Дослідники показали, що знайшли на колишньому кладовищі НКВС

У Львові на шостому Топольному провулку, на приватній території, яка колись ймовірно була кладовищем НКВС, знайшли поховання в’язнів лікарні Пересильної тюрми №25. Це післявоєнні захоронення переважно жінок і дітей. На деяких черепах прослідковуються сліди від трепанації. Серед останків також віднайдено супутні речі: ампули, ґудзики, вервечку. Про це інформує ЗІК.

Музей «Територія терору» спільно з комунальним підприємством «Доля» Львівської міської ради, яке займається пошуком і упорядкуванням поховань жертв воєн, депортації і політичних репресій проводять ексгумацію скелетів, знайдених на ділянці в садовому кооперативі.

«Минулого року до нас звернулися мешканці, які знайшли під час будівельних робіт фрагменти людських останків, щоб дізнатися, що з ними робити. Знайдені речі підтверджують, що поховані люди є в’язнями, які померли у львівській пересильній тюрмі», – розповідає Тарас Чолій, директор музею «Територія терору», що є в підпорядкуванні управління культури ЛМР.

Він зазначає, що Пересильна тюрма була створена у Львові 1944 р. і діяла до 1955 р. Це був своєрідний концентраційний табір куди звозили у повоєнний час в’язнів з інших тюрем Західної України (із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, інколи Закарпатської областей), де вони очікували на свою відправку у табори ГУЛАГу.

Зі слів директора музею «Територія терору», до лікарні, яка знаходилась при Пересильній тюрмі, потрапляли звичайні люди, переважно українці. Через цю в’язницю транспортували також полонених німців, власівців, червоноармійців, які були засуджені в армії переважно за видуманими статтями: «Тут похоронені звичайні селяни, яких радянський режим планував масово вивезти в Сибір. Це було пов’язано із боротьбою проти українського визвольного руху, проти повстанської армії. Часто це були родичі повстанців, люди, які не влаштовували радянську владу», – підкреслює Тарас Чолій.

«Сьогодні простежуються чотири ряди захоронень. Є ймовірність, що ці захоронення будуть продовжуватися на інші земельні ділянки», – додає директор комунального підприємства «Доля» Львівської міської ради, яке займається пошуком і упорядкуванням поховань жертв воєн, депортації і політичних репресій, депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Як доказ того, що територія, на якій знайшли рештки тіл – колишнє спеціальне кладовище НКВС, де ховали в’язнів Пересильної тюрми №25, С. Шеремета розказує: «Є відповідні спогади людей та історичні дані. Окрім того, коли проаналізувати територію на карті, зовсім недалеко звідси, в межах300 м, є кладовище, де захоронені німецькі військовополонені. Відповідно до рішень Ялтинської конференції, вони відпрацьовували збитки, які були завдані під час Другої світової війни, комуністичному керівництву Радянського Союзу». Він також наголошує, що у 2000-их роках на сусідній ділянці також були виявлені останки жертв Пересильної тюрми.

Володимир Харчук, заступник директора комунального підприємства з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля», відзначає, що серед похованих знаходять переважно тіла молодих людей – це жінки і діти, яких хоронили в спеціальних ящиках.

«В одному останку є вервечка на руці, також супровідний матеріал: ґудзики, багато ампул від ліків, особливо у тих захороненнях, де зроблена трепанація черепа», – зауважує В. Харчук.

Представники музею «Територія терору» та підприємства «Доля» сподіваються встановити імена загиблих, виявити максимальну кількість останків, щоб перепоховати їх за християнським звичаєм на Личаківському цвинтарі. 

Фото, відео ЗІК.