Міносвіти опублікувало перелік з 19 важливих для України професій

|

В рамках децентралізації освіти у 2016 році, забов’язання щодо фінансування професійно-технічних навчальних закладів було передано на місцевий рівень. З наступного бюджетного року заклади професійної освіти мають перейти на фінансування з обласних бюджетів та бюджетів міст обласних центрів. Цей процес – вкрай важкий, адже не лише змінює логіку фінансування, що складалася роками, а й зміщує пріоритети при підготовці кадрів.

професії

Міністерство освіти і науки підготувало короткий матеріал про те, чому саме ці 19 професій увійшли до переліку професій загальнодержавного значення та за якими критеріями вони обиралися.

Фінансування професійної освіти перейшло на місцевий рівень. Це означає, що замовлення на кадри повністю формуватиме місцева влада виходячи з потреб власного ринку праці. Але потрібно розуміти, що мережа навчальних закладів залишилась старою і побудована вона за логікою, коли замовлення формується на загальнодержавному рівні.

«У нас є, наприклад,  професія «Машиніст бурової установки», за якою проводять підготовку лише в одному закладі на всю Україну.  Тобто заклад обслуговує всю країну, при цьому, за умов децентралізації, фінансувати навчання на ній з власних доходів має лише одна область, в якій розташовано ПТНЗ. Очевидно, що місцева влада може бути не зацікавлена витрачатися на підготовку кадрів, які потім працюватимуть деінде і не приноситимуть кошти у місцевий бюджет», – пояснює заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

За такої ситуації, попри реальний попит на професії на державному ринку праці, місцеві органи влади можуть відмовитись від них, що створить суттєві проблеми для роботодавців.

Зокрема, до переліку професій загальнодержавного значення з цієї причини увійшли професії:

– налагоджувальник верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням;

– бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ;

– помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ;

–  моторист бурової установки;

–  машиніст бурової установки;

– складальник корпусів металевих суден;

– живописець;

– монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря. пневмотранспорту й аспірації

– бджоляр;

Павло Хобзей зазначає, що, наприклад, бджолярництво – потужна галузь сільського господарства в Україні. Україна поступово стає провідним експортером меду до Євросоюзу. За підсумками 2015 року Україна посіла перше місце у Європі та третє місце у світі за обсягом виробництва цього продукту у світі.

«Мед виробляють по всій Україні, але проводить підготовку фахівців за цією спеціальністю обмежена кількістю навчальних закладів. Ми повинні проводити реформи та йти на непопулярні кроки для того, щоб покращити систему освіти в Україні. Але на шляху змін ми повинні подбати, щоб з фінансових причин не припинилась підготовка на потрібні українській економіці спеціальності», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України.

В перелік потрапили також гостродефіцитні професії, за якими не лише обмежена кількість закладів проводить підготовку, а й вже зараз є гостра потреба на ринку праці. Зокрема це:

– виноградар;

– верстатник деревообробних верстатів;

– верстатник широкого профілю;

– токар;

– тістороб;

– фрезерувальник;

– монтер колії;

– слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів;

– помічник машиніста тепловоза;

– помічник машиніста електровоза.

«Для ілюстрації, загалом по країні для здобуття професії виноградар  на першому, другому та третьому курсах у ПТНЗ навчається 44 учні.  При цьому на ринку праці зараз 1622 вільні вакансії для таких спеціалістів. В наступному році з 44 учнів випуститься лише третя частина і, очевидно, що навіть це не зможе в достатній мірі задовольнити існуючі потреби. І така ситуація по всім вибраним гостродефіцитним спеціальностям. Той же “верстатник деревообробних верстатів” – навчається 1426 учнів, потреба –2600», – роз’яснює Павло Хобзей.

Список професій загальнодержавного значення буде затверджуватися щорічно, починаючи з 2017 року. В процесі формування бюджетів на наступні роки його можна буде корегувати з огляду на виклики і потреби, які постануть перед українським ринком праці.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.