ОСТАННІ НОВИНИ

Польський сейм розглядає заяву про засудження акції «Вісла»

|

Парламентська комісія національних та етнічних меншин розглянула й передала на розгляд польського сейму заяву із засудженням акції «Вісла», під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців. Про це повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.

«Політично вмотивоване виселення людей не тільки порушило права людини і громадян, але й не мало військового виправдання», — йдеться у проекті заяви. Натомість польські праві наразі не готові засудити один із злочинів комунізму.

До парламентської комісії з питань національних та етнічних меншин надійшов проект заяви, в якому нижня палата парламенту Польщі — сейм — пропонує дати політичну оцінку акції «Вісла». У 2012 році виповнилися 65 років від проведення акції «Вісла», в рамках якої уряд комуністичної Польщі насильно депортував із етнічних земель понад 140 тисяч українців. Ініціатор розгляду цього питання — Мирон Сич, єдиний українець серед депутатів сейму.

Парламентська комісія з питань національних та етнічних меншин 6 грудня ухвалила проект заяви, і наступним етапом є її розгляд у сеймі. «Польський парламент вважає, що акція “Вісла” була порушенням основних прав людини. Під час цієї акції застосовано принцип тоталітарної системи про колективну відповідальність, яка ніколи не може бути основою для політики демократичної держави», — йдеться у проекті заяви.

Автори заяви також зауважують: «Заслуговує на особливе засудження переміщення близько 4 тисяч осіб до Центрального табору праці в Явожні — часто без доказів вини, а лише за національними критеріями. Переміщені перебували в таборі у вкрай важких умовах, піддавалися тортурам».

Але навіть таке доволі спокійне формулювання тексту заяви (щодо акції ніде не вжито термін «злочин») викликало спротив у правих колах Польщі та серед організацій, які об’єднують поляків, вихідців із Галичини та Волині (так званих кресов’яків). Зокрема, представник кресов’яків Яцек Вільчур на засіданні парламентської комісії твердив, що операція «Вісла» була проведена в ім’я державних інтересів Польщі.

«Ми бачимо, як польські праві, в тому числі представники парламентської партії “Право і справедливість”, виправдовують “Віслу” і представляють її як відплату за вбивства поляків в роки Другої світової», — коментує дебати в комісії український історик Володимир В’ятрович. Його книгу, зокрема про акцію «Вісла» («Друга польсько-українська війна. 1942—1947») цього року видав видавничий дім Києво-Могилянської академії. 

Центр досліджень визвольного руху вважає неприпустимим підхід польських правих політичних сил, коли акцію «Вісла» намагаються сьогодні пояснити як відплату за попередні історичні кривди з боку українців. Адже при бажанні ці кривди (йдеться про події на Волині) теж можна представити як відплату за політику польської держави в міжвоєнний період, а так можна безконечно провалюватися вглиб історії, сповненої взаємних кривд, що не сприятиме пошуку міжнаціонального примирення.

«Такий підхід може бути предметом історичних досліджень, але не політичної дискусії. Політики не мають шукати ворогів в минулому, а повинні проектувати спільне майбутнє», — говорить керівник Центру досліджень визвольного руху історик Володимир В’ятрович. 

«Акція “Вісла” має бути засуджена як один із багатьох злочинів комунізму, неважливо — польського чи радянського, тим паче, що в даному випадку таки польсько-радянського. Українці і поляки — нації, які чи не найбільше постраждали від комунізму в ХХ столітті,  повинні докладати спільні зусилля для того, аби дати належну історичну та правову оцінку тоталітарному режимові», — додав В’ятрович.

Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі, також занепокоєний заявами організацій, що виправдовують депортацію 1947 року. Він вважає, що твердження про доцільність операції «Вісла», які пролунали у стінах польського парламенту, — це регрес в оцінці примусового виселення українців, а аргументи схожі на ті, що їх свого часу використовувала комуністична влада.

Голову Об’єднання українців Польщі також непокоїть неучасть української держави у складному польсько-українському діалозі на теми історії. «Замовчування чи неготовність України до діалогу може вкотре бути використатне проти українсько-польського співробітництва», — говорить Тима. Нагадаємо, що 65-і роковини акції «Вісла» (28 квітня) на державному рівні в Україні були проігноровані.

Текст проекту заяви, переклад — на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Нагадаємо, що 65 років тому, 28 квітня 1947 року, розпочалася операція польської комуністичної влади, під час якої викинено з рідних домівок понад 140 тисяч українців. Людей вивозили за сотні кілометрів, тих, хто намагався вчиняти спротив, — убивали. Операцією «Вісла» Польща «очистила» від українців їхні етнічні території й поклала край українському визвольному руху на цих землях (не залишилося людей, які його підтримували), вирішивши таким чином «українську проблему в Польщі». Ця операція стала завершальним акордом Другої польсько-української війни, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни, розпочавшись 1942 року на Холмщині (тепер територія Польщі). Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки — бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій. Найбільш брутальним етапом цього стала операція «Вісла» у 1947 році.

 

 

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...