ОСТАННІ НОВИНИ

Львівській патрульній поліції рік. З чого починали та до чого дійшли

Соломія ГРИГОР'ЄВА, Львівський портал

|

Рівно рік тому Львів став другим містом України, в якому з’явилась нова патрульна поліція. Це зараз патруль дійшов ледь не до кожного села, а тоді це було щось незвичне, проте викликало величезні надії на омріяні зміни. За цей рік львівські патрульні відчули на собі, що таке бути копами, як в американських фільмах, та який тягар відповідальності доводиться нести поліцейським. Про те, чи виправдали вони сподівання громадян, чи остаточно поховали віру у прозорість та відкритість правоохоронців, спробував дізнатись Львівський портал.

поліція3

Від ідеї до перших підсумків роботи

12 Березня 2015 батько реформи, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков анонсував, що з літа в Києві замість ДАІ буде працювати нова патрульна поліція, а пізніше така структура з’явиться у Львові, Харкові, Одесі й Дніпропетровську. Вже 20 квітня розпочався набір громадян на навчання в нову патрульну службу міста Львова. У перший день прийому документів 25 кандидатів подали анкети особисто, ще 350 – в режимі онлайн. Конкурсний набір тривав до 13 травня.

Головними вимогами до майбутніх копів були: розмовляти українською (англійська мова теж вітається), вписуватись у вікову категорію 21-35 років, не бути судимим, мати водійське посвідчення категорії В, мати середню або вищу освіти, а також прагнути якісних змін в країні.

Відтак після відборів впродовж 2 місяців з курсантів робили справжніх патрульних. Відомо, що навчання проводили українські тренери, яких навчали канадські та американські експерти.

поліція2

В День державного прапора, 23 серпня 2015 року, у Львові відбулося урочисте складання Військової присяги підрозділами нової патрульної поліції міста. На вірність львів’янам та Українському народу присягнуло понад 400 поліцейських. Керівником львівської патрульної поліції призначили 26-річного молодшого сержанта Юрія Зозулю, який до цього активно проявив себе на службі в патрулі Києва.

Вже за місяць керівництво побачило, що 400 патрульних для Львова замало, і 25 вересня до їх лав приступило ще 120 поліцейських.

17 листопада у Львові призначили другого начальника Управління патрульної поліції міста – Антона Пузиревського. Його попередника, Юрія Зозулю,  підвищили до керівника київських патрульних.

25 січня 2016 вперше в Україні на території Львівщині патрульні розпочали роботу на стаціонарних постах шести головних ділянках трас міжнародного та національного значення. А вже з 11 лютого патрульна поліція почала охороняти всі населені пункти області.

20 Квітня 2016 у Львові шляхом добору присягу на вірність українському народові прийняло ще 123 охоронці правопорядку.

Сьогодні особовий склад патрульних поліцейських Львова і області становить 840 співробітників. Одномоментно на зміну заступає близько 140 осіб, з яких 13 екіпажів по двоє осіб відправляються на область, а решта працює в місті.

За рік, окрім оформлень ДТП та гонитви за злодіями, патрульні поліцейські встигли роздати львів’янкам троянди, взяти участь у благодійному фестивалі «Червоні носики», перетворювались на помічників Санти, долучились до міжнародної конференції жінок-поліцейських в Грузії, прибирали парки та здавали кров потребуючим.

Історія успіху львівського поліцейського

Щоб стати копом потрібно мати велике бажання та клопіткою працею добиватись своєї цілі. Це підтвертив і Максим Підболячний, що лише рік тому хотів бути простим патрульним, а зараз обіймає посаду начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення, заступника начальника управління Патрульної поліції в місті Львові.

поліція

Минулого року, дізнавшись про набір в ряди патрульних поліцейських, теперішній капітан поліції вирішив, що варто спробувати. І, як бачимо, не прогадав.

