ОСТАННІ НОВИНИ

Дитячий будинок у Львові хочуть перетворити у звичайний садочок і видворити звідти сиріт?

|

У Львові Дитячий дошкільний будинок №1(вулиця Таджицька, 21), де виховуються діти-сироти, намагаються розформувати і перетворити його у садочок. Про це заявила колишня директор закладу Марія Чернік, повідомляє кореспондент Львівського порталу.

Gx6Tm4HrPpM

Жінка наголосила на тому, що теперішня директриса разом з представниками міської та районної адміністрації роблять все для того, щоб розформувати заклад, віддати приміщення груп, де виховуються діти-сироти, садочку.

Щоби врятувати заклад, Марія Чернік вирішила звернутися до Міносвіти. Подаємо її лист без змін:

«Звертається до Вас директор Дитячого дошкільного будинку №1Львівської міської ради Львівської області ,Чернік М.С. На сьогоднішній день ,я не працюю у ДДБ за сімейними обставинами що склалася. Хоча і не знаю звільнена я, чи ні. Поясню чому:16.07.2015р.,я під тиском начальника відділу освіти Личаківського району м. Львова написала заяву на відпустку з подальшим звільненням. Але так склалася доля, що 26.08.2015р.,я потрапляю з важким захворюванням у лікарню ,де перебуваю до 01.10.2015р. Виписавши мене з лікарні по місцю проживання продовжую хворіти з 02.10.2015р.по 02.11.2015р. В той час 16.10.2015.,я,подаю заяву у відділ освіти про відкликання моєї попередньої заяви від 16.07.2015р. ,та продовження відпустки згідно чинного законодавства. До сьогоднішнього дня жодних повідомлень про те, що я звільнена , з боку адміністрації району немає. Чому звертаюся до Вас, та тому, що у Львові мене просто не чують, а може не хочуть чути.
На моє місце було призначено в.о. Манілу У.Я. Ця людина прийшла у колектив ,так би мовити, дуже підозріло. Представлення даної особи в колективі відбулося інкогніто, тобто без короткої характеристики, щодо професійної діяльності : яка освіта, де працювала, чим займалася.
Але це не основне, головним є те, що ця людина розвалює все те, що я напрацьовувала впродовж 25 років. Найважливішим моїм завданням було дбати про дітей та створювати їм комфортні умови проживання ,виховання та навчання . Люди доброї волі, спонсори ,відвідавши дітей-сиріт у закладі, відчували дитячу щирість, відкритість ,набиралися позитиву від спілкування з дітьми. А тепер все навпаки. Відвідавши Дитячий дошкільний будинок, люди доброї волі, які багато років опікувалися дітьми-сиротами, телефонують
до мене та з жахом розповідають про спілкування з в.о п. Манілою У.Я., і відкрито говорять про те, що більше навідувати дітей не будуть. Що змінився і колектив закладу, працівники залякані, знервовані ,бояться зайвий раз поспілкуватися з ними. На запитання, що потрібно дітям відповіді не дають а скеровують їх у кабінет директора. Але кому, як не педагогам знати потреби кожної зокрема дитини.
На сьогоднішній день у закладі вже відкрито чотири дошкільні групи. Скажу Вам ще більше ,все те, о надбала я, дякуючи людям доброї волі, та Господу Богу, передається для користування в дитячі дошкільні групи ,які відкрилися: матраци, ліжечка, постільні набори, подушки…А де ж кошти міста? Більше того, коли в цих приміщеннях виховувалися діти-сироти про ремонт груп навіть і не згадувалося , а постійно звучала одна відповідь : немає коштів. Я всіма силами старалася зорганізувати благодійників для проведення бодай часткового ремонту групових приміщень, капітального ремонту вмивальних кімнат, заміну вікон, ремонт спортивного залу з облаштуванням спеціальним інвентарем.
Приїдьте, будь-ласка ,шановні панове, та подивіться на ремонт приміщень для садочкових груп. Чому діти з понівеченими долями повинні були перебувати в гірших умовах ніж діти ,які мають батьків. А відповідь проста, тому ,що за них немає кому заступитися, немає кому підняти розголос на ціле місто, область…Але ж я недаремно працювала стільки років у закладі і була опікуном багатьох дітей. Вирішувала долі дітей-сиріт, за які вони вдячні мені до сьогодні: пишуть, телефонують, дякують, моляться Богу за моє здоров’я.
П.Маніла У.Я., веде себе аморально, і робить з представниками міської та районної адміністрації все для того, щоб розформувати заклад, віддати приміщення груп, де виховуються діти-сироти, садочку. А де ж створення умов наближених до домашніх. У вивільнених приміщеннях ми могли б створити батьківські та розвивальні кімнати, шкільні класи …Зрештою соціальне житло для одиноких матерів .А на сьогодні дитячий будинок, як господар закладу, повинен підпорядковуватися дитячому садочку : організація свят та розваг, прогулянкова територія .А основне дитячий будинок завжди був закладом закритого типу, а зараз, як пояснити дітям-сиротам, чому одних дітей забирають додому, а інші повинні перебувати тут цілодобово. Чи може подобається представникам теперішньої влади травмувати дитячі серця? А це тому, що в них на першому місці не стоїть дитина, а створення власної кар’єри. Як, приїхавши на відкриття дошкільних садочкових груп ,мер міста не прийшов ні в одну групу і не поцікавився життям дітей-сиріт. Невже батько п’яти дітей абсолютно байдужий до дитячих долей ,але ж чужих дітей не буває. Що ж тут дивуватися, пан Садовий А.І., за всі свої каденції жодного разу не приїхав і не запитав: як ви тут?
На сьогодні, в одному приміщенні перебуває два заклади , при тому, що є одна кухня, одна пральня. Як на одній кухні можна здійснювати приготування їжі для дітей дитячого будинку та для дітей дошкільного навчального закладу? Як на одній пральні можна здійснювати прання білизни для двох категорій дітей? Може ,працюючи стільки років у закладі, я чогось не розумію? То поясніть, Ви, мені будь-ласка, скільки можна знущатися над дітьми-сиротами та людьми, які працюють у закладі.
Ви, як міністр освіти і науки України, зобов’яжіть провести конкурс на посаду директора ДДБ, нехай наші львівські освітяни оберуть людину, яка буде служити дітям в першу чергу і дбати про них. Дуже надіюсь на ваше справедливе рішення.
Я і надалі буду всіляко сприяти дітям Дитячого будинку, так як, всі меценати мають велику довіру до мене і допомагають безвідрадно».

Фото: соцмережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.