У Львові вдруге відбулось найбільше свято польського кіно – Перегляд сучасного польського кіно „Під Високим Замком”, повідомляють організатори заходу.
10 днів, 26 художніх та документальних фільмів, 13 супроводжуючих заходів, 9 занять у різних групах в рамках навчального блоку „Урок історії в кіно” та 9,5 тис. відвідувачів – такими є підсумки 2-го ПСПК „Під Високим Замком” у цифрах.
Організатором ПСПК є Генеральне Консульство РП у Львові, яке отримало фінансову підтримку Польського інституту кіномистецтва. Співавтором концепції Перегляду та його координатором є консул Яцек Жур.
4 жовтня у Кінопалаці, що по вул. Театральній, 22, показом фільму „Польська сиберіада” урочисто відкрито найбільше у повоєнній історії Львова свято польського кіно – 2-ий Перегляд сучасного польського кіно „Під Високим Замком”. Спеціально з цієї нагоди до Львова прибули творці фільму та виконавці ролей: режисер стрічки Януш Заорскі, продюсер Мірослав Словіньскі, виконавець головної ролі Адам Вороновіч, а також українські актори Валерія Гуляєва та Андрій Журба, виконавці ролей другого плану.
Спеціальними гістьми 2-го ПСПК стали народжений у Львові видатний польський режисер, головний гість минулорічного ПСПК Януш Маєвскі, продюсер та директор польської Кіностудії документальних і художніх фільмів Влодзімєж Нідерхаус, режисер Кшиштоф Ланґ та актори, які втілились у ролі антигероїв у неперевершеному фільмі „Замкнута система” реж. Р. Буґайского – Казімєж Качор та Войцєх Жолондковіч.
До слова, цього року львів’яни та гості міста мали змогу трішки краще пізнати незвичайну особистість Януша Маєвского, творчі та не лише аспекти долі якого були представлені у документальному фільмі „Сон є життям…” реж. С. Шляхтича.
На зустрічі з глядачами Януш Маєвскі розповів про початки свого захоплення кіномистецтвом, про львівські спогади і про те, чому любить працювати з молоддю.
Ще одна зустріч зірок польського кіно із львівськими глядачами відбулась перед показом фільму „Замкнута система”. Казімєж Качор та Войцєх Жолондковіч розповіли про те, як з’явився цей фільм, як вони будували свої ролі і про те, чи взмозі фільм вплинути на реальність.
Варто зазначити, що цей фільм був позбавлений будь-якого державного фінансування, натомість його реалізація стала можливою виключно завдяки фінансуванню з приватних та спонсорських коштів.
Програма 2-го ПСПК була насправді багатою на спеціальні покази фільмів. Ще один такий показ документальної стрічки „Катинь. Листи з раю”, цього разу української, відбувся в галереї „Дзиґа”. Олександр Зінченко – її співавтор, український історик та журналіст на зустрічі з глядачами розповів про роботу над фільмом, а також представив свою книгу „Година папуги”, яка є першою українською книгою про Катинь.
Модератором зустрічі став український журналіст, головний редактор сайту „Історична правда”, викладач УКУ Вахтанґ Кіпіані.
Університети також стали частиною простору, в якому реалізовано програму супроводжуючих заходів 2-го ПСПК. Так у ЛНУ ім. Івана Франка свої лекції прочитали Маґдалена Мерта та проф. Тадеуш Любельскі. Маґдалена Мерта розповіла про незвичайну постать та життя польського поета К.К. Бачиньского, який трагічно загинув у Варшавському повстанні. Проф. Тадеуш Любельскі свою розповідь присвятив переорієнтації на особистий простір та змінам, які відбулись у польському кінематографі протягом останніх двадцяти років.
А в книгарні „Є” професор запрезентував свою нову книгу „Небувала історія кінематографа ПНР”. Традиційно вже проведено „Урок історії в кіно” для дошкільнят, учнів загальноосвітніх шкіл та студентів львівських ВНЗ.
Особливо цікавим для молоді став організований ЛСК „Поґонь Львув” квест „Справа Ґорґонової”, який повів учасників вуличками Львова до розгадки однієї з найгучніших кримінальних справ у історії передвоєнної Польщі.
Відвідувачі 2-го ПСПК могли зануритись у прекрасний та чуттєвий світ польського кінематографа, слухаючи аранжування музики із кінофільмів у виконанні прекрасного струнно-смичкового квартету „Апертус” та неперевершеного віртуоза-скрипаля Артура Банашкєвіча, який разом зі своїм гуртом дав у Львові два концерти – з нагоди Дня вчителя та на завершення Перегляду.
Протягом всього 2-го ПСПК львів’яни та гості міста могли оглянути виставку фотографій д-р Данути Ґрещук „Табори Воркути та Печори”, тематично пов’язаної з фільмом „Польська сиберіада”, а також виставку „На кінематографічному небозводі” присвячену митцям польського кінематографа (режисерам та акторам), доля яких в певний момент їхнього життя була пов’язана зі Львовом. Не забракло на 2-му Перегляді і благодійного акценту, яким стало запрошення кількадесяти підопічних Центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян на кіносеанси.
Протягом всього Перегляду волонтери обслуговували промоційний стенд Перегляду, де відбувався збір коштів для Фонду „Даймо Надію”. Основним напрямком діяльності цього Фонду є паліативна опіка над хворими дітьми та створення у Львові першого дитячого хоспісу.
Серед запропонованих увазі глядачів стрічок найбільшою популярністю користувались фільми „Кохання”, „Замкнута система”, „Бейбі блюз”, „Облава”, „Польська сиберіада”, „Варшава 1935” та „Мій ровер”. На показах двох останніх фільмів кількаразово повторилась минулорічна ситуація – у касах було продано „ексклюзивні” квитки з від руки записаним місцем „крісло” – місць у залі забракло.
Протягом вихідних біля кас не зникала черга бажаючих придбати квитки на кіносеасни Перегляду сучасного польського кіно, і навіть дійшло до спроб підкупити персонал кінотеатру, лиш би потрапити на фільми.
„Львів потребує контакту зі сучасним польським кінематографом. Це також свідчить про те, що у Західній Україні Польщу сприймають як привабливу державу з цікавою культурною пропозицією, яка не поступається культурним пропозиціям Франції, Італії або Іспанії – сказав координатор та співзасновник Перегляду консул Яцек Жур. – Однак слід пам’ятати, що польські фільми не є касовими західними суперпродукціями з потужним маркетинговим супроводом та рекламною кампанією – це фільми, які потребують зосередження та самозаглиблення. Дуже часто вони адресовані до поціновувачів та знавців кінематографа, яких у Львові є чимало” – додав Я. Жур.
