У нас ще не було прецеденту, коли з провини міського голови гинули люди, - Зеновій Сірик

Випадки позбавлення повноважень міського голови в Україні є непоодинокими. Один з найгучніших трапився у Львові у 2005 році: 27 вересня депутати Львівської міської ради відправили у відставку тодішнього мера Любомира Буняка. Причиною такого кардинального кроку тоді стали невиконання міським головою передвиборчих обіцянок, лобіювання непріоритетних для міста питань, безгосподарність, неспроможність знайти порозуміння з депутатським корпусом…

З теперішнім міським головою Львова Андрієм Садовим такого, здавалося би, не може трапитися. Проте після учорашніх трагічних подій на Грибовицькому сміттєзвалищі почало лунати все більше голосів про те, що Андрія Івановича може спіткати доля Любомира Костянтиновича. На-гора «вилізли» не лише сміттєзвалище, але й інші старі і не дуже гріхи, які приписують нинішньому міському голові Львова.

Після відставки Буняка півроку до нових місцевих виборів (на яких, до речі, вперше переміг Садовий) виконуючим обов’язки міського голови Львова став тодішній секретар ради Зеновій Сірик. Львівський портал розпитав у Зеновія Орестовича про складнощі процедури позбавлення повноважень міського голови, причини та політичну волю активної громадськості та депутатського корпусу, а також про те, чи є формальні підстави сьогодні ініціювати процес відставки діючого мера Львова?

Як, згідно чинного законодавства, може відбутись відставка міського голови? Хто повноважений прийняти таке рішення?

Насправді такі процедури відбуваються досить складно, бо вони не є одинарними. Хоча в Україні вони не є аж такі унікальні. Для початку для цього повинні бути формальні підстави. Тобто має бути порушення законів і Конституції міським головою. Тоді ці порушення мають привернути увагу людей, депутатів, активістів. І це вирішується двома способами: або подачею в суд з метою усунення цих порушень, або, якщо це не допомагає, як крайній вихід – це висловлення недовіри міському голові депутатами на сесії міської ради. Тоді фракції розглядають це питання на колегії, вносять в план роботи сесії і потім в порядок денний відповідного засідання. Втім згідно закону тільки міський голова його формує і підписує (усміхається, – ред). Також це питання може вноситись як додаткове під час сесії. Щоб ухвалити таке рішення, за цю пропозицію (відставку –ред.) має проголосувати дві третини депутатського корпусу.

Як відбувалася відставка мера у 2005 році? Які були для цього причини?

Тоді були чисельні звернення громади, майже усі комісії міськради стосовно цього прийняли відповідні рішення. Це тривало добрих півроку, і тільки тоді рішення вийшло на формальний розгляд пленарного засідання. Там були і програні суди, які підтверджували порушення закону. Там було стільки всього, що вже далі не реагувати на це міська рада в принципі не могла. Тоді тривалий період сесії не відбувалися, бюджет не затверджувався… Ви ж пам’ятаєте, скільки тоді було мітингів, акцій протестів! Голосування, яким Буняка відправили у відставку, було таємним.

На Вашу думку, сьогоднішня збурена ситуація у Львові (трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі та безліч інших відкритих питань) може призвести до повторення сценарію 2005 року?

Думаю, що ні. По-перше, депутати не готові. Хоча з другого боку у нас не було такого прецеденту, коли би з провини міського голови гинули люди. Так, першим психологічним ударом в роботі Буняка тоді була Скнилівська трагедія, але міський голова не мав до цього прямого відношення. А тут, звичайно, сміттєзвалище – це є комунальне підприємство міста, і тут на совісті міського голови всі ті трагічні випадки, які відбулися.

Коли прийшов Буняк, то з першого дня почалася конфронтація та непорозуміння. Тоді все почалося з журналістів, які намагалися налагодити якісь зв’язки між ЗМІ і новообраного міського голови. Все якось зразу пішло не так. А Андрій Іванович із засобами масової інформації дружить, вони його люблять. Думку про нього формують позитивну. Що думають з цього приводу депутати, складно сказати.  Вони там тільки півроку. Це – непередбачувана ситуація, коли вмить може спалахнути як вогонь, як це сміття на звалищі загорілося.  В принципі, Андрій Іванович своїми діями сам в якійсь мірі готує грунт для несприйняття його діяльності львівською громадою.

Починаючи з 2006 року, чи є в громади і депутатського корпусу підстави ініціювати відставку Андрія Садового?

Я думаю, що за ці роки назбиралось вже багато різних формальних підстав. Питання, чи хочуть цього львів’яни? Поки що так не виглядає. Тобто львів’яни миряться з цими порушеннями закону та Конституції, які відбуваються. І виглядає так, що ту активну меншість, яка голосує за Садового, це влаштовує.