«Я вирішив докласти свої «5 копійок» до змін, щось змінити як і в країні, так і в своєму житті. Хотілося чогось більш активного, аніж просто бюрократична робота, з якою до того мав справу. Я пішов, можна сказати, ва-банк, бо коли подавав заявку, не був впевнений, що пройду кваліфікаційні вимоги, зокрема, віковий бар’єр. Тому кожне запрошення на наступний етап відбору було досить неочікуваним. Відтак я звільнився з попередньої роботи за день до того, як мені прийшло запрошення на навчання. Можна сказати, сягнув у воду.

Потім було два місяці навчання на базі Львівського державного університету внутрішніх справ.  Пройшов навчання і став рядовим патрульним в Франківському районі міста. Так пропрацював півроку. Потім мені запропонували роботу у відділі моніторингу, де я займався службовими розслідуваннями та навчанням особового складу. Я маю дві вищі освіти (економічну та юридичну)  і саме це мені пригодилось. Пізніше я став начальником відділу моніторингу і, як виявилось, ця посада поєднана посадою заступника начальника управління», – розповів поліцейський.

Максим Підболячний вважає, що бути патрульним непросто, але дуже захопливо.

«Найбільше в роботі патрульної поліції мені подобається різноманітність. Хоч зараз я зазвичай сиджу в кабінеті з паперами, але цим далеко не обмежується моя робота. Завжди щось новеньке, не встигаєш засумувати. Також завжди тішить те, що в патрульних є  дух єдиного колективу. Буває так, що в вихідний день змушений вийти на роботу начебто на кілька годин, а сидиш з самого ранку до сутінок. І коли виходиш з управління і в цей час саме перезмінка, повно людей, з якими можеш перекинутись кількома словами, привітатись, саме в тоді найбільше відчувається цей душ одного колективу. Ми-як одна сім’я, завжди намагаємось підтримати своїх колег», – поділився капітан поліції.

Заступник начальника переконує, що патрульні дуже відчувають на собі тягар відповідальності перед львів’янами.

«Найважче в роботі – це, напевно, відповідальність, яка зараз на мені лежить. Потрібно відповідати за дії простих патрульних, за управління в цілому. Цю відповідальність перед громадою відчуває кожен з нас. Люди дуже вимогливі до патрульних, до оточуючих, але не до себе. Пересічна людина не дуже рветься змінюватись, тому з цим трошки важко. Але з одного боку це добре, це дає нам поштовх до вдосконалення.

За цей рік кожен патрульний здобув значно більше знань і вмінь ніж отримав за короткий 2-місячний період навчання. Ми стали на голову вищими, що видно і за показниками нашої роботи. Хоча нам дуже бракує законодавчих змін, бракує політичної волі до розвитку», додав Максим Підболячний.

поліція1

Що думають про патрульну поліцію львів’яни

1

Вікторія Балицька, журналіст, громадський активіст:

«Коли ми оцінюємо роботу патрульних, нам слід розуміти, що вони вчаться. Добре те, що це нові люди, які ніяк не пов’язані з попередньою міліцією. Це як і плюс, так і мінус, тому що ці люди недосвідчені. Не можуть люди, можна сказати з вулиці, пройти трьохмісячні навчання і стати хорошими фахівцями. Це нереально.

Звісно, що за рік вони багато чого навчились, але ми бачили дуже багато проколів. Перш за все – це побиті автомобілі. Наскільки мені відомо, за рік сталося приблизно 60 епізодів побиття поліцейських «Пріусів». Окрім того, на відміну від ДАІвців, вони не вміли складати протоколів чи постанов. Були великі проблеми із правильним заповнення документації, що давало змогу порушникам оскаржувати ці постанови в судах. Також люди поширюють інформацію, що патрульні на трасах дозволяють собі використовувати схеми свої попередників – безпричинна зупинка автівок, вишукування порушень тощо. Варто також додати, що патрульні обмежені в своїх процесуальних ресурсах.

