Орган – це найскладніший і водночас найбагатший за звучанням музичний інструмент. Його особливість забезпечує складна система нагнітання повітря та передачі зусиль органіста від клавіш-важелів до труб. Тому орган можна назвати ще й найдавнішим механічним музичним інструментом.
Львівський орган і органне мистецтво має 600-літню історію. Перший орган у Львові з’явився на початку XV століття. Від того часу протягом всієї своєї історії Львів був одним з центрів органної музики і органобудування. За розвитком органної культури місто стояло в ряду таких міст, як Краків, Познань, Варшава, Вільнюс. Варто ще й відзначити, що в органному будівництві Львову в усій Україні теж не було рівних, у ХIX – на початку ХХ століття у місті конкурували між собою з десяток фабрик будівничих органів. Тому орган має такий давній та міцний зв’язок з нашим містом.
Сьогодні у місті діючих органів тільки чотири: орган кафедрального собору, собору св. Антонія, орган собору св. Мартина та Будинку органної та камерної музики. Окрім того, в місті збереглись залишки ще семи таких музичних інструментів. Таким чином Львів поступився лише столичному Києву, який має 11 діючих органів, та курортній Ялті, в якій також 4 органи, але у значно кращому стані.
Президент Благодійної асоціації друзів органної музики і мистецтва, органознавець Сергій Каліберда запевняє, що навіть ці 4 діючі органи потребують належної підтримки, адже ремонт зламаного інструменту потребує шалених коштів.
«Ремонт органів коштує дуже дорого. Можна умовно розглянути, скільки буде коштувати відновлення одного регістру. Все залежить від розмірів труб, що потребують ремонту. В середньому ціна одного регістру десь 2 тисячі доларів. Але ж не достатньо лише купили нову трубу. Орган треба змонтувати, налаштувати, інтонувати. Тому виходить так, що на реставрування, відновлення одного регістру потрібно близько 10 тисяч доларів. А в цьому музичному інструменті їх може бути кілька десятків. Для прикладу, орган Храму святих апостолів Петра й Павла має 24 регістри. Виходить так, що на реставрацію цього інструменту потрібно, як мінімум, 240 тисяч доларів. А реально за нього варто викласти близько 500-600 тисяч», – вважає органознавець.
Знавці львівського органного мистецтва стверджують, що з семи недіючих органів Львова, хоча б три можна відновити. А де ж на це взяти гроші? Та й взагалі, хто повинен фінансувати такі ремонтні роботи? Всі течії зводяться до того, що треба випрошувати ці гроші у міської влади. Проте у Львові, як і в країні загалом, культура фінансується за залишковим принципом.
«Питання фінансування є доволі складним. Є два типи органів: світські і церковні. Про світські повинна дбати громада Львова. Львівський будинок органної та камерної музики не може самостійно заробити кошти на утримання органів, тому він змушений звернутись до міської влади за фінансовою допомогою. Іноді керівництво міста й справді допомагає. Так у 2006 році відбувся суттєвий ремонт за кошти міського бюджету. А от ситуація з церковними органами складніше. Виходить так, що на реставрацію має виділяти кошти суспільство, але це не завжди можливо. Звертатися до міської влади церква теж не може, адже вона відділена від держави. Тому церковні органи й перебувають у дуже поганому стані, адже через відсутність коштів вони помалу занепадають», – розповів Сергій Каліберда.
Проте пан Сергій вважає, що сьогодні проблема фінансування відійшла на другий план. Значно більшою дилемою є можлива втрата органів Львова через вхід України у Єврозону.
«Зараз дуже критична ситуація може виникнути з приєднанням України до ЄС, адже там є положення про реституцію. От в Україні є 24 світських органи, 10 з яких можуть попасти під передачу. Тому треба вирішувати питання або про їх перенесення, або про їх передачу церковних громадам. Але що ж тобі робити з концертами, з їх утриманням? Проблема полягає ще й у тому, що в Україні Міністерство культури не займається органами, тому не відомо, що станеться з музичними інструментами після євроінтеграції», – говорить знавець українських органів.
Втрата львівських світських органів стане великою проблемою для Органного мистецтва України та Європи. Українська органна школа знаходиться на високому рівні. Наших органістів охоче приймають, часто запрошують на концерти і фестивалі. Українська школа мало в чому поступається європейським, а в дечому навіть їх перевершує. Прикладом цього є навіть львівські органістки, що користуються міжнародною популярністю в органному мистецтві.
«У Львові є дві провідні органістки – Надія Величко і Олена Мацелюх. Вони є солістками Львівського будинку органної музики. Проте є ще церковні органістки. За моїми підрахунками, у Львові близько 10 людей можуть грати на органі. І це доволі багато. Наприклад, в Миколаєві десь 3-4 роки тому поставили орган, і не було кому грати на ньому.
В нашому місті ще з 60-70 років немає курсів чи класів, які б навчали грі на цьому музичному інструменті. Такі органні класи є лише в Києві та Одесі, які в рік випускають близько трьох органістів.
Органна освіта дає найкращу і найбільшу підготовку, адже треба мати чимало суміжних знань, щоб грати на органі. Треба добре розуміти історію музики, знати характерну для тої чи іншої епохи артикуляцію, треба вміти перекладати музичні твори, при грі з хором треба знати диригування тощо. Таким чином органна освіта дає один з кращих потенціалів», – запевняє С.Каліберда.
Ще сто років тому у Львові було більше 40 діючих органів, працювало 5 органних фабрик, які задовольняли потреби Галичини та вивозили органи у інші землі Польщі, Буковини, Росії. Після Другої світової війни цей великий пласт органної культури був зруйнований. Якби вдалось зберегти цей величезний потенціал, Львів міг бути не тільки органною столицею України, але й магнітом для іноземних туристів, які шукають культурного та пізнавального відпочинку.
Утвердженню міжнародного статусу львівського органного мистецтва сприяє не лише активне концертне життя, а й проведення багатьох музичних фестивалів і загально мистецьких імпрез. Для порівняння: якщо в переважній більшості міст України, де звучить король музичних інструментів, концерти відбуваються в середньому один раз на місяць, то у Львові – загальна кількість концертів органної музики становить близько ста на рік. Звучать органи і в районних центрах Львівщини – в Самборі, Стрию, Жовкві, Мостиськах та інших, що є рідкістю у інших містечках України.
Львівські органи потребують чималих коштів та підтримки, але вони цього варті, бо звучання цих музичних інструментів заворожує своєю красою. Наше місто колись славилось органним мистецтвом мало не на весь світ і цю славу потрібно відновлювати.
Фото: Сергій Каліберда у Facebook
“Положення про реституцію” у ЄС немає. Право приймати чи не приймати закон про реституцію і в якій формі кожна країна – член ЄС вирішує для себе самостійно.