іншу піротехніку, оскільки у країні проходить АТО. У принципі,  ухвала майже не виконувалась, і на Новорічну ніч Львовом звучали вибухи салютів. Але те, що у місті врешті спромоглись заборонити подібні забавки, – однозначно плюс.

«Сухе» місто

30 грудня 2015 року депутати Львівської міської ради проголосували проти скасування заборони торгувати алкоголем після 22.00. Мова тоді йшла про те, щоб дозволити у кіосках продавати спиртні напої, втім лише два депутати спокусились погодитись на таке рішення.

Одвічні машинки

30 грудня 2015 року 58 депутатів міської ради заборонили атракціони перед Оперним театром, зокрема електромашинки, з якими боротьба триває вже не один рік. Потім виконавчий комітет мерії змінив цю заборону, аби підприємці не змогли виходити сухими із води. Згодом керівник ЛКП «Муніципальна варта» розповів Львівському порталу, яким чином мають демонтуватися атракціони. Цікаво, що спочатку мерія поставила ультиматум для забавок – звільнити площу перед Оперним до 20 жовтня, а потім передумала і продовжила термін до 31 січня.

Центр для АТОшників

14 січня 2016 року депутати створили Центр надання послуг учасникам бойових дій, який працює за адресою вул. Пекарська, 41. За 5 місяців у львівський Центр допомоги учасникам бойових дій звернулося близько 3 тис. учасників АТО.

«Пюрешка» з котлетою для дітлахів

14 січня 2016 року міські обранці затвердили безкоштовне харчування для дітей 1-4 класу, кошти на яке виділили з міського бюджету. Згідно із ухвалою, на таке харчування на одну дитину виділятиметься 9 гривень 40 копійок. Оскільки незадовго до засідання сесії ходили розмови про відміну безоплатного харчування у школах, то  батьки малозабезпечених дітлахів ухвалі тішилися. Львівський портал детальніше розповів про харчування і обґрунтованість саме такої ціни на нього тут.

Рекордний розвиток

11 лютого 2016 року депутати не без сварок, інтриг та непорозумінь, але все ж таки ухвалили бюджет розвитку Львова на 2016 рік. Протягом року цей надважливий документ зазнавав змін. Але основні цифри ми описали ось тут. Сума бюджету розвитку перевищувала мільярд гривень – це дійсно багато, велика частина цих грошей пішла і все ще йде на ремонт доріг (так, не всіх, що потребують, і так – ремонти не завжди якісні, але вони є), на закупівлю та реконструкцію трамваїв-тролейбусів, частково на вирішення питання смороду у Львові (частково, бо з цим тонким питанням допомагає і Євросоюз кредитами), каналізування, навіть закладалися мільйони на ремонт туалетів у школах.

Песики і їх господарі почали жити за новими правилами

17 березня 2016 року у міській раді затвердили «викохані» чиновниками, зоозахисниками та легендарним  екс-керівником ЛКП «Лев» Олегом Мацехом правила поводження з тваринами. Після років знущань та труєння тварин у Львові, таке рішення реально проливало світло нашої улюбленої «європейськості» стосовно друзів наших менших. Втім станом на сьогодні ці правила хоч і діють, та все ж більшістю містян не виконуються. Мешканці не надто охоче реєструють своїх тварин, ховають після смерті їх у землі (бо це є безкоштовно!), за жорстоке поводження із тваринами ніхто відповідальності не несе. Про повідки і прибирання за тваринками краще і не згадувати… Втім, може, це питання часу…

Жодних Повалійок, Лорачок і Потапів

21 квітня 2016 року депутати місткої ради проголосували за ухвалу про заборону концертів виконавців, що гастролюють окупованими територіями України, Росією та пропагують антиукраїнські погляди. Під час того сесійного дня у Ратуші тричі переносили це питання, депутати не стримували емоцій, а чиновники мерії наполягали на тому, щоб заборонити лише концерти виконавців, що полюблять співати в Криму та ОРДЛО. В решті-решт усіма правдами та неправдами Львів таки закрився від усілякого шоу-бізнесового непотребу. Хоча сьогодні боротьба з «гастролерами» у місті триває, оскільки не завжди мерія реагує на подібні концерти відповідно прийнятої ухвали. – Тоді в бій ідуть Олег Радик та його команда.

Публічні забудови

26 травня 2016 року депутати проголосували за ухвалу, згідно якої дозволи на будівництво у Львові видаватиме виконавчий комітет. До цього такі рішення приймало управління архітектури Львівської міської ради. А тепер керівник управління виступає на виконкомі, а вже члени комітету вирішують, будувати ту чи іншу споруду, чи ні. Якось би воно мало покращити стан з незаконними забудовами у Львові, але поки що місто не очистилось від недобросовісних забудовників. Зате усі рішення щодо дозволів на забудови стала публікувати прес-служба мерії…

Рекультиваційні витрати. Початок

31 травня місто виділило 14 мільйонів з резервоного фонду  для ліквідації ситуації, що виникла на Грибовицькому сміттєзвалищі (мається на увазі обвал). І тоді ж Андрій Садовий заявив, що загалом для цього треба 600 млн грн від Європейського банку. Куди поділись ці 14 млн та ще 10 млн, які виділялись на рекультивацію 14 липня, – невідомо. Рекультивація була припинена ще на початку вересня через протести мешканців і їхню незгоду на оборудку з складуванням сміття.  Зараз у мерії обіцяють за виділені раніше кошти укріпити перед зимовими морозами дамбу на озерах з фільтратами.

