Сьогодні у Львові відбулись урочистості з нагоди відзначення 71-ї річниці створення УПА. Урочисте покладання вінків на могилу Невідомого вояка УПА розпочалось о 9.00 год на Марсовому полі. Також представник від ОУМ «Спадщина» зачитав текст присяги вояка УПА, інформує прес-служба Львівської міськради.
«71 рік тому було сформовано юридично і де-факто армію УПА, яка дала супротив двом монстрам, які хотіли завоювати і панувати цілим світом. Молоді хлопці та дівчата, взявши зброю до рук, захищали, не нападали, не завоювали ніяких держав, а відстоювали свою споконвічну етнічну землю – Галичину. Вмирали, гинули зі славою і з піснею «Ще не вмерла Україна», не здавались.
Боляче, прикро. Всі держави, які були задіяні у цій війні, давним-давно мають свою державу, простили одні одним і будують спільно свою державу. А ми? Що маємо ми? На 22 році незалежності нашої держави. Топчемось на місці. ОУН-УПА не визнали у Верховній Раді. Найбільше їх дразнить націоналізм, націоналісти. Бо нація коли згуртована – це сила, вона ламає всі перешкоди.
Ми не завершили ще нашу боротьбу. Цей прапор підніміть і несіть до кінця, поки ми не будемо мати нашу соборну, самостійну, демократичну, ні від кого не залежну українську державу», – зазначив Олесь Гуменюк, голова крайового братства воїнів ОУН-УПА.
«Українська повстанська армія – це армія унікальна. Вона буде викарбувана золотими літерами у всіх державах світу, у всіх енциклопедіях. Люди, які не мали ніякої підтримки, бази, тим не менше, вони відстоювали до 1956 року українську незалежну державу. Зберігали собі кулю або гранату. Це був факт. Ніхто не здавався живим.
Я звертаюсь до вас, дорога молоде. Бережіть, відстоюйте, якщо потрібно, станьте як крутянці, як наші малолітні політичні в’язні. Це були діти від 12 до 18 років, які були засуджені до 25 років ув’язнення, деякі були розстріляні. Ті діти не здались, вони допомагали нашій славній повстанській армії. Я вірю і переконаний, що ви всі помножите свою думку, підете серед учнів, серед студентів, розкажете, поясните. Бо якби не Українська повстанська армія, сьогодні ви б не називали себе українцями», – розповів Петро Франко, голова Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів та репресованих.
«Хлопці і дівчата, подивіться ще раз на наших ветеранів. Це люди, які присягнули 70 років тому, які так давно пообіцяли воювати за Україну. Це люди, які далі борються за Україну. Яка сила присяги, яке сильне слово. Подумаймо самі про себе, як інколи тяжко нам дотримати слова, виконати обіцянку зовсім просту, не складну, як нам важко, ліньки, не хочеться в малих, простих справах. А що вже думати про велике. Ми сьогодні щасливі всі, що поруч з нами є такі люди. Слухаймо сьогодні їх, вчімось сьогодні у них. Бо те, що маємо в школі, те, що маємо в підручниках, – це важливо і дуже добре, але ми маємо живих героїв разом з нами. Це не просто символічні постаті, це реальні люди, які своїм життєвим шляхом показали, що боротьба за Україну – це дуже особиста боротьба. Це боротьба кожного молодого хлопця і дівчини тоді. Це місце дуже символічне і дуже реальне, бо тут лежить похований молодий хлопець. Хоч ми не знаємо, як він називався, це реальна молода людина, яка присягнула боротись за Україну і загинула. Мине 10-20 років, не буде таких живих свідків, будуть в книжках писати. Тому цінуймо кожен день, кожну хвилину того часу, коли ми можемо вчитись, можемо слухати реальну історію від справжніх героїв», – зазначив Василь Косів, заступник міського голови Львова з гуманітарних питань.
Відтак, під час урочистостей почесну варту склали представники ГО «Пласт», ОУМ «Спадщина», а оркестр виконував повстанські пісні. У покладанні квітів також взяли участь 1500 львівських школярів та товариство «Пам`ять».
