ОСТАННІ НОВИНИ

Як завдяки меру «профукати» 27 мільйонів повз міську скарбницю

|

Уже не перший день і не перший тиждень у коридорах львівської Ратуші точаться дискусії між представниками виконавчих органів, читай людьми мера Садового, і частиною депутатського корпусу. Суть питання: 27 мільйонів гривень, пише Погляд.  

Уже не вперше з розгляду ради в останній момент злітає одне цікаве питання, титульна назва якого навряд чи щось скаже невтаємниченому представнику громадськості. Так, 26 лютого на пленарному засіданні сесії Львівської міськради 19-им пунктом стояло: «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 № 2642 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2011 № 737».

А що в самій ухвалі? Читаємо: «1. Викласти пункту 2.2.4 у такій редакції: «2.2.4. Зарахувати приватному акціонерному товариству «Європейський Дім» вартість невідокремлюваних поліпшень об’єкта оренди в сумі 27 454 400, 00 грн. (двадцять сім мільйонів чотириста п’ятдесят чотири тисячі чотириста гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ, здійснених у процесі ліквідації аварійного стану, реставрації та реконструкції з пристосуванням приміщень будинків №14, 14-а, 16 на вулиці Шевській у м. Львові під ІІ чергу готельного комплексу, при приватизації об’єкта способом викупу». 

 

Переведемо казенний стиль чиновників на людську мову. Ухвалою, яку, за словами не одного депутата, лобіює міський голова, передбачено: готель «Леополіс», власником якого власне і є ПрАТ «Європейський Дім», викупляючи об’єкт, не сплатить до міської казни понад 27 мільйонів гривень. Бо реставрував і реконструював. 

До честі, підприємців, готель і справді виглядає симпатично і картину центральної частини історичного міста не псує. Однак, приймаючи вищенаведену ухвалу може батькам міста варто чесно зізнатися, що покращення зроблено коштом Львова, тобто його мешканців. Принаймні, значною мірою. Чому так? Треба просто згадати історію і включити калькулятор.

Упускаючи всі деталі, звернемося лише до головних епізодів і цифр у справі стосунків Львівської міськради та «Європейського Дому», які офіційно тягнуться вже 10 років. 

25 лютого 2005 року міжвідомчою комісією будинки №14 і №16 по вулиці Шевській було визнано аварійними й такими, що загрожують обвалом. Приймається рішення про відселення мешканців п’яти квартир. Упродовж року «Європейський Дім» викуповує ці помешкання, відселяє мешканців і приступає до робіт з виведення будинків з аварійного стану. 

29 грудня 2006 року угодою між управлінням комунальної власності ЛМР та «Європейським Домом» останньому в оренду на 25 років передано нежитлові площі в будинках №№ 14, 14-а та 16. Відтак, маючи у власності 310 кв.м та в оренді 1169,9 кв.м, підприємці розпочинають добудову приміщень. Роблять це до їх честі акуратно, не псуючи архітектурного контексту. У результаті проведеної реконструкції загальна площа готельного комплексу на сьогодні сягає 2721,8 кв.м., з яких 1241 – новостворені приміщення. 

20 липня 2011 року у Львові відбувається так звана «готельна сесія», на якій у рамках підготовки до ЄВРО-2012 депутати затверджують перелік готелів, що підлягають приватизації через викуп. До списку після певних перемовин зацікавлених сторін потрапляють «Гранд-Готель», «Асторія» та «Леополіс». Долею останніх двох особливо цікавиться Андрій Садовий. Рішення приймають і об’єкти йдуть на приватизацію. Згідно з додатком, «Європейський Дім» отримує право на викуп 1169,9 кв.м. Запам’ятаємо цю цифру, ми до неї ще повернемося.

Тим часом, завершивши роботи з добудови, «Європейський Дім» подає до міської ради позов у Господарський суд з метою їх визнання прав власності на приміщення площею 1551,9 кв.м. по Шевській, 14, 14-о, 16. Зазначений метраж включає раніше куплені помешкання, виведені з аварійного стану, плюс новостворені. Внаслідок мирової угоди 23 травня 2013 року Господарський суд Львівської області виносить рішення. За підприємством визнається право власності на частину нерухомого майна площею 1551,9 кв.м. по Шевській, 14, 14-о, 16, а воно, своєю чергою, сплачує місту 764 тисячі 915 гривень 55 копійок (на цей час близько 100 тисяч доларів) як компенсацію відповідачу його внеску в реконструкцію допоміжних приміщень. З цими «квадратами» розібралися.

