Директор комунального закладу «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Юрій Пацюрко про перші дні роботи медиків та рятувальників на Грибовицькому сміттєзвалищі:
«Ми перші три дні не виїжджали звідти. Тому що ми вважали себе забрудненими, не знали, з чим ми маємо справу. І ми не могли там себе обробити, хоча там була дезінфекційна машина, яка обробляє одяг. Але ми побоювалися щось привезти на собі до Львова. Я поняття не мав, що я на собі можу привезти з того звалища.
І тільки, коли були зроблені санітарні змиви з рук та одягу та результати дослідження показали, що нічого страшного та загрозливого для інших на рятувальниках немає, ми могли спокійно повертатися до Львова.
Робота «швидких» була побудована так, щоби та, яка заїхала в «брудну» зону, не виїжджала в «чисту». В «чистій» чергувала інша, яка би, при потребі, мала транспортувати потерпілих до лікарні.
Дим зі звалища приніс до міста багато небезпечного бруду. Хочемо ми того чи ні, але цей дим йде в різні боки, він розходиться. Його неможливо локалізувати. Неможливо запхати в якийсь «кульок» і утримувати в даному місці.
Найгірше те, що в ділянці сміттєзвалища робиться своєрідна повітряна воронка, спіралеподібний потік повітря, який при певному розгоні може себе подати в той чи інший бік. Концентрація диму у цій воронці настільки непередбачувана, що її навіть неможливо виміряти. Те, що екологи вже ловлять на виході з воронки, це вже зовсім інші параметри концентрації…», – розповів медик.
Фото: Pressclub
