У Перемишлянах встановили пам’ятник отцю Омеляну Ковчу

Сьогодні, 11 травня, на Львівщині за участю Глави УГКЦ Святослава (Шевчука) і понад тисячі священиків відкрито пам’ятник Омеляну Ковчу, греко-католицькому священику, який в часи Другої світової війни рятував євреїв, за що був ув’язнений і загинув в концтаборі «Майданек». В урочистостях взяв участь свідок подій із Польщі пан Леопольд Козловський, інформує прес-служба Львівської міськради.

«Для мене велика честь, те, що я можу сьогодні бути у Перемишлянах на цій прекрасній урочистості. Світлої пам’яті отець присвятив ціле своє життя для добра людства. Я є польським євреєм. Я люблю його, як власного батька. Маючи таку людину, як отець Омелян, містечко Перемишляни було і є містечком гарячих і добрих сердець. Не було і немає різниці, хто ким був, – чи українцем, чи поляком, чи євреєм, всі шанували один одного, дружили між собою, і це є велика заслуга Блаженного о. Омеляна Ковча. Отець Омелян Ковч був великим другом мого батька», – з урочистою промовою виступив свідок подій Леопольд Козловський.

Під час урочистостей було зачитано лист Надзвичайного і Повноважного Посла держави Ізраїлю в Україні Реувена Дін Еля.

Проект 2,5-метровго бронзового пам’ятника Омелянові Ковчу виготовив скульптор Володимир Одрехівський у співавторстві із архітекторами Олександром Яремою, Олександрою Лібич, Денисом Белюхом та Олександром Матушковим. Кошти на цей пам’ятник дали близько 30 жертводавців – представники різних народів, люди різних конфесій, з різних куточків України. Зокрема, пожертвували на будівництво пам’ятника представники єврейської громади.

Отець Омелян Ковч босоніж стоїть на гранітній плиті, яка символізує землю, зокрема концтабору «Майданека», з хрестом в руці.

«Була вимога, щоб пам’ятник був духовно величним і водночас скромним та лаконічним за формою, яким було життя отця Омеляна», – розповідає заступник голови Комітету із вшанування пам’яті блаженного Священомученика Омеляна Ковча Іван Васюник.

Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував українців та євреїв з нацистських катівень. Заради них він пожертвував собою. Останні трагічні сторінки його життя показали світові приклад виключної самопожертви заради ближнього.

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в «Майданеку».

У 1999 році Єврейська Рада України присвоїла Отцю Омеляну Ковчу звання «Праведник України». З 2001 року у Львові Омелян Ковч був деатифікований Папою Іваном Павлом ІІ.

Восени 2008 року Синод єпископів УГКЦ проголосив Блаженного Священомученика Омеляна Покровителем душпастирів УГКЦ. Для цього, згідно з постановами цього ж Синоду, 25 березня 2009 року було проведено прощу духовенства УГКЦ до Музею на місці колишнього концтабору «Майданеку» (Люблін, Польща), до місця мученицької смерті Священомученика Омеляна, щоб прийняти прах Блаженного для виставлення його у кафедральних соборах кожної єпархії та екзархату. Там було відкрито таблицю пам’яті Блаженного українського священика Омеляна Ковча.

24 квітня 2009 року у Києві на території будівництва Патріаршого центру УГКЦ відбулося урочисте проголошення Блаженного Священомученика Омеляна Покровителем душпастирів УГКЦ

Пам’ятник розташований на піднятому рельєфі у центральному сквері м. Перемишляни. До нього із чотирьох сторін піднімаються сходи, утворюючи у плані форму хреста, що, з одного боку, символізує відкритість о. Омеляна Ковча всьому світові і, з другого боку, вказує на дорогу для всіх людей, які сходяться до нього. Постать Блаженного передана через образ священика, пароха «Майданеку», який крокує по розтрісканій багатостраждальній землі, і в глибокому релігійному одухотворенні звертається обличчям вгору – до неба, несучи перед собою хрест віри.

Як символ його жертовного подвигу – тернова гілка повиває п’єдестал у вигляді ковчегу. У правій руці – благословляючий хрест, а лівій – Біблія. Обличчя випромінює одухотвореність і внутрішню радість за високий чин допомоги тим, хто страждає.

Для пам’ятника використано п’єдестал з гранітних не шліфованих брил. Верхня брила у вигляді дуги зі словами отця Омеляна: «…Тут я бачу Бога – знову Бога, який однаковий для всіх…», повернута до Хреста.