ОСТАННІ НОВИНИ

Спірні завдання з ЗНО з української мови та літератури пройдуть експрес-аналіз

|

Українські абітурієнти та вчителі виступили проти некоректно складених завдань Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з української мови та літератури. Про це повідомили учні, які складали тести 24 квітня, пише Кореспондент. 

У деяких завданнях потрібно проаналізувати філософсько-логічний текст, але зміст питань виявився розмитим – ні на одне з них немає чіткої відповіді, а деякі схожі на ребуси. Про це абітурієнти написали в суспільному петиції директору Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігорю Лікарчуку.
“Відповіді на питання до тестів ніяк не залежали від підготовки”, – зазначили автори документу.
Абітурієнтів підтримала і автор спірного тексту Галина Пагутяк, яка не знала про його застосування на ЗНО. За словами письменниці, сенс її твору не збігається з варіантами відповідей.
“У минулі роки в ЗНО теж траплялися помилки, але не настільки серйозні. У цьому ж році суще неподобство!” – Сказав один з ініціаторів петиції, учень Борис Вартанов.
Натомість, Лікарчук заявив, що спірні завдання з української мови та літератури пройдуть експрес-аналіз. Його завершать на початку травня, після чого вирішать, вилучати або переглядати оцінювання завдань.
“Якщо за результатами експрес-аналізу встановлять, що дуже велика кількість абітурієнтів не змогли правильно виконати зазначені завдання, то УЦОЯО попросить комісію з визначення результатів повернутися до визначення правильних відповідей і прийняти нове або підтвердити попереднє рішення”, – зазначив глава центру.
При цьому деякі вчителі впевнені, що УЦОЯО не визнає свою помилку, хоча учням слід піти назустріч.
“Слід зарахувати відповіді учнів на спірні питання як правильні, а найкраще прибрати завдання з базового рівня, залишивши аналіз тексту тільки на поглибленому етапі, – вважає вчитель вищої категорії Оксана Галанік. – Питання мовного блоку повинні бути точними, не викликати двозначності в тлумаченні і бути орієнтовані на перевірку грамотності учня, а не його інтуїції “.
Тестові завдання такого рівня складності з алогічними варіантами відповідей спочатку потрібно випробувати на учнях 11 класів і вже після їх коментарів і потрібно робити певні висновки, додала педагог.
Вчителі відзначають, що подібні ситуації підривають віру в справедливість ЗНО.
“Навіщо вчитися, якщо доведеться вгадувати правильні відповіді, а не застосовувати свої вміння та навички, отримані під час навчання, – сказала Галанік. – Тому і рівень освіти залежить від рівня довіри абітурієнта до цього випробування”.
Щоб уникнути спірних питань, педагоги пропонують розробити тестову базу по кожному предмету, щоб учні знали, до чого готуватися. Базу планували створити ще при появі ЗНО, але вже закинули цю ідею, відзначають викладачі.
Як приклад наводять вступні тести до Львівської політехніки, до яких абітурієнти готувалися за певним збірником. Завдяки цьому учні знали, на що їм орієнтуватися.
Як повідомлялося, 24 квітня в Україні розпочалася основна сесія ЗНО. Першим предметом абітурієнти складають українську мову і літературу, а для випускників із зони АТО і Криму призначили додаткову сесію 9 і 27 червня. 

Фото: geoped.in.ua

Загрузка...

Загрузка...