ОСТАННІ НОВИНИ

«Дунаївські зустрічі – 2016»: про антропологію, відповідальність та автошлях через Європу

Ірина ЛИСАК, для Львівського порталу

|

546 років тому у Європі говорили про гуманізм і людину прекрасну. Скульптури наглядали собі досконалі стани чоловіків та жінок, живописці обговорювали мадонн Боттічеллі та Вероккйо, мислителі намагалися відпекатися від заможних меценатів, а усі разом рефлексували про долю Візантії і затято переписували рецепти першої друкованої кухарської книжки Платіни.

1

546 років тому у Європі звершувався Ренесанс, і мав він конкретну локацію – місто Дунаїв Королівства Польського, а зараз це мальовниче село Перемишлянського району Львівської області.

Саме Дунаїв охрестили “колискою східноєвропейського Ренесансу” після того, як 1470 року до резиденції львівського архієпископа Ґжеґожа з Сяноку в Дунаєві прибув відомий італієць, вчений, дипломат і публіцист Філіппо Буонаккорсі, що в історію увійшов під іменем Каллімах. У Римі він зі своїм учителем Юлієм Помпонієм Летом заснував гурток гуманістів для вивчення античних старожитностей, що увійшов у історію під назвою “Римська академія”. За ці зачарування культурою Стародавнього Риму гуртківців звинуватили у наверненні до поганства, вихвалянні республіканізму і організації замаху на життя папи Павла ІІ. Приятелів “Римської академії” ув’язнили і піддали тортурам, Каллімаху вдалося утекти аж у Польщу, де його в Дунаєві прихистив архієпископ Ґжеґож з Сянока.

У Дунаєві апологет гуманізму не сидів склавши руки. Протягом двох років – з 1470 по 1472 роки – разом з покровителем-архієпископом вони проводили знані на весь світ Дунаївські бесіди. Товариство там збиралося добірне – прогресивні філософи, теологи, літератори, поети, які закладали тогочасну ренесансну інтелектуальну моду. Їхні думки були записані та видані по цілій Європі.

Після смерті неприязного до гуманістів папи Дунаївські бесіди припинили своє існування, залишившись однак неформальною назвою наступних зустрічей у Польщі та Італії. Провідати архієпископа Ґжеґожа з Сяноку і надалі мали за честь приятелі-гуманісти Маріно Кондульмеро, Бартоломео Саккі, Юлій Понтій Лет, Філіппо Буонаккорсі…

Після п’ятсотлітньої перерви Бесіди відновили. Треті у цьому тисячолітті “Дунаївські зустрічі” відбулися цієї суботи, 3 вересня 2016 року у селі Дунаїв Львівської області.

2

Як і 546 років тому, учасники Зустрічей та доповідачі були знатні. Серед присутніх – модератор Броніслав МИ Камінський, головний редактор журналу “Almanach Kudowski” (Польща); Юрій Бобало, ректор Національного університету “Львівська політехніка” (Україна); Стефан Беднарек, директор Інституту культурознавства (м. Вроцлав, Польща); кс. Яцек Валіґура, директор Віділу душпастирства дорослих при Управлінні Митрополичої Курії Львівської Архідієцезії (Україна); Поліна Вербицька, завідувач кафедри історії України та етнокомунікації Інституту гуманітарних т соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” (Україна) та інші.

На тему цьогорічних зустрічей “Філософська та культурна антропологія. Людина серед небезпек сучасного світу” бесідували ініціатор та організатор кс. Юзеф Куц, співорганізатор, мистецтвознавець Анна Коржева, письменниця Галина Пагутяк, поетеса Лана Перлулайнен. Усі авторські реферати доповідачі зачитували вперше, повний текст можна буде прочитати у альманасі “Дунаївські зустрічі – 2016”, що з’явиться незабаром. Дві тисячі примірників “Дунаївський зустрічей” 2014 та 2015 років вже зберігаються у бібліотеках не лише провідних вишів України та Польщі, а й багатьох країн світу.

Цьогорічні Зустрічі відбувалися під патронатом мера італійського міста Сан-Джиміньяно, звідки родом відомий гуманіст Філіппо Буонаккорсі. “Ми раді, що інтелектуальні здобутки нашого земляка множаться у Дунаєві”, – йшлося у привітальному листі. Ініціатор Зустрічей та упорядник альманаху кс. Юзеф Куц також зауважив, що Дунаївські зустрічі здобули рівень Міжнародної наукової конференції, а географію учасників цьогоріч розширили науковці зі Словаччини та Чехії.

3

Між бесідами гості слухали Шопена, Огінського та Барнича дуету Марти Коломієць та Володимира Дацька, оглядали виставку картин про стан збереження замків Львівщини, що її підготувала викладач Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша Анна Коржева, та гостилися смаколиками місцевих господинь. “Стравою дня”, яку смакували тут 546 років тому, частував о. Віталій Барабаш. Рецепт “Курки з цинамоном по-дунаївськи” 1470 року записав автор першої друкованої кухарської книжки мислитель Платіна.

Після науково-культурної програми у “Народному домі” місцевих мешканців консультували професори із Польщі та України про реальні можливості Дунаєва. Децентралізація, фермерські господарства, виробнича та соціальна інфраструктура – це все далека перспектива маленького села. З-поміж ближчих проектів – налагодження та впорядкування автошляху від Сан-Джиміньяно через Австрію, Чехію та Польщу до “колиски східноєвропейського Ренесансу”. Надто сміливі мрії для сучасних реалій. Та хіба не був Ренесанс 500 років тому сміливим викликом у тогочасній світоглядній традиції?

Фото: Константин Чавага

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.