ОСТАННІ НОВИНИ

Блокада Криму. Після продовольства відключать й енергію?

|

Із 20 вересня три пропускні пункти, що ведуть на окупований півострів Крим, були заблоковані учасниками громадянської блокади Криму. Активісти не пропускають на півострів фури з продовольством.

76

Ініціаторами акції виступили лідери кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв і власник телеканалу ATR Ленур Іслямов. Акцію також підтримали українські громадські організації та народні депутати.

Ключові вимоги учасників блокади – припинення репресій по відношенню до корінного народу Криму, а також звільнення українських політв’язнів Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченко.

Поки кримські татари говорять лише про тимчасову блокаду продуктових фур. Але в планах – відключення Криму від поставок електроенергії. Зараз її транзит на півострів забезпечує українська сторона.

На сьогоднішній момент Керченську переправа – єдиний спосіб доставки продуктів харчування, обмежений в пропускній спроможності і залежний від погодних умов.

Ще один болючий фактор для Криму – Північно-Кримський канал, що забезпечував півострів на 85% водою. В даний час він перекритий. Близько 70% цієї води споживав аграрний сектор. Немає води – немає врожаю.

У той же час українські постачальники продовольства мають не тільки законні підстави торгувати з окупованим Кримом, а й податкові преференції – звільнення від сплати ПДВ на обсяг товарів, що поставляється в Крим.

Нинішня блокада невигідна насамперед таким українським торговельним мережам як АТБ, «Сільпо», «Ашан», «Фокстрот» і «Епіцентр». Продовжує працювати компанія «Дружба народів», що входить в групи «МХП» колишнього заступника голови адміністрації президента Юрія Косюка.

За даними члена Меджлісу Георгія Логвинського, за останні півроку поставки до Криму українських продуктів харчування не тільки не зменшилися, але значно збільшилися.

На доказ своїх слів він наводить відповідь фіскальної служби України на свій запит.

«За чотири місяці +2014 року українські компанії поставили 8800 тонн м’яса і м’ясних продуктів. За 4 місяці 2015 – більш 16000 тонн. Молоко і яйця – в 2014 – 23500 тонн, в 2015 – 28,2», – демонструє депутат офіційну відповідь.

Логвинський уточнює, що це «офіційні дані», а реальні цифри можуть бути ще більше. «Є інформація, що деякі вантажі взагалі не «розмитнюються», пояснює він.

Зараз до Криму стоять черги з фур

86

Сімферопольський підприємець Сергій (ім’я змінено з метою безпеки) – власник однієї з кримських продуктових мереж, в яку входить 15 магазинів. Він стверджує, що ситуація не настільки однозначна як здається.

За його словами, за останній рік продуктів з українським маркуванням у продажу стало значно менше, на полицях переважають російські товари… У той же час багато кримських продовольчі компанії-виробники, які раніше займали невелику частку ринку, помітно наростили обсяги. У числі цих підприємств підприємець називає «Джанкойський молокозавод». За його інформацією, 95% сирого молока на цей завод поставляється херсонськими виробниками.

«Я не раз, проїжджаючи вночі Новоолексіївку-Чонгар, бачив як фури з молоком за погодженням двох митних пунктів безперешкодно перетинали кордон», – розповідає він.

Тут працюють звичайні правила бізнесу. Якщо пакет молока тривалого зберігання з РФ чи Білорусі коштує 80 рублів, то продукт місцевого виробника – всього 45 руб.

Ще одна група товарів, яка була заборонена рік тому Росспоживнаглядом, – сире м’ясо. «Заборонено, але ввозиться. Тому що російське м’ясо дороге», – каже Сергій, – днями купував м’ясо на Ялтинському базарі, віддав 480 рублів (160 грн) за кілограм вирізки».

Незважаючи на заборону, багатьом бізнесменам на півострові відомо, що найбільший постачальник м’яса на окупований півострів – депутат Сімферопольської міськради, власник мережі «Везунчик» Євген Бережний. Магазини його мережі є й «на материку» – в Одесі й Херсоні. Безперешкодний транзит м’яса йому забезпечують покровителі у «владі».

Кримський підприємець з проукраїнською позицією Сергій вважає, що продовольча блокада мала всі шанси на успіх спочатку анексії, поки ще не склалися торгові зв’язки.

Зараз, на його погляд, блокада може бути ефективною, тільки якщо вона буде тривалою і співпаде з періодом штормів, коли неможливо буде використовувати Керченську переправу. Тим часом за оцінками експертів в даний час продовольчий запас Криму розрахований на 2 – 3 тижні.

На думку кримського підприємця, торгувати з Кримом зацікавлене кожне українське підприємство, задовольняючи не тільки потреби Криму, а й частково РФ.

«Везуть в основному картоплю, цибулю, коренеплоди, яблука, м’ясо. На Керченській переправі чимало охочих допомогти правильно оформити вантаж», – пояснює він. Сергій каже, що тут випадок, як і з м’ясом – мова йде про негласне схвалення – кому не можна, а кому – можна все.

Чи наблизить блокада деокупацію?

Колишній міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв, нині радник міністра аграрної політики, один з тих, хто стримано ставиться до продовольчої блокаді Криму.

«Рівень життя людей різко похитнеться. Голоду, звичайно, не буде, але буде невдоволення», – вважає він.

До призначення міністром Лієв працював головою комітету з водних ресурсів, і як ніхто знає, наскільки важлива дніпровська вода для півострова – 2/3 кримських споживачів забезпечувалися нею.

Але якщо питання з цивільними потребами можна вирішити за рахунок буріння свердловин, то кримський аграрний сектор просто вимирає від відсутності води.

Олександр Лієв, як і багато інших вважає, що продовольча блокада – це, насамперед, виклик для української влади, і тест суспільства на готовність до повернення Криму.

За півтора року так і не запрацювала служба у справах Криму і Севастополя – немає ні положення про роботу, ні штату…

«Потрібно системно управляти процесом повернення Криму. Потрібно мати стратегію, в ній повинні бути етапи. У тому, числі один з них – економічний. Але все це тільки при наявності завдання повернути», – говорить Лієв.

Його ключова теза – повернути територію без людей не вийде…

«Не змінивши внутрішню політику щодо Криму, неможливо створити інструменти, якими можна тиснути на країну агресора на міжнародному рівні», – пояснює Ленур Іслямов, власник телеканалу АТР і один з організаторів акції.

Крим, який українські чиновники забули, а російські вже порахували своїм, здається, повертається до порядку денного.

За матеріалами Анастасії Рінгіс, Українська правда

Фото: Akim Seitablaev

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.