100 тисяч або земля

4 жовтня 2016 року після конфліктів та двох років пустих обіцянок міська рада спільно з представниками АТОвців розробила «Програму про захист інтересів учасників антитерористичної операції», що дає змогу надавати учаснику АТО організаційно-правову допомогу в отримані земельної ділянки за межами Львова для дачного будівництва, площею не менше 0,06 га або одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб у розмірі 100 тис грн з міського бюджету Львова. На це рішення погодились і вояки, що розкинули «наметове містечко» біля Ратуші. Вони навіть вибачилися перед депутатами, коли ті проголосували за сказане рішення. Втім пізніше того ж дня частина АТОвців на чолі із відомою у Львові «захисницею» АТОвців Лесею Турашвілі виступила проти цього рішення, і в передпокої сесійної зали відбулись сутички.

Пресуванню сміття під носом не бути?

10 листопада 2016 року депутати не виділили 10 гектарів для ЛКП «Львівспецкомунтранс» під обслуговування ангару за адресою Шевченка, 237-г (екс-завод «Сільмаш»). Тоді ні депутати, ні місцеві жителі не розуміли, для чого фактично збитковому підприємству необхідні ці 10 га. Але на сайті публічних закупівель Prozorro «Львівспецкомунтранс» оголосило тендер на послуги з пресування і складування сміття на 70 мільйонів гривень. Місцеві жителі обурились, що місто хоче встановити і сміттєсортувальну лінію у них під носом, а згодом (о-горе!) і сміттєпереробний завод. Але цього не сталось. Потім у мерії пояснили, що до сміттєсортувальної лінії місто не причетне. Словом, заплутана історія.

502

Зради

Щедрий подарунок готелю «Леополіс»

30 грудня 2015 року міські обранці взяли і зробили – списали 27 мільйонів гривень ПАТ «Європейський дім» (готель «Леополіс»). Прийняте це суперечливе рішення вдалось не з першого разу, але все ж таки вони це зробили. Тоді це рішення «просував» сам мер Садовий, мовляв, підприємство зробило багато добра для міста і сором всім тим, хто не хоче пробачити йому ці 27 мільйонів.

Податкова зрада з необхідності

14 січня 2015 року депутати прийняли ухвалу, згідно якої у Львові почали оподатковуватись квартири більше 60 кв. м і будинки більше 120 кв. м (раніше мова йшла про більше ніж 80 квадратів і 160 кв. м відповідно). У принципі, депутати просто виконали вимоги Податкового кодексу, але ця новина з сумом сприйнялася львів’янами, що до цього не зустрічалися із поняттям «податок на нерухомість».

Паркуватися стало дорожче

17 березня 2016 року міські депутати збільшили ціни на паркування у Львові, оскільки старі тарифи виявились економічно невигідними. Тоді нові ціни ввели тимчасово, а потім виконком продовжив дію цього рішення ще декілька разів. «Плюватися» на таке рішення містяни почали не через вартість паркування, а через те, що самих паркомісць в центрі дуже мало, і вартувало би подумати краще про цю проблему.

Металошукачі та посилена охорона

29 червня 2016 року секретар міської рад Анатолій Забарило розповів під час брифінгу журналістам про те, що з наступного сесійного дня у залу засідань пускатимуть не усіх громадян, а лише тих, хто зареєструвався попередньо (не більше 30 осіб). Також на вході в передпокій сесійної зали встановили металошукачі, біля яких снували працівники «Муніципальної дружини» з металодетекторами. Тоді А. Забарило сказав, що таким чином депутати хочуть убезпечитися після сутичок, але громада сприйняла це як акт закритості міських обранців. Цікаво, що задля експерименту львівські активісти пронесли у сесійну залу зброю, і жоден металошукач нічого з цим не вдіяв. Так само часто у сесійну залу «залітає» необмежена кількість громадян, бо хто ж стримає обурених львів’ян?

Сміттєві «покатульки»

15 вересня 2016 року міська рада виділила 40 мільйонів компенсації перевізникам, які днями і ночами смиренно возять львівські відходи усією Україною. Це не перші і не останні кошти, адже мерія затвердила і розцінки на компенсацію та постійно підкидає кошти перевізникам з бюджету. А оскільки питання зі сміттям наразі не вирішено, можна лише здогадуватись, які суми ще доведеться викласти, щоб не засмердітися у європейському королівському місті.

«Сміттєвий договір»

15 вересня 2016 року депутати затвердили договір із селом Малехів, суть якого коротко можна описати так: ми вам збудуємо школи, дороги, закидаюємо вас коштами, рекультивуємо Грибовицьке звалище, але приймайте від нас «сміттєві» сюрпризи і дайте ділянку під сміттєзвалище. І все б нічого (адже місту дійсно треба вирішувати щось зі сміттям), але місцева громада і депутати не повірили черговим обіцянкам міської влади Львова і сказала тверде «ні».

