ОСТАННІ НОВИНИ

Верховна Рада ухвалила новий КПК

|

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення кодексу проголосувала 271 картка із 283 зареєстрованих у сесійній залі.

Основними напрямами реформування кримінального судочинства, відповідно до нового КПК, є створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обґрунтованості позиції сторін.

З цією метою сторонам кримінального провадження надаються рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду.

Слідчий та прокурор, відповідно до положень КПК, позбавляються фактично монопольного права на подання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їхнього отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.

КПК передбачає вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.

Передбачається, що місця для тримання підсудних відділяються від іншої частини зали судового засідання загородженням із скла чи органічного скла.

Процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) і прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).

Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді по конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.

Також об`єднуються досі відокремлені стадії дізнання і досудового слідства в одну – досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині – постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.

Оперативно-розшукова діяльність, пов’язана із розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться у рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.

Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їхніх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’язків; відсторонення від посади тощо.

Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що досі призводить до необгрунтованого затягування розгляду справ.

КПК встановлюється зменшення строків кримінального провадження, удосконалення порядку проведення негласних слідчих дій.

Також вводиться спрощена форма розслідування і судового розгляду кримінальних проступків. Зокрема, запроваджується нова категорія “кримінальні правопорушення”, яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.

Крім того, запроваджується кримінальне провадження на підставі угод.

Передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.

При цьому Верховна Рада відмовилася підтримати поправку до Кримінального процесуального кодексу від опозиції щодо права журналістів на захист своїх джерел.

За цю поправку проголосували лише 5 народних депутатів з 283 зареєстрованих в сесійній залі.

Перед голосуванням по цій поправці до сесійної зали майже о 4-й годині ранку увійшов народний депутат від «БЮТ-Батьківщини» Андрій Шевченко і попросив депутатів підтримати цю поправку.

Попри те, що вся його фракція залишила сесійну залу ще в 00.00, А.Шевченко зауважив, що він змушений був повернутися, аби захистити права журналістів напередодні виборів.

Іншим голосуванням ВР ухвалила в цілому закон, яким вносяться зміни до чинного законодавства у зв’язку з ухваленням КПК. «За» проголосували 272 карток із 283-х.

***

Парламент розглядав у другому читанні відповідний документ 4 дні починаючи з 10 квітня.

Однак, якщо ввечері 10 та 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке розпочалося о 10.00 12 квітня, завершилося лише 13 квітня близько 4.10 ранку.

Всього до кодексу було внесено понад 3700 поправок.

Фото: PHL 

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...