Наталія Горбань (Федорова): «У пологових будинках невиправдано використовують такі застарілі і заборонені методи, як вичавлювання дитини»

Львів’янка Наталія Горбань (Федорова) у своїй петиції до Міністерства охорони здоров’я про те, якими сьогодні є пологові будинки і з чим доводиться там стикатися жінкам:

«Народження дитини  є однією з найбільш знакових митей у життях матері та батька дитини, а також їх близьких родичів. Від того наскільки комфортним та благополучним буде народження дитини і наскільки фаховим та відповідальним буде персонал – залежить здоров’я як матері, так і нового громадянина України.

На жаль, склалася така ситуація, що масові порушення протоколів МОЗ у пологових будинках, недбальство, халатність та непрофесійність у пологових будинках сьогодні не є рідкістю.

Попри те, що за останні роки народження дитини у деяких питаннях стало значно більш комфортним, природнім і таким, що сприяє психічному і фізичному здоров’ю, а також ЩАСТЮ і КОМФОРТУ матері і дитини та близьких ( зокрема, у пологових стали можливі партнерські пологи та загально прийнятим стало спільне перебування матері та дитини одразу після народження), нажаль, чимало інших реформ у медицині залишилися лише на папері, а протоколи МОЗ працівники  пологових на місцях просто ігнорують.

Зокрема, масовими є такі порушення:

–          невиправдане передчасне переривання теплового ланцюжка – в більшості випадків дитину від матері забирають на огляд та зважування вже після 15-20 хв, хоча у протоколі МОЗ рекомендований термін 2 години;

–          невиправдане використання стимуляції;

–          невиправдане використання таких застарілих і заборонених методів як вичавлювання дитини;

–          не фахові, і такі що суперечать протоколам МОЗ, рекомендації медперсоналу  у пологових будинках щодо грудного вигодовування, що часто стають основною причиною, чому матері так і не вдається налагодити грудне вигодовування. Зокрема, жінкам рекомендують обмежувати час годування, годувати лише з певною періодичністю, на матерів здійснюється моральний тиск і медпрацівники наполягають догодовувати новонароджених сумішами,  при цьому, здебільшого догодовування безпідставне (жовтяниця, резус-конфлікт, втрата ваги менше 10%); у разі якщо дитину догодовують замінниками грудного молока, матері не надають інформації про те, як зберегти грудне вигодовування та чому воно важливе для здоров’я матері та дитини; а також не надають інформацію про те, як саме правильно догодовувати, аби налагодити у подальшому лактацію ( догодовування зі шприца або ложки),  штатні консультанти з гв і групи підтримки в пологових працюють тільки на папері, а на практиці у пологових є порушення норм і правил грудного вигодовування, що призводить до відмови матерів годувати грудьми.

Окрім того, у Наказі МОЗ України від 29 грудня 2003 року №620 зазначено, що «персоналом акушерського закладу вагітна жінка, роділля, породілля має сприйматись не як об’єкт проведення певних медичних маніпуляцій з метою її розродження, а, насамперед, як особистість і основний учасник у важливому моменті її життя – пологах».

Утім, на жаль, цей пункт медики часто просто ігнорують, не надаючи жінці права вибору щодо зручної позиції у пологах, щодо проведення чи не проведення певних маніпуляцій, тощо.

Ситуацію погіршує також відсутність альтернативи для проведення пологів, оскільки акушерських центрів у країні немає, а домашні пологи у нашій країні є нелегальними і медпрацівники не мають права надавати послуги із ведення домашніх пологів. Тож жінки постають перед вибором  – потрапити у медзаклад, де масовим явищем є порушення протоколів Міністерства охорони здоров’я України  або ж піти на ризик і народжувати вдома взагалі без медичного нагляду.

Враховуючи вище наведені факти просимо у міру своїх повноважень провести такі заходи (або сприяти їхньому проведенню):

–          запровадити жорсткий контроль за виконанням у пологових будинках протоколів МОЗ та сучасних рекомендацій; особливу увагу звернути на питання щодо грудного вигодовування, пізнього перерізання пуповини, теплового ланцюжка, різних позицій для потуг, жовтяниці, резус-конфлікту;

–          мінімізувати конвеєрні методики типу окситоцину, витискання плоду, вишкрябування плаценти (що трапляється в тому числі, через халатність або поспіх лікарів через велику кількість породіль при недостатній кількості медпрацівників);

–          забезпечити на законодавчому рівні безпечну для матері і дитини альтернативу пологовим будинкам, зокрема, узаконити домашні пологи у присутності медпрацівників як приватну послугу, сприяти створенню пологових акушерських центрів, тощо.

Ми розуміємо, наскільки складною сьогодні є ситуація у Державі, а також те, що медицина в Україні отримує вкрай мале фінансування. Утім  хочемо наголосити, що чимало із кроків, які необхідні для суттєвого покращення умов у пологових будинках не потребує фінансування, або потребує зовсім не великих вкладень коштів. Також, хочемо зауважити, що від того, в якому фізичному та психологічному стані вийде матір із пологового будинку значною мірою залежить, якою буде атмосфера та виховання дитини, а відтак,  яким буде новий громадянин України».

Петиція: http://goo.gl/forms/M2aLr5gYyE