ОСТАННІ НОВИНИ

Лижний інструктор Каськіва у Львові

Юрій СИТНИК, за матеріалами персонального блогу

|

Коли дуже уважно переглянув учорашню прес-конференцію під назвою «Технологія утилізації ТВП у Львові», то одразу пригадав історію лижного інструктора з Італії, який від імені компанії Gas Natural підписав з Україною угоду про співпрацю щодо будівництва терміналу зрідженого газу на один мільярд (!) доларів. Того афериста-невдаху десь віднайшов Владислав Каськів, тодішній глава нині ліквідованого Державного Агентства з Інвестицій та Управління Національними Проектами України.

Власне колишній підлеглий пана Каськіва, який з березня 2016 року перебуває в розшуку, та помічник нардепа Юлії Льовочкіної пан Іван Олексієвець був учора “прімою” заходу.

Отже, на початку заходу пан Олексієвець був відрекомендований як керівник проекту “Чисте місто”, з чим люб’язно й мовчки погодився. Більше того, на екрані монітору була заставка презентації:

“Державне Агентство з Інвестицій та Управління Національними Проектами України”. Національний проект ”Чисте місто”, “Тверді комунальні відходи та інновації в секторі відновлювальної енергії. ІІІ Міжнародний Енергетичний Форум Енергоефективність. Енергозбереження. Запоріжжя ( Україна) 11-14 вересня 2013 року.”

Як виявилося в ході конференції, насправді пан Олексієвець, який в розмові постійно використовував займенник “ми”, об’єднуючи себе з кимось невідомим, багатим та всемогутнім, вже не має жодного стосунку до проекту “Чисте місто”. Цей проект у статусі державного підприємства знаходиться в структурі Мінекономрозвитку, а його “керівник” звільнений з посади директора. Коментуючи свій статус, пан Олексієвич сказав: “Я суміщав дві посади: керівник проекту, це на громадських засадах, і директор підприємства.”

Залишу термін про “посаду керівника проекту на громадських засадах” для юристів, а скажу по суті.

Інтереси ТОВ «Захід Ресурс Плюс», зі статутним фондом 1000 грн., яке збирається переробляти львівське сміття та укріплювати “береги” Грибовецького сміттєзвалища, представляв чоловік, який до останнього часу був керівником державного підприємства і, як керівник цього підприємства, мав доступ до документації, за яку держава в особі втікача Каськіва заплатила 3,75 мільйона доларів! Більше того, пан Олексієвець представляв інтереси цього, нещодавно зареєстрованого у Львові підприємства, прикриваючись державним проектом “Чисте місто” (детальніше про «Захід Ресурс Плюс»).

Далі, як з’ясувалося, це підприємство на підставі рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (яке ось-ось має бути!) вже сьогодні взяло у приватного власника в оренду 6000 метрів квадратних колишніх виробничих площ знищеного заводу “Сільмаш” в районі “Рясне”, і монтує там обладнання.

Без усіляких тендерів та інвестиційних конкурсів, саме ці таємничі “ми”, яких презентував соратник Каськіва, мають намір вже з 1-го серпня пресувати на орендованих площах львівське сміття, ущільнюючи його в 6-8 разів, та укріплювати такими тюками схили Грибовецького сміттєзвалища, аби підготувати його до рекультивації. Тут варто зазначити, що проект такого укріплення був ще в 2013 році розроблений львівським інститутом “Гірхімпром”. Ось що тоді розповідав його керівник Іван Зозуля:

“Ми пропонуємо поетапно закривати сміттєзвалище протягом 10 років, за цей час треба буде вкласти понад 300 мільйонів гривень. В середньому в рік необхідно від 20 до 30 мільйонів щоб планомірно вести процес закриття. Комплексний проект з рекультивації складається з 22 проектів, які вирішують 22 проблеми Грибовичів. Важливо зрозуміти, що проект закриття Грибовичів – найскладніший у світі, бо такої кількості проблем нема більше ніде. ”

На червневій, 2016 року (вже після трагедії) сесії львівської міськради, заступник директора цього ж інституту розповідав про укріплення схилів сміттєзвалища і десятки мільйонів гривень, які на це потрібно буде витратити.

Відтак слова пана Олексієвця, що вони щось там спільно роблять з “Гірхімпромом”, звучать дещо непереконливо. Зате зрозуміло, що мова йде про інтерес у десятки мільйонів гривень, бо новостворене ТОВ не буде задурно віддавати Львову це спресоване сміття. А ось за скільки буде, консультант власника, як себе назвав екс-підлеглий Каськіва та Льовочкіної, не сказав, мовляв, – немає ще ціни.

Зрештою, на момент прес-конференції не було й жодного документу окрім ось-ось готового рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій: ні техніко-економічних розрахунків, ні якихось висновків, ні протоколу намірів. Нічого! Окрім озвучених цін на преси, що були у користуванні, якими мають ущільнювати до своєрідних “цеглин” наше сміття.

Зате неприємно різонув вухо банальний шантаж: ну, ми тратимо зараз свої гроші, а як не домовимось, то підемо собі, а ви… А мова йде про те, що київський завод “Енергія”, на який за гроші львів’ян возили львівське сміття, з 1-го серпня стає на ремонт! Тобто: або ви нам зелену дорогу, або потонете у смітті. Так між рядками прозвучали слова «птєнца» гнізда Льовочкіного.

Консультант також розповідав, що санітарні норми щодо виробництва збережені з запасом у десять разів, і підлоги там бетонні, і технологічні вимоги дотримані…

ЦЕ БРЕХНЯ! Не існує жодних норм щодо будь-якого виробництва, поки немає належним чином розробленої проектної документації на це виробництво та експертизи проекту. З почутого та прочитаного зрозуміло: жодного проекту немає. Це означає, що виробництво “сміттєвих тюків” є незаконним, а вся ситуація загалом є просто аферою побудованою на шантажі львів’ян: або робимо ми, всупереч усім законам, або ви тонете у смітті.

Неправду розповів пан Олексієвець і про сортувальні лінії, про що можна було почути від наступного доповідача…

Висновок: маємо наявну злочинну змову або нечувану халатність з боку міської влади та факт цинічної брехні пана Садового, який розповідав про якісь європейські кредити, державні гарантії та серйозних інвесторів. Можливо серйозні інвестори й були, серед тих кількох десятків проігнорованих львівським мером підприємств, але, як виглядає, вони просто не від того і не з тим до львівських очільників підходили…

Ось чому вчорашня прес-конференція мені нагадала урочисте підписання лижним інструктором Каськіва угоди на мільярд «долярів». Хоча сьогодні Каськів “став на лижі” самостійно, не очікуючи тюремної камери, його справа живе під дахом Льовочкіна та за сприяння львівського мера. Ми стали свідками фарсу, який аферисти спробували розіграти в стінах львівського Прес-клубу.

За матеріалами персонального блогу Юрія СИТНИКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.