ОСТАННІ НОВИНИ

Українців у Польщі обурило хуліганство у греко-католицькій церкві

|

Об’єднання українців у Польщі закликає найвищу владу країни проконтролювати розслідування злочину у греко-католицькій церкві.

Об`єднання звернулося до міністра внутрішніх справ Польщі Бартломея Сенкевича з закликом узяти під особистий контроль слідство у справі інциденту в Тшеб’ятові на півночі країни, повідомляє Польське радіо.

Там у неділю, 21 липня, хуліган намагався кинути петарду в греко-католицьку церкву під час богослужіння.

Попри те, що місцева поліція заявляє, що їй відома особа злочинця, виконавця досі не затримано, а акт трактується як дрібне хуліганство.

“Українці у Польщі дивляться на цей інцидент з великим занепокоєнням. Це не акт хуліганства, як його намагаються подати, а злочинна дія на національному ґрунті. І так її мають розглядати відповідні державні органи”, – ідеться в листі Об’єднання українців у Польщі.

“Якщо злегковажимо характер цього злочину, то це буде заохоченням до аналогічних, ще більш небезпечних атак на нашу спільноту”, – наголошують польські українці.

Об’єднання українців у Польщі звертає увагу, що “напад на греко-католицьку святиню відбувся днем пізніше після так званої “реконструкції Волинської різанини” (яка відбувалася у місцях, де у 1944-47 роках відбувалося масове знищення українського населення) та після “ескалації емоцій навколо 70-ої річниці Волинської трагедії”.

Як відомо, раніше польський рок-гурт з українським корінням “Еней” звинуватили у пропаганді знищення українцями поляків.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років “етнічною чисткою з ознаками геноциду”.

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) “сином члена банди УПА”, який мордував польських громадян.

У Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам`ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території України, які у 1920-39 рр. входили до складу польської держави. Посол України у Польщі не взяв участь у цих офіційних заходах.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як “етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду”.

Громадський комітет “Примирення між народами” констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий “кресовий рух”, який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам`ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам`яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію “різаниною” і “геноцидом”.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Українська правда

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...