Незручні моменти

Про деякі події, які «звалилися» на голови міських обранців та міського голови за сесійний рік, вони довго ще пам’ятатимуть. Львівський портал виділив 5 найбільш гучних з них.

1) 9 червня цього року депутатів, журналістів, працівників мерії та громадян біля входу у Ратушу зустріли представники Нацгвардії та поліції. Впускали у приміщення мерії лише за посвідченнями. Втім активісти таки прорвалися у міськраду через «стіну» спецпризначенців і, скандуючи «Садового у відставку», зайшли в мерію. Щоправда, перед цим у холі мерії сталися сутички із застосуванням сльозогінного газу.

2) 30 серпня велика частина львівських перевізників не виїхала на маршрути. Натомість водії автобусів прийшли під Ратушу на площу Ринок. Перевізники закидали міській владі невирішення проблем із пільговиками, затягування впровадження е-квитка, також говорили і про тарифи. На плакатах мітингувальників тоді красувалось з-поміж інших таке гасло: «Скажи дякую Садовому, що пішки йдеш додому!».

3) 15 вересня десятки АТОвців разом із перевізниками та жителями сіл, що розташованих поруч сміттєзвалища, розклали наметове містечко поблизу міської ради. Бійці АТО вимагали виділити їм у Львові землі. Акція протесту тривала більше двох тижнів. Бійці нарікали, що до них жодного разу не вийшов міський голова, а все, що пропонує міська влада, – це сумнівні 48 га у Зимній Воді. 29 вересня бійці АТО увірвались до сесійної зали і заявили, що не підуть, аж поки їхнім питанням не займуться – так воно і сталось – сесія була зірвана. Втім, як ми вже згадували, згодом ця ситуація вирішилась мирно.

4) Неодноразово Андрій Садовий запізнювався чи ігнорував сесію – все-таки бургомістр має не лише сесійні обов’язки, але й господарські і представницькі (не кажучи вже про духовно-каяттєві). Але два знакових прогули ми все ж згадаємо. 31 травня, наступного дня після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, у стінах Ратуші відбувалось засідання, на яке не завітав мер Львова, сховавшись за спинами владик. Вдруге «за спини» щоправда уже не владик, а європейських парламентарів, міський голова сховався 29 вересня, коли у сесійну залу увірвались обурені АТОвці.

5) Того ж дня, коли Андрій Садовий спілкувався із владиками, «нечиста спіткала» президію міської ради – туди активісти пригнали смітники. Щоправда презентувалися вони міському голові, втім він особисто прийняти подарунок не зміг через свою відсутність.

504Юрій Кужелюк, найстарший депутат міської ради 7-го скликання, неодноразово обирався громадою:

«В цій каденції з’явилось багато нових депутатів. Мало прийти багато часу, щоб люди розібралися, що до чого. Хтось розібрався швидко, хтось досі цього не зробив. Як на мене, рада не є погана, хоча трохи у нас «попахує» популізмом, часом трапляється багато непотрібних балачок, показова боротьба з корупцією, тощо. Часом рішення, які можна прийняти швидко та ефективно, обговорюються дуже довго, і в результаті приймається… За цей рік нарешті ми закінчили «трамвай», хоча це не є заслуга депутатів цієї каденції. Зараз повинно би бути позитивне рішення щодо прийняття рішення про впровадження е-квитка у транспорті. Ми нарешті спромоглися почати активну закупівлю транспортних засобів для Львова. Ми почали звертати увагу на каналізування тих районів, де цього не було. І взагалі на інженерне господарство Львова. Загалом у Львові проводиться велика кількість робіт».

505Ігор Зінкевич, координатор ГО «Варта1», вперше став депутатом ЛМР у 2015 році:

«Коли я став депутатом, до мене побільшано звернень від громадян. Є безпосередньо відповідальна зона – там, де виборчий округ, де люди звертаються, аби отримати максимальну допомогу, яку вони роками не отримували. Фактично є можливість безпосередньо робити запити, за якими звертаються люди. Тепер, коли люди звертаються, ми створюємо ініціативну групу, і є можливість одразу подати запит на сесію, щоб швидко питання почало вирішуватись . Одним словом допомагати громадянам стало легше… За цей рік дуже багато позитивних речей почало прийматися на рівні депутатів, збільшилась кількість людей, які є активними у соцмережах, – тобто є можливість безпосереднього спілкування з громадою… Також у нас нарешті сформована комісія з АТО, є виділення коштів для бійців, є перші кроки, які би мали довести до вирішення проблеми. Питання нашого сміттєпереробного заводу теж просувається. Рішення ще немає, але є певні кроки до цього, бо ж раніше взагалі ця тема не підіймалась! Є певна концепція розвитку, хоча це все-таки політика, де хтось на когось тисне… Але розуміння та кроки однозначно є… Транспортна система, сморід у місті,  проблеми з дорожньо-транспортним покриттям – ці речі в загальному вирішуються».

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.