ОСТАННІ НОВИНИ

Захарченко переміг Пшонку. Сало - «в шоколаді»

|

Звільнення львівського губернатора Віктора Шемчука і призначення на його місце Олега Сала стало вже четвертою кадровою заміною глави Львівської ОДА за час президентства Віктора Януковича.

Історію звільнення Шемчука, який багато років пропрацював у прокуратурі й у 2007 році навіть протягом тижня був в.о. генпрокурора, варто оцінювати з погляду внутрішніх конфліктів між групами впливу в найближчому оточенні Президента – а саме між «старогвардійцем» Генпрокурором Віктором Пшонкою і близьким до «золотої молоді» главою МВС Віталієм Захарченком.

Останнім часом трапилося відразу кілька історій, які відтіняли всю «теплоту» стосунків між «сусідами». Особливо добре це видно у вотчині нинішньої влади – в Донецькій області. Так, на початку жовтня в Артемівську співробітники міліції і прокурори мало не почали бойові дії, коли міліція вирішила звільнити свого дільничного з наглядового відомства. До кровопролиття справа не дійшла лише завдяки втручанню в конфлікт вищого керівництва МВС і ГПУ. В січні трапився конфлікт між міліцією і прокуратурою в Краматорську, де спливли колекційні монети у справі про обезголовленого харківського суддю.

Найбільше загострення у відносинах між верхівкою МВС і ГПУ сталося після відомих врадієвських подій. Тоді прокурорському відомству стало вигідно, щоб на тлі дискредитованого МВС прокурори були чисті й хороші. Остання ж історія складних взаємин – затримання міліцією запорізького «авторитетного» бізнесмена і мецената Євгена Анісімова – судячи з усього, є відповіддю Захарченка на ту війну, яку розв’язав Анісімов з главою облуправління МВС Сербою. Ходили чутки про налагоджені стосунки Анісімова з керівництвом Генпрокуратури. В результаті Анісімов потрапив за ґрати. І хоча розслідування наразі, судячи з усього, перебуває в завислому стані, варто говорити про те, що Захарченко зараз знов набирає силу, оскільки вирішив воювати з Пшонкою практично у відкриту.

Схоже, Захарченко в цьому конфлікті навіть має певну перевагу, що показала заміна «прокурорського» Шемчука на «міліційного» Сала. Варто відзначити, що призначення на посаду губернатора Львівської області міліціонера Олега Сала, по суті, означає кінець ігор у лібералізм Банковою на Галичині. Тим паче, що результат, показаний губернаторами Василем Горбалем, Михайлом Цимбалюком, Михайлом Костюком і тим самим Шемчуком, м´яко кажучи, не відповідав сподіванням Віктора Януковича. Область міняти свої електоральні переваги не захотіла.

Варто відзначити, що Олег Сало має величезний досвід жорстких дій. Особливо на виборах. Під час президентських виборів 2004 року, коли Сало був главою львівської обласної міліції, його звинувачували в участі у фальсифікаціях. В результаті, після перемоги Віктора Ющенка проти Сала порушили кримінальні справи. Тоді Сало навіть спробував прикритися депутатською недоторканністю, коли на парламентських виборах 2006 року балотувався за списками блоку «Народної опозиції» Наталії Вітренко, проте у Верховну Раду ця політсила не потрапила. Вже в 2007 році справи були благополучно закриті Печерським судом «у зв´язку з відсутністю в його діях складу злочину».

Про цінного кадра пригадали лише після приходу до влади Віктора Януковича. Його «реанімував» тодішній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. І призначив на посаду першого заступника начальника Департаменту громадської безпеки МВС. Сало по спадку дістався Віталієві Захарченку. На парламентських виборах 2012 року він довів своє реноме «борця за чистоту волевиявлення» і, за інформацією народного депутата Геннадія Москаля, нібито керував легендарним міліційним штурмом ОВК № 132 в Первомайську на Миколаївщині під час парламентських виборів 2012 року, коли бійці «Беркута» намагалися вивезти протоколи до миколаївського суду. Буквально через кілька тижнів Сало призначили начальником Управління МВС в Івано-Франківській області. Де його і застало призначення до Львова, в чому, в принципі, немає нічого дивного. Сало – максимально вигідна фігура для використання його в жорстких сценаріях на президентських виборах 2015 року.


Джерело фото: Наталія Ільїна

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *