ОСТАННІ НОВИНИ

Визнання Волинської трагедії геноцидом проти поляків – це завуальована українофобія, - Середа

|

Прийняття Сеймом Польщі резолюції про визнання Волинської трагедії геноцидом є легко завуальованою українофобією. Про це сьогодні на прес-конференції повідомив голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа, передає кореспондент Львівського порталу.1

«Це плід політичних спекуляцій. А те, що все вістря політичної критики і оцінка геноциду адресується українським націоналістам, тобто ОУН і УПА, – це, фактично, легко завуальована українофобія», – наголосив він.

«Не хотілося б змагатися за літри невинно пролитої крові. На мертвих робити політику в наш час нема сенсу», – додав Володимир Середа.

Своєю чергою доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету ім.І.Франка, дослідник історії геноцидів Андрій Козицький зазначив, що прийняття цієї резолюції є лише результатом внутрішньої політичної боротьби в Польщі:

«Питання подій на Волині у польському політикумі  розглядається вже понад 10 років і в останні роки була помітна суттєва радикалізація у оцінках подій 1943 року. У 2013 році польський сейм вже розглядав це питання і прийняв більш м’яку резолюцію, де ці події оцінювалися, як етнічні чищення з елементами геноциду. Однак, з цього часу у Польщі багато що змінилося: до влади прийшла політична партія «Право і справедливість», яка тривалий час була в опозиції, в країні з’явилися більш радикальні праві партії, що не приховують використання націоналістичного дискурсу. Окрім цього, у Польщі розпочався внутрішній політичний конфлікт, де правляча партія і президент зазнавали постійних звинувачень, мовляв, вони у неповній мірі відстоюють польські інтереси перед Європою, зокрема, це стосується звинувачень поляків у злочинах часів Другої світової війни. Тому,  цю резолюцію значною мірою можна розцінювати, як результат внутрішньої політичної боротьби».

Водночас Андрій Козицький наголосив, що події у 1943 році на Волині однозначно не є геноцидом проти поляків.

«По-перше, геноциди у ХХ столітті вчиняли тільки держави, адже державний апарат має достатньо ресурсів, аби скоординовано на великій території і тривалий час підтримувати застосування сили проти тієї меншини, яку мають знищити. Звичайно, українці такої можливості не мали…По-друге,  для геноциду потрібна тривала підготовка: готують власний народ, створюючи негативний імідж  групі, яка призначена на винищення; готують потенційних виконавців геноциду…Українці не мали такої можливості, бо не мали своєї держави…По-третє, у 1943 році на Волині в українців не  було монополії на насилля…», – пояснив історик.

Відтак він резюмував: «Із історичної точки зору нема підстави звинувачувати українців у геноциді, це на мій погляд, є результатом внутрішньо-політичної боротьби у Польщі, щоби покращити свою симпатію серед виборців».

Як повідомляв Львівський портал, Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.