Рада національної безпеки і оборони України розглянула Стратегічний оборонний бюлетень для вступу країни до НАТО. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Президента України.
За даними відомства, бюлетень підготовлено за участі, в тому числі експертів із НАТО та Школи післядипломної освіти Військово-Морських Сил США.
«Участь експертів Альянсу та його окремих країн-членів – природна і необхідна. Стратегічний оборонний бюлетень – це дорожня карта реформ сектору оборони та безпеки», – підкреслив президент Петро Порошенко, наголосивши, що документ стосується не лише Збройних Сил України, а націлений на встановлення термінів та конкретних завдань для комплексного реформування сектору оборони та безпеки.
«Зазначений проект є фактичним початком реальної перебудови сектору оборони та безпеки для вступу до НАТО. Це не означає, що зараз приймається рішення про вступ. Безумовно, ми залишаємось в сфері наших міжнародних зобов’язань, але це той рубікон, який переходить українські ЗСУ та сектор оборони та безпеки для остаточного переведення під стандарти НАТО», – наголосивг держави.
Президент підкреслив, що очікуваним результатом оборонної реформи є створення за принципами і стандартами, прийнятими у країнах НАТО, ефективних, мобільних, дуже добре оснащених сучасним озброєнням, військовою спеціальною технікою, об’єднаних сил оборони зразка 2020-го року, які матимуть можливість гарантовано забезпечити оборону держави.
Глава держави також звернув увагу на редакційний, перший погляд нюанс, який насправді носить стратегічний і символічний характер – графу «Глосарій», основною метою якого є адаптація термінів, що вживаються у національному законодавстві, до понятійного апарату, що застосовується у стратегічних документах країн-НАТО.
«Ми нарешті відходимо від системи побудови радянської армії і будуємо справжні і ефективні Збройні Сили. Для мене це дуже важливо, бо це є доказом того, що Україна і НАТО говорять однією мовою і добре розуміють один одного», – говорить Порошенко.
Глава держави також анонсував, що передбачається посилення демократичного цивільного контролю за силовими структурами держави: «Це є ознака демократичності держави. В тому числі, після відновлення суверенітету України над окупованими територіями, ми можемо ставити в перспективі питання про призначення міністром оборони цивільної особи».
Президент окремо наголосив на необхідності дофінансування державного оборонного замовлення на 2016 рік. Глава держави вважає помилковим те, що значний обсяг видатків для виконання державного оборонного замовлення передбачено у спеціальному фонді державного бюджету.
«Не допущу, щоб у фінансуванні державного оборонного замовлення та озброєння для наших військ, ми мали затримку, ослаблюючи обороноздатність держави. Ризик зриву державного оборонного замовлення має бути ліквідований», – наголосив Порошенко.
