ОСТАННІ НОВИНИ

Після анексії Криму в Росії різко скоротилася кількість українських заробітчан

|

Після анексії Криму навесні 2014 року кількість українських трудових мігрантів в Росії почала скорочуватися. Знизився і обсяг грошових переказів.

1

Як інформує видання, 2013 рік став рекордним як за кількістю відвідувань українськими громадянами Росії, так і за обсягом грошових переказів, здійснених фізичними особами з РФ в Україну. У зв’язку з кризою в російсько-українських відносинах, яка виникла після анексії Криму і війни на Донбасі в 2014-му, число українських заробітчан у Росії стало скорочуватися. Динаміка обсягів грошових переказів українських заробітчан в 2015-2016 роках демонструє різке зниження в порівнянні з 2013 роком. За словами експертів, одна з причин полягає в тому, що українці стали рідше вибирати в якості місця роботи Росію.

За даними Українського аналітичного центру (УАЦ), в 2013 році українські громадяни перетинали кордон з Росією 6 мільйонів разів. Глава Федеральної міграційної служби РФ (ФМС була розформована 5 квітня 2016 року. – Ред.) Костянтин Ромодановський повідомляв в 2014 році, що всього 2013 року в Росії працювало 2,9 мільйона українських громадян.

З 2014 року потік іноземних трудових мігрантів до Росії став скорочуватися – вже за перші два місяці року він впав на 5 відсотків. Причиною стала економічна криза – роботу в РФ стало знаходити важче, а заробітки знизилися. Скоротився і потік з України.

“Після Майдану кількість українських заробітчан в Росії зменшилася як мінімум на 30 відсотків”, – заявив президент УАЦ Олександр Охріменко.

Щоправда, майже одночасно почався новий процес – із зони конфлікту на Донбасі до Росії прибули біженці. На початку 2016 року в ФМС заявили, що з початку конфлікту на Донбасі в РФ осіло близько одного мільйона українських громадян. На сьогоднішній день, за даними Головного управління з питань міграції МВС, в Росії перебуває 2,5 мільйона українців, з них працездатного віку (від 18 до 59 років) – 1,9 мільйона осіб.

Для того, щоб отримати право працювати в Росії, мігранти з України та країн СНД повинні придбати патент, що дозволяє офіційно працевлаштуватися. Той, хто готовий піти цим шляхом, знаходить можливість знайти роботу в різних галузях. “Дуже багато українців працюють в Західному Сибіру на нафтопромислах. Це пішло з часів СРСР, коли із Західної України цілими селами їздили працювати до Західного Сибіру вахтовим методом. Традиція досі залишається”, – розповідає Охріменко.

Також, за його словами, після початку війни на Донбасі українці активно виїжджали працювати в Кузбас. “Є й ті, хто осів у великих містах, зокрема і в Санкт-Петербурзі та Москві, де вони працюють в банках, в ІТ сфері. Раніше основною сферою зайнятості було будівництво, але зараз це змінилося”, – говорить експерт.На будівництві задіяні здебільшого нелегальні мігранти.

Якщо виходити з обсягу зароблених коштів, значна частка яких, як правило, відправляється рідним, що залишилися в Україні, можна констатувати, що число заробітчан з України в Росії скоротилося. Як розповів директор сервісу “Золота Корона – Грошові перекази” Іван Сітнов, в доларовому еквіваленті за підсумками першого кварталу цього року обсяг переказів в Україну скоротився в порівнянні з першим кварталом 2013 року в 3 рази, в рублевому – приблизно на 10 відсотків.

“Якщо в 2013 році, згідно з даними Банку Росії, з РФ в Україну фізичними особами за всіма системами грошових переказів було відправлено майже 3,5 мільярда доларів, то в 2015 році тільки 1,2 мільярда, – каже Сітнов. – Знизилася в доларовому еквіваленті і середня сума грошового переказу, що відправляється з РФ в Україну: в 2014 році середній переказ за системою “Золота Корона” становив 394 долара. За підсумками першого півріччя 2016 року середній чек дорівнював 202 доларам”. В середньому українські заробітчани заробляють в Росії 25-30 тисяч рублів, або 345-415 євро.

Ще одна тенденція, що стала актуальною для української міграції – зміна пріоритетів при виборі країни для працевлаштування. “Тепер люди більше прагнуть до Євросоюзу”, – відзначає Олександр Охріменко.

Джерело: DW

Фото: DW

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *