Стихійні звалища і ватри з пластику – як іще «борються» зі сміттям у селах Львівщини?

У Львівській області на території  ледь не кожного села є нелегальні звалища з відходами. Люди вивозять на фірах і автівках мішки з ТПВ і  тим самим створюють маленькі «грибовищі» неподалік своїх домівок. Як борються з несанкціонованими сміттєзвалищами у невеличких селах і як ще утилізовують сміття розповіли у рамках «Школи екологічного репортажу» голови Суходільської та Романівської сільських рад.

За словами голови Суходільської сільської ради Володимир Сірка, мешканці навідріз відмовляються платити кошти за вивіз сміття, а «справляються» з цим самі – хто як може і вміє.

«Люди не хочуть укладати угоди на вивіз. Нам «Екосвіт» (ДВ-Екосвіт – підприємство, що надає послуги з вивезення ТПВ-ред.) пропонував  68 гривень з одного жителя в місяць, якщо два+38 грн і т.д.

Якщо взяти по металу, то він піднявся у ціні і місцеві разом із циганами все знайшли і прибрали. Склотару  використовують у будівництві, але певна кількість скла лишається, і ці 25 копійок не стимулюють  людей принести і здати.  Поліетилен – це проблема, його накопичується багато. Оскільки сміття не збирається, то всіх не припильнуєш, на повозу – і в ліс… Є частина людей, яка викидає сміття за селом при дорозі. Несанкціонованих сміттєзвалищ у нас є три», – розповів він.

Також В. Сірко зазначив, що несанкціоновані сміттєзвалища постійно виростають біля цвинтарів, особливо у періоди свят.

«Люди використовують колишні силосні ями, десь на окраїні села в Суходолі під ліс сиплять. Після свят багато сміття біля цвинтарів – ті вінки, стрічки…Трохи хлопці спалюють, бо маємо звичай палити перед Великоднем в суботу вогонь»,- уточнив він.

Голова Романівської сільської ради Іван Горішний водночас  розповів про сміттєзвалище у селі Підгородище з населенням  570 людей.  У цьому селі мешканці також неактивно долучаються до ідеї вивозу сміття – для чого платити, якщо можна вивезти чи спалити? Хоча дехто таки погоджується на сміттєвий бак біля хати.

«Орієнтовна площа нашого сміттєзвалища – гектар.  Ця ділянка була виділена під сміттєзвалище для нашого населеного пункту   ще в 1997 році. Але  дозвільні документи не були виготовлені у зв’язку із браком коштів у сільраді. Неодноразово це питання обговорюється серед депутатів, але далі воно не йде.  На рівні усному зверталися до районної ради. Вони кажуть – маєте власні кошти – розробляйте, але коштів немає.

Минулого року на виконкомі обговорили питання, провели конкурс на районному рівні і тендер виграла компанія «Екосвіт», було запропоновано ціну на 1 мешканця  12, 78 грн. Ми провели сільські сходи, але народ поки що пасивний. На сім’ю з 4 чоловік пропонували бак 12-ти літровий. Де більше людей – 240 літрів…

Люди і спалюють сміття.  Натомість учора депутати домовились, що будуть ходити по дворах і заключати договори», – зазначив він.

Окрім того, додав сільський голова, дехто везе сміття до Львова.

«Хтось бере  кульок і бере до Львова, хто має підвозу – везе сюди (на сільське сміттєзвалище-ред.). У Львові є відведені сміття для збору. Один кульок, два, три – то ж небагато».

Цікаво, що у нас в селі Романове проводиться збір пластикових пляшок. Є вісім контейнерів, пластикові відходи з яких вивозяться і переробляються.

Водночас заступник керівника ГО «АТОМ» Ірина Магдиш вважає, що однієї із основних складових у боротьбі з такими сміттєзвалищами має бути просвітницька робота з людьми.

«Переконати людей, що краще дати гроші на вивіз сміття, ніж на фігуру Божої Матері – то легше застрелитися. Це починати треба від дитячого садочку і від школи – виховувати нове покоління людей, як мають оце екологічне мислення. Це ментальна проблема. Друга складова цієї проблеми – політично-адміністративно-управлінська, бо іноді політичні амбіції не дають вирішити проблему на рівні здорового глузду. І інфраструктурна складова – тобто, немає  доріг, тому що небагато фірм-перевізників будуть їхати по бездоріжжю і нищити свої машини, немає сміттєпереробних заводів чи навіть сміттєпереробних ліній. І коли це все докупи звести, то, можливо, ця проблема і вирішиться», – зазначила вона.

Фото: Катерина Родак