Через два неповних місяці після затвердження судом мирової угоди – 18 липня 2013 року – у міськраді голосують ухвалу № 2642 «Про внесення змін ухвали міської ради від 20.07.2011 № 737», тобто до згадуваної ухвали, прийнятої на «готельній сесії». Ухвалу доповнюють пунктом 2.2.4 у такій редакції: «Зарахувати приватному акціонерному товариству «Європейський Дім» вартість невідокремлюваних поліпшень об’єкта оренди, здійснених у процесі ліквідації аварійного стану, реставрації та реконструкції з пристосуванням приміщень будинків №14, 14-а, 16 на вулиці Шевській у м. Львові під ІІ чергу готельного комплексу, при приватизації об’єкта способом викупу».

 

Отож, запропонована зараз зміна до цієї ухвали фактично повторює формулювання, додаючи до нього лише конкретну суму – 27 454 400 гривень.

А тепер найкращий час поглянути на висновок про вартість майна. На замовлення управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР ТзОВ «Західна Українська Консалтингова Компанія» та ТДВ «Гільдія оцінювачів України» 31 липня 2014 року проводять оцінку частини готельного комплексу, а саме нежитлових приміщень підвалу та 1,2,3,4-го поверхів по Шевській, 14, 14-а, 16. Тобто йдеться про ті ж 1169 кв.м. Вартість оцінки складає 29 204 400 гривень, включно з 4 867 400 грн ПДВ. Зауважмо, що курс НБУ на час складання звіту (08.09.2014) становить 12,0972 грн. 

 

Бесідуємо з ріелтором. У нього калькулятор. Він рахує. Віднімає від 29 204 400 гривень 27 454 400. Отримуємо 1 750 000 гривень. «По нинішньому курсу, – каже він, – це орієнтовно 60 тисяч гривень. Ділимо на 1669 квадратів. Маємо орієнтовно 51,3 долара за квадратний метр. Гадаю, що жоден підприємець не відмовився б узяти за таку ціну приміщення фактично на Площі Ринок. В якому б стані воно не було».

Отака історія. Нам наразі невідомо, чим закінчилися «тьорки» у міській раді. Чи дійшли порозуміння депутати із благодійником окремих бізнесменів Андрієм Садовим. Хто б сперечався, що «Леополіс» робить добру справу, тільки, звиняйте, вони бізнесмени, а бізнес мусить вкладати в себе. Якщо будь-який громадянин облаштує собі будинок, проведе каналізацію чи поставить котел, побілить хату чи вимостить до себе дорогу він же ж не біжить до міської ради з вимогою компенсувати йому витрати, бо він не засвинив місто, а ошляхетнив? А дарувати в нинішній час 27 мільйонів якось не надто по-господарськи? Не вважаєте так, Андрію Івановичу? Навіть якщо бізнес працює добре, він у першу чергу працює на себе.

Чиновники ЛМР роздали під час останньої сесії довідку про діяльність «Леополісу». Там вказано, що загальна інвестиція в реконструкцію приміщень на Шевській становить 74 388 616, 62 грн, з них 53 279 928, 63 грн на будівельно-монтажні роботи. Ну? А чого не вказати, скільки «Леополіс» за цей час заробив і не порахувати, скільки ще заробить готельний комплекс, який позиціонує себе «елітним готелем у серці Львова» і пропонує 72 ексклюзивні номери, 3 номери люкс та 3 вишукані представницькі апартаменти, два конференц-зали, які вміщають до 250 людей, ресторани, СПА та інший сервіс. 

А поки суть та діло, невеличка вулиця Шевська потрохи перетворюється в епіцентр майнових скандалів у Львові. Бо ще не втихла історія з «потішною» приватизацією універмагу, який новим власникам обійшовся на халяву теж із поясненням мерії, що там усе розвалено. «Усе розвалено» в лічені місяці довів до ладу всюдисущий «Фест», який тепер поїть туристів пивом буквально перед вікнами «найантиалкогольнішого» мера України. Туристи з того може і тішаться. А що львів’янам? 

 

 

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...