Як журналіст в мене є також питання до їх відкритості. За часів ДАІ я могла вільно прийди в управління і безперешкодно зняти коментар у потрібної мені особи. Ніхто мене не супроводжував, і в цьому можна вбачати певний кредит довіри. Зараз в цьому приміщенні працюють патрульні і тепер потрапити в середину непросто. Ми очікували від них чогось прозорішого.

На мою думку, в патрульних дуже слабка комунікації в людьми в соцмережах. Ці мережі є досить потужною платформою в сучасному суспільстві, і це абсолютно нормальна практика в такий спосіб дізнаватись відповіді на якісь певні питання. В наших поліцейських це не налагоджено. Вони час від часу відповідають, але це рідкість. Здається, що вони недооцінюють такої платформи спілкування з громадою.

Найбільша проблема – це керівництво на рівні Нацполіції і МВС. Думаю, що в поліції більшість хлопців і дівчат готові працювати, вчитись, але, якщо керівництво в Києві не буде дбати про належні умови праці для них, то настане розчарування і люди почнуть шукати інші роботи.

поліція4

З позитивного є те, що виріс кредит довіри до правоохоронця. Хоч він і побудований на недовірі до міліції, але цей контраст дав свої результати. Також водії почали більше боятися і більше дотримуватись правил дорожнього руху. Принаймні стиль паркування у багатьох змінився.

За рік патрульні і котиків з дерев знімали, і старших людей через дорогу переводили, щось допомагали зробити… Як би з цього не кепкували і не підсміювались, я не вбачаю в цьому чогось поганого. У спектр обов’язків і дій поліцейського входить все: від найсерйозніших ситуацій до таких дрібних. Інше питання, що цим не варто вихвалятись, це смішно. А перевести бабцю через дорогу – не смішно.

В цілому добре, що з’явилась патрульна поліція, вона була потрібна. Головне, щоб вона не перетворилась на попередників. Нова поліція – це чи не єдине відчутне досягнення Майдану, і її треба підтримувати. Контролювати і підтримувати».

2

Сергій Круглов, координатор ГО «Дорожній контроль Львів»:

«Основна вимога до патрульної поліції – щоб вона, на відміну від передньої структури (ДАІ), не брала хабарів. Саме на цей аспект приділялась найбільша увага. Всі розуміли, що на початках поліцейські ще будуть триматися, а потім в когось могли виникати сумніви, що пройде час, ейфорія пройде і все стане як було. Але рік пройшов і корупції в тому вигляді, яка вона була, за поліцейськими у Львові не було помічено. Я чимало спілкувався з людьми, яких штрафували патрульні, і ніхто не сказав, щоб у нього вимагали чи брали хабарі. Для мене, як для громадянина, це дуже великий показник змін.

Стосовно їх роботи, то тут можна дуже багато вдосконалюватись, професійні навички можна покращувати безмежно. В поліції зараз, напевно, не найпростіші часи, тому що той темп розвитку, з яких вона стартувала, є значно нижчим. З тих чи інших обставин, реформа ніби призупинилась. Є певні труднощі (знаю, що є проблеми з фінансовим забезпеченням), але їх можна пережити і буде час, який дасть другий подих поліції.

В реформах поліції патрульна поки єдина структура, яка реформована. Кримінальний блок і слідство є досі незміненими, а всі ці структури є дуже взаємопов’язаними. Тому патрульна робить лише частинку роботи.

Зараз суспільство поділилось на частини: хтось далі залишився дуже хорошої думки про цю реформу, хтось частково розчарувався. Але є реальні обставини і я, як активіст, буду продовжувати вболівати за поліцію. Мені здається, що поліцію ще чекають часи, які дадуть їх поштовх для розвитку. Якщо вони будуть допускатись помилок, ми будемо їх критикувати, якщо робитимуть хороші речі, будемо хвалити».

Фото: Львівський портал, Патрульна поліція Львова, Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.