Перша українська школа австрійського Львова святкує своє 125-річчя

Один з найдавніших українських навчальних закладів Львова, середня загальноосвітня школа № 34 імені Маркіяна Шашкевича, святкує своє 125-річчя. Як повідомив «Львівському порталу» директор школи Роман Гринчук, урочистості розпочнуться завтра, 3 грудня, Божественною літургією в архикатедральному соборі Святого Юра (початок в 10.00) та урочистою академією в приміщенні актового залу НУ «Львівська політехніка» (12.00). О 16-й гостям ювілею презентуватимуть шкільні кабінети.

Всенародна школа ім.Маркіяна Шашкевича заснована у 1886 році. Після довголітньої боротьби за її існування 17 жовтня 1875 року Руська Рада, як представницький орган, внесла петицію до Державної Ради у Відні з домаганням відкриття народної школи з українською мовою навчання. З аналогічною петицією звернулися українці – мешканці міста 24 січня 1877 року. Біля витоків творення школи стояли видатні галицькі вчені, релігійні та громадські діячі, серед них: отець Олександр Стефанович – радник і делегат консисторії, який мужньо відстоював необхідність заснування школи в Державній Раді, кардинал Сильвестр Сембратович, отець – доктор Ізидор Шараневич, видатний громадський діяч, педагог, журналіст і композитор Анатоль Вахнянин, професор історії, отець Омелян Огоновський,директор української академічної  гімназії (перша гімназія) отець Василь Ільницький, який запропонував назвати школу іменем Маркіяна Шашкевича. Слід зауважити, що школу хотіли назвати іменем Тараса Шевченка, проте не дістали на це дозволу від властей.

Жертводавцями школи були Ставропігійський Інститут, Інститут Народний Дім, товариство “Просвіта”, Руська Рада, церква Святої Парасковії Пятниці у Львові, президент міста Львова п.Домбровський, також директор п.Шпетманський і педагоги польської школи імені Пірамовича, у якій на перших роках існування розміщувалася наша школа по вул.Скарбківській, ч.26 (нині Лесі Українки). В 1894-95 р.р. вона була переведена до будинку по вул.Городоцькій, 19, але потім знову перенесена до колишнього будинку.

Дякуючи старанням митрополита Андрея Шептицького у 1928 році для школи збудовано окрему будівлю на вул.Замкненій, 8.

З початку заснування школа стає центром українського відродження. В стінах школи у 1886-87 рр. склав іспит зрілості Осип Маковей. В школі навчалися брати Барвінські: Володимир та Богдан; перший – відомий громадський діяч, публіцист, літератор, один із засновників “Просвіти” та “Рідної Школи”, другий – історик, член НТШ. школа дала Львівщині багато інших знаних людей, серед них Марія Хоросницька – львівська поетеса. Юрій Рудавський –  ректор державного університету “Львівська Політехніка”.

З 1931 до 1941 роу з благословення митрополита Андрея Шептицького директором школи був Василь Бень, підполковник армії УНР, ад’ютант Симона Петлюри, люто закатований в застінках НКВС 26 червня 1941 року.

В школі вчителювали: Ольга Басараб-Левицька – громадсько-політична діячка, членкиня першої части УСС у Львові, членкиня УВО, тортурована польською поліцією, Зіновія Франко – внучка Івана Франка, доктор філології, Денис Петрів – відомий галицький педагог, Лукія Гумецька – професор філології, відома літературознавець, подружжя Коць – знані галицькі педагоги, Роман Іваничук – український письменник